Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у зв’язку із внесення до ЄДР відомостей про відсутність платника за місцемзнаходження. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Податковий орган може анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість у випадку наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням, який здійснюється державним реєстратором у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору, у зв'язку з надходження від органу державної податкової служби повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу або у випадку повернення рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними, визнання рішення та акта нечинними щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішенням суду першої та апеляціної інстанції позовні вимоги платника задоволено частково - визнано протиправним та скасовано акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов’язано контролюючий орган поновити реєстрацію платника податку на додану вартість та поновити дію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

 Правова позиція 

На момент виникнення спірних правовідносин, у податкового органу були відсутні повноваження щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у зв'язку із відсутністю юридичної особи за місцезнаходженням.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у зв’язку із формування податкового кредиту за наслідками операцій з контрагентом, свідоцтво платника податку на додану вартість якого анульовано. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

У разі набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог про визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, а протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій контролюючого органу та зобов’язання прийняти податкову звітність з податку на додану вартість та податку на прибуток з підстав невизнання податковим органом податкової звітності. Рішення суду першої інстанції позовні вимоги платника задоволено. Рішенням суду апеляційної інстанції змінено рішення суду першої інстанції, позов задоволено частково.

 Правова позиція 

Податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати подану декларацію податковою звітністю виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у встановленому порядку її заповнення.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про обов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість та податку на прибуток у зв’язку із неприйняттям контролюючим органом електронної податкової декларації. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Чинним законодавством передбачено вичерпні умови, невиконання яких надає право податковому органу не визнати податокову декларацію як таку, а саме: не зазначення у декларації обов'язкових реквізитів, не підписання її відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.Податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати подану декларацію податковою звітністю виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у встановленому порядку її заповнення.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про обов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість у зв’язку із неприйняттям контролюючим органом електронної податкової декларації. Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги платника залишено без задоволення. Рішенням суду апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції, а позов задоволено.

 Правова позиція 

Законодавством передбачено вичерпні умови, невиконання яких надає право податковому органу не визнати податкову декларацію як таку, а саме: не зазначення у декларації обов'язкових реквізитів, не підписання її відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Платнику податків у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання) структурним підрозділом, до функцій якого належить приймання податкової звітності, надсилається повідомлення про невизнання ОДПС декларації як податкової із зазначенням підстав та пропозицією надати нову, оформлену належним чином.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з позовом про припинення юридичної особи, у зв’язку з відсутністю особи за місцемзнаходження. Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги платника задоволено. Рішенням суду апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено.

 Правова позиція 

Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.

Органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з позовом про припинення юридичної особи, у зв’язку тим, що засновник суб’єкта підприємницької діяльності не відкривав банківські рахунки, не займався підприємницькою діяльністю, а установчі документи підписав за винагороду. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника залишено без задоволення.

 Правова позиція 

Визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації не є підставою для припинення юридичної особи, відповідно до  статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а тому не може застосовуватися податковим органом.

Обставини, які згідно статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є підставами для припинення юридичної особи, підлягають встановленню в судовому процесі як підстава для прийняття відповідного судового рішення та не є предметом самостійних позовних вимог.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з позовом про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи у зв’язку з відсутністю платника за юридичною адресою, а засновник не брав участі в реєстрації та керівництві господарською діяльністю. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника залишено без задоволення.

 Правова позиція 

Обставини, які згідно статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є підставами для припинення юридичної особи, підлягають встановленню в судовому процесі як підстава для прийняття відповідного судового рішення та не є предметом самостійних позовних вимог.

Визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації не є підставою для припинення юридичної особи, відповідно до  статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а тому не не може застосовуватися податковим органом.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з вимогою визнати протиправними дії та наказ контролюючого органу про проведення перевірки, винесеного внаслідок ненадання відповіді на запит, з вимогою надати пояснення. Судами першої та апеляційної інстанцій в задоволенні позову було відмовлено, дії контролюючого органу визнано правомірними.

 Правова позиція 

Поняття "пояснення" підпадає під визначення "інформація".

Податковий орган має право звернутися до платників податків із письмовим запитом про надання пояснень та їх документального підтвердження, а платники податку, в свою чергу, зобов'язані подавати такі пояснення.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позов про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику збільшено податкове зобов’язання у зв’язку з несплатою яких виник податковий борг, в результаті чого майно платника було описано в податкову заставу, яке він відчужив без згоди контролюючого органу. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції у задоволенні позову відмовлено.

 Правова позиція 

Для відчуження майна, що перебуває у податковій заставі платник повинен отримати згоду контролюючого органу.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з позовом про стягнення коштів одержаних за нікчемною угодою у зв’язку з наявністю у платника умислу на укладення спірного договору з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, який виразився у спробі платника незаконно отримати бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, що спричинює руйнування створеної державою системи оподаткування. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника залишено без задоволення.

 Правова позиція 

Для прийняття рішення про визнання угоди недійсною необхідно встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угод, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання таки наслідків.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість у зв’язку з завищенням податкового кредиту, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань у зв’язку із здійсненням господарських операцій платника з його контрагентом за нікчемними правочинами. Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги платника залишено без задоволення. Рішенням суду апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції, позов задоволено.

 Правова позиція 

Обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведеної норми є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку. Навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість у зв’язку з завищенням податкового кредиту, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань у зв’язку із здійсненням господарських операцій платника з його контрагентом за нікчемними правочинами. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів, вартість яких відноситься до валових витрат підприємства. Отже, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливої недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість у зв’язку з завищенням податкового кредиту, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань у зв’язку із здійсненням господарських операцій платника з його контрагентом за нікчемними правочинами. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

У разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податковий кредит та валові витрати повинні бути підтверджені первинним документами бухгалтерського обліку.

не задоволено

 Фабула справи  Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення в дохід держави майна та коштів, одержаних за нікчемним правочином, що носить безтоварний характер, угода укладалася без наміру створення цивільно-правових наслідків, а лише з метою отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість та формування валових витрат. Рішеннями судів першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника залишено без задоволення.

 Правова позиція 

Для прийняття рішення про визнання угоди недійсною необхідно встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угод, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання таки наслідків.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позов про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику збільшено податкове зобов’язання з податку на додану вартість та податку на прибуток у зв’язку із завищенням бюджетного відшкодування та заниженням податку на прибуток через безтоварний характер господарських операцій платника з контрагентом. Рішенням судів першої інстанції позовні вимоги платника залишені без задоволення. Рішенням суду апеляційної інстанції скасовано рішення попередньої інстанції, позов задоволено.

 Правова позиція 

Платник може сформувати податковий кредит та валові витрати лише за результати здійснення реальних господарських операцій, підтверджених належно оформленими первинними документами. Нетиповість господарських операцій не є свідченням їх нереальності.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника залишено без задоволення.

 Правова позиція 

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем: мито на товари, які ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у зв’язку з неправомірним застосуванням пільги. Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги платника залишено без задоволення. Рішенням суду апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції, позов задоволено.

 Правова позиція 

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

не задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію