Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник звернувся до суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, яким платнику визначено податкове зобов’язання за платежем податок на прибуток Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено. Судом апеляційної інстанції рішення першої інстанції залишено без змін.

 Правова позиція 

Платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на оплату робіт (послуг) у разі наявності первинних документів, що підтверджують їх достовірність та реальність, а також безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства.

Якщо витрати платника пов’язані з підготовкою, організацією та веденням виробничої діяльності, продажем продукції, вони направлені на отримання доходу, оскільки надання юридичних послуг в сфері оподаткування є частиною господарської діяльності, а оскарження рішень податкових органів щодо донарахування податкових зобов’язань, впливає на кінцевий результат господарської діяльності - отримання прибутку.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду із позовом про визнання нечинним акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання вчинити дії щодо поновлення платника в реєстрі платників податку на додану вартість Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено. Судом апеляційної інстанції рішення першої інстанції залишено без змін.

 Правова позиція 

Податковий орган має право анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість виключно у випадках, які визначені у законі.

Законодавче словосполучення «з будь-яких інших причин» вжито у такій граматичній конструкції як «особа, зареєстрована як платник податку, стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин». Так, відповідними підставами для звільнення особи, зареєстрованої платником податку на додану вартість, може бути судове рішення, нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обов'язок з нарахування та/або сплати цього податку.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся з позовом до суду про визнання бездіяльності контролюючим органом протиправною, стягнення помилково сплаченого податку та повернення цих коштів. Платник в результаті господарської діяльності отримував збитки, тому за останні 4 квартали платник декларував від’ємне значення об'єкту оподаткування, хоча згодом помилково спрямував власні кошти до Державного бюджету. Платник звернувся до контролюючого органу із заявою про повернення помилково сплачених коштів. Рішення першої та другої інстанції – задоволено у вимогах платника.

 Правова позиція 

Для повернення надмірно чи помилково сплачених коштів платник повинен звернутися до контролюючого органу із письмовою заявою протягом 1095 днів.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду із позовом про визнання протиправними дій податкових органів щодо формування та направлення платнику двох податкових вимог, та про визнання протиправним та скасування рішення податкового органу про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок звернення стягнення на його активів. Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено. Судом апеляційної інстанції рішення першої інстанції залишено без змін.

 Правова позиція 

Визначальним у змісті відповідних законодавчих норм є те, з чиєї вини відбулося не зарахування чи неповне зарахування податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Якщо неперерахування податку або збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду із позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, якими платнику нараховано штрафні (фінансові) санкції Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено частково. Судом апеляційної інстанції рішення першої інстанції залишено без змін.

 Правова позиція 

Платник податків, який перерахував суми податку на додану вартість за визначений ним період, вважається таким, що виконав свої податкові зобов'язання зі сплати такого податкового зобов'язання за такий період.

У разі невикористання порядку погашення податкового боргу, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. 

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятим на підставі акта невиїзної документальної перевірки, про визначення штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 3 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено. Судом апеляційної інстанції рішення першої інстанції залишено без змін.

 Правова позиція 

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, такому платнику податку загрожує прогресуючий штраф, який залежить від кількості днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу в частині застосування штрафних санкцій Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено. Судом апеляційної інстанції рішення першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

 Правова позиція 

Висновку про реалізацію платником необлікованих товарів контролюючий орган дійшов в результаті зафіксованої нестачі та надлишку товарів, фактично ототожнивши надлишок чи нестачу товарів з таким порушенням як реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку, тоді як встановити надлишок чи нестачу товарів без їх обліку неможливо. До того ж нестача товару взагалі виключає реалізацію такого товару.

Фізичні особи, які перебували на загальній системі оподаткування, відповідно до вимог законодавства, були зобов'язані вести облік товарних запасів у порядку, визначеному законодавством.  Обов'язок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не може бути покладено лише на суб'єкта малого підприємництва, який здійснює підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності відповідно до закону.

Законодавством не визначено самого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, лише вказано на обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності на ведення такого обліку.

Залишки запасів (товарно-матеріальних) цінностей встановлюються за даними бухгалтерського обліку на початок звітного періоду та на певний звітний (поточний) період, про що вказується у відомості, що виключає висновок про неведення суб'єктом господарської діяльності обліку товарів.

задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість та донарахування податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб. Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовлено. Судом апеляційної інстанції рішення першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

 Правова позиція 

У випадку, коли втрата платником права перебувати на спрощеній системі оподаткування пов’язана із перевищенням граничного розміру виручки, обов’язок перейти на загальну систему оподаткування виникає у такого платника, починаючи з наступного  звітного періоду, при цьому оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб підлягають доходи, отримані платником після вчинення господарської операції, з якою пов’язується таке перевищення, а не за весь звітний період.

До моменту перевищення платником єдиного податку граничного обсягу виручки, положення Закону України «Про податок на додану вартість» щодо оподаткування поставок товару (послуг) не можуть поширюватися на такого платника. З моменту перевищення обсягу виручки, починають розповсюджуватись положення Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема щодо підстав для обов'язкової реєстрації платником податку.

У разі, коли з моменту перевищення граничного розміру виручки, особою, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, допущено перевищення операції з поставки товарів (послуг) сукупно протягом останніх дванадцяти календарних місяців 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), у такої особи виникає обов'язок зареєструватися платником та сплатити податок на додану вартість, починаючи з операції, за якою відбулось перевищення загальної суми від здійснення операцій з поставки товарів (послуг).

задоволено частково
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію