Податкова судова практика

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до адміністративного суду з вимогою про стягнення з платника заборгованості, зокрема стягнення штрафних (фінансових) санкцій, застосовані за порушення платником вимог законодавтсва про реєстратор розрахункових операцій. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено.

 Правова позиція 

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування рішення, винесеного з підстав заниження податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість за фактом перевищення граничного обсягу виручки, що дозволяв перебувати на спрощеній системі оподаткування. Сума грошових коштів, яка віднесена контролюючим органом до складу виручки від реалізації товарів, одержана платником у межах здійснення діяльності згідно з договорами доручення, згідно з яким платник взяв на себе зобов'язання організувати збирання молока від імені та за рахунок іншої особи (довірителя). Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Обсяг виручки підприємця, що є платником єдиного податку і здійснює свою діяльність як комерційний представник за договором доручення, складається лише із сум винагороди. Операції з отримання коштів для виконання доручення та з передачі коштів продавцям молока (населенню) та отримання від них товару (молока) не є операціями з реалізацією товару, внаслідок яких отримується виручка, а такі кошти не є доходами, одержаними за звітний податковий період суб'єктом підприємницької діяльності від продажу ним товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах його підприємницької діяльності.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення рішення. Судами першої та апеляційної інстанцій було відмовлено у скасуванні даних рішень, у зв'язку з чим у платника податків виник податковий борг за несплату узгодженого грошового зобов'язання. Платник податків уклав договір з контролюючим органом про розстрочення сплати податковогу боргу під проценти. За результатами касаційного оскарження суд касаційної інстанції визнав незаконними та скасував винесені податкові повідомлення рішення, у зв'язку з чим у платника виникла надмірна сплата. Контролюючий орган відмовив у поверненні надміру сплачених коштів, аргументуючи це наявністю боргу платника податків. Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання незаконними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення надмірно сплачених коштів. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Дії контролюючого органу щодо нарахування платнику процентів за користування розстроченням податкового боргу після скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу є такими, що вчинені не на підставі та не у спосіб, що передбачені вимогами чинного податкового законодавства, тобто є протиправними.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику донараховано грошові зобов’язання з податку на додану вартість, а також визнання дій контролюючого органу щодо внесення змін до електронної бази платників ПДВ шляхом зменшення задекларованого платником податкового кредиту неправомірними.   Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу щодо непідтвердження реальності господарських операцій, здійснених платником, що в результаті призвело до невірного відображення зобов'язань із податку на додану вартість. Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено. Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано постанову окружного адміністративного суду та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.

 Правова позиція 

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. У випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, так само як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування не існуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах закон не передбачає.

задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган застосував до платника податку – комунального підприємства штраф за порушення вимог щодо відчуження майна, яке знаходиться в податковій заставі. Платник податку, вказуючи на факт того, що відповідне майно знаходилось в нього на праві господарського відання, а власник майна при його передачі не змінився, оскаржив рішення контролюючого органу до суду. Суд першої інстанції частково задовольнив позов платника, суд апеляційної інстанції скасував рішення, та відмовив у задоволенні позову.

 Правова позиція 

Передання майна від суб’єкта, який володіє майном на праві господарського відання, власнику, не може бути підставою для невиконання платником податків вимог щодо обов'язкового погодження такої передачі з податковим органом, оскільки майно вибуло з господарського відання боржника і, як наслідок, зменшились його активи за наявності непогашеного податкового боргу.

Платник податку, який утримує на балансі активи, що належать йому на праві повного господарського відання та які перебувають у податковій заставі, повинен попередньо узгодити з податковим органом здійснення операцій з відчуження таких активів.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику донараховано грошові зобов’язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу щодо непідтвердження реальності господарських правовідносин між платником та його контрагентом. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного, позов задоволено частково

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Фактична наявність предмету договору, реальність сплати позивачем грошових коштів в оплату вартості придбаних товарів, отримання належним чином оформлених  податкових накладних правильно оцінені судами попередніх інстанцій як достатні підстави для формування валових витрат та податкового кредиту за даними господарськими операціями.        

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для правильного вирішення спору щодо реальності господарських операцій необхідним є дослідження договорів, укладених платником, первинних документів, пов'язаних з їх виконанням, обставин, які б підтверджували рух активів у процесі здійснення господарських операцій платника.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Реальність здійснення господарських операцій підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), тощо, що є документами первинного обліку.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог платника.

 Правова позиція 

Податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної сили, крім іншого, повинні бути складені за результатами фактично вчиненої операції, мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про відповідну господарську операцію, її зміст та обсяг, а також бути підписаними уповноваженими особами.Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають у разі: 1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; 2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; 3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; 4) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Недоведеність реальності здійснення юридичною особою господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі, що у свою чергу, позбавляє платника податків права на формування податкового кредиту. Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про відсутність належного підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Суд першої інстанції частково задовольнив позов платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги платника.ф

 Правова позиція 

Норми законодавства передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових платіжних документів, а тому неможливість віднесення до валових витрат підприємства сум, що не підтверджені будь-якими документами взагалі. Право на формування податкового кредиту виникає за таких підстав: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам в сумі, визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про неможливість реального здійснення господарських операцій. Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог платника.

 Правова позиція 

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит та/або віднесення відповідних сум до валових витрат є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов'язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності. Платник податків не несе відповідальності за порушення або недотримання законодавства контрагента.Формальні недоліки первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, повинні оцінюватися у сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. В свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання, а не повноваженнями осіб із складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції. Основне правове значення для виникнення змін у податковому обліку має кваліфікація учасників господарської операції саме з урахуванням норм податкового законодавства. Недотримання цивільно-правових норм, у тому числі щодо неналежного оформлення представництва осіб, які діяли від імені суб'єкта господарювання, не є самостійною підставою для невизнання реальною господарської операції.   У разі встановлення відсутності факту господарської операції навіть формально належні документи не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту, сум бюджетного відшкодування або витрат для цілей податку на прибуток.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Суд першої інстанції задовольнив позов платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.

 Правова позиція 

Відсутність товарно-транспортної накладної не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

задоволено частково

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими задоволено вимоги платника стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі висновку про порушення платником під час митного оформлення вимог декларування в частині класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД.

 Правова позиція 

Митний контроль після завершення митного оформлення можливий за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України допущено порушення законодавства України.

В такому випадку контролюючий орган має довести на підставі доказів подання платником неповної, недостовірної, неправдивої інформації контролюючим органам при декларуванні товару, а також те, що методологічна помилка при класифікації імпортованих товарів була наслідком протиправних дій такого платника.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з вимогою скасувати акт контролюючого органу, на підставі твердження, що платник податків при митному оформленні неправильно класифікував товар за товарною підкатегорією згідно з УКТЗЕД. Суд першої інстанції своїм рішенням задовольнив позовні вимоги платника податків, а суд апеляційної інстанції  змінив рішення суду першої інстанції в частині мотивів і підстав для задоволення позову.

 Правова позиція 

Суд зазначив, що  митний контроль після завершення митного оформлення можливий за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України допущено порушення законодавства України.

Однак в такому разі митний орган мав довести на підставі доказів подання позивачем неповної, недостовірної, неправдивої інформації митним органам при декларуванні товару, а також те, що методологічна помилка при класифікації імпортованих товарів була наслідком протиправних дій позивача.

За відсутності таких обставин, а також, оскільки митний орган, приймаючи вантажні митні декларації, відніс товари до певного коду товарної номенклатури, зазначеної імпортером, та пропустив їх на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому митний орган не мав правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення про донарахування  суми податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, а з податку на додану вартість у зв'язку з виявленням методологічної помилки стосовно класифікації відповідних товарів.

не задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію