Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкового повідомлення-рішення контролюючого органу про нарахування штрафу за несвоєчасну сплату податку на прибуток. Перша інстанція задовольнила вимоги платника. Апеляційна інстанція змінила резолютивну частину рішення першої. Касаційний суд підтримав позиції попередніх інстанцій. Таким чином, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду України з проханням переглянути рішення касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що за правилами абзацу першого підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III у його системному зв’язку зі змістом підпункту 4.1.5 цього пункту статті 4 зазначеного Закону граничним строком подання податкової декларації, зокрема, за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, у разі припадання 40 дня на вихідний день є наступний за ним робочий день. Тому початок перебігу встановленого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ десятиденного строку для сплати зазначеного у податковій декларації зобов’язання  пов’язаний  саме  із  таким робочим днем, у який ця декларація була подана.

не задоволено

 Фабула справи  (дописати)

 Правова позиція 

Після декларування іноземного доходу та надання документального підтвердження сплати податку на доходи фізичних осіб сплачена сума податку за кордоном повинна бути зарахована в Україні, оскільки в Україні ця сума податку також стягнута до місцевого бюджету, а Конвенція про уникнення подвійного оподаткування передбачає, що податок повинен сплачуватися в іноземній державі, а не в Україні, то фактично сплачена сума податку в Україні набуває статусу надміру сплаченого грошового зобов'язання.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку із неперерахуванням до бюджету податку на доходи фізичних осіб на момент настання граничного строку його сплати. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги платника

 Правова позиція 

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Податковий кодекс України містить імперативну норму, яка чітко та однозначно визначає граничні строки сплати податку до бюджету при виплаті оподатковуваного доходу фізичній особі, тому, податковий агент зобов'язаний сплачувати кожного разу при виплаті доходу (у т.ч. авансу) у строки, визначені цим Кодексом.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими платнику визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість (далі – ПДВ). Контролюючим органом встановлено, що платником неправомірно застосовувалась нульова ставка обчислення ПДВ при здійсненні оподатковуваних операцій із надання транспортно-експедиційних послуг за період, котрий перевірявся, що призвело до заниження платником податкових зобов’язань з ПДВ. Окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалами апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України, позовні вимоги задовольнив.

 Правова позиція 

Право на застосування нульової ставки ПДВ згідно із підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, має платник, який безпосередньо надає транспорті послуги з міжнародного перевезення пасажирів та вантажів, тобто нульова ставка ПДВ, встановлена для перевізника, не поширюється на послуги, які надає експедитор.

задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, винесених з підстав завищення суми бюджетного відшкодування за попередні податкові періоди. Судами попередніх інстанцій частково задоволено позовні вимоги платника, в частині скасування податкових повідомлень-рішень.

 Правова позиція 

Законодавчо установлений порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування не передбачає автоматичного погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування. Наведене стосується і залишків від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та у яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

Чинне законодавство не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості. А тому, відмова платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у наступних податкових періодах, за якими вони виникли, є незаконною.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з неприйняттям уточнюючих розрахунків з ПДВ. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Якщо контролюючий орган не повідомив про відмову у прийнятті податкової звітності, така звітність вважається прийнятою.

Відсутність додатку 2 (Д2) та додатку 3 (Д3) при уточнюючих розрахунках до декларації з ПДВ за серпень 2011 року не може бути об'єктивною підставою для нарахування податкових зобов'язань та прийняття податкового повідомлення-рішення, оскільки формуючим додатком податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів є Додаток 5 (Д5) та саме його показники в подальшому відображають залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, і які формують показники рядка 22 (Д2) та рядка 23 (Д3) декларації з ПДВ.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з позовом про припинення юридичної особи – громадської організації з підстав неподання платником звітності понад рік. Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог контролюючого органу.

 Правова позиція 

Законодавством передбачено обов'язок юридичної особи, зокрема і  громадської організації, подавати звітність до контролюючого органу в порядку та строки визначені нормативно - правовими актами України.  Неподання такої звітності протягом року є однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, зокрема і  громадської організації.

задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених за результатими позапланової документальної перевірки призначеної на вимогу слідчого у відповідності до кримінально-процесуального законодавства по справі щодо якої не було винесено обвинувального вироку суду. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Платник податків має право формувати податковий кредит та витрати за наявності реально вчинених господарських операцій з метою їх використання у власній господарській діяльності та на підставі відповідних розрахункових платіжних та інших документів, обов'язковість веденні і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому виникнення у платника податку права на податковий кредит та витрати не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Зокрема, платник податку не може нести відповідальність за неподання контрагентом обов'язкових звітів про свою господарську діяльність, а також за інші порушення законодавства.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.  

не задоволено

 Фабула справи  Позивач оскаржив у суді першої інстанції податкове повідомлення-рішення щодо несвоєчасного перерахування податку на доходи нерезидента, прийнятого внаслідок невірної ідентифікації позивача як платника податків. Суд першої та апеляційної інстанції позов задовольнив частково.

 Правова позиція 

При виплаті нерезиденту доходу з джерелом його походження з України отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, податок з такого доходу сплачується до бюджету під час такої виплати.

Підстави для накладення штрафу встановлені п. 127.1 ст. 127 ПК України можуть застосовуватись виключно до платників податку до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тобто особи, яка одержує об'єкти оподаткування, або здійснює діяльність, що є об'єктом оподаткування з джерелом його походження з України та на яку покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно ПК України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.  

 Правова позиція 

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Реальність господарських операцій підтверджується первинними документами, що підтверджують право на податковий кредит та віднесення витрат до складу валових.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій. Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Суд першої інстанції задовольнив позов платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.    

 Правова позиція 

Реальність господарських операцій підтверджується первинними документами, що підтверджують право на податковий кредит та віднесення витрат до складу валових.

задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Реальність господарських операцій підтверджується первинними документами, що підтверджують право на податковий кредит та віднесення витрат до складу валових.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених з підстав невиконання вимог щодо декларування валютних цінностей. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Реальність господарських операцій підтверджується первинними документами, що підтверджують право на податковий кредит та віднесення витрат до складу валових.

Санкції, передбачені за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами, а не контролюючими органами (відповідно до чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства).

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Митниці про визначення коду товару платника. Окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив. Вищий адміністративній суд України рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

 Правова позиція 

Обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справах, на рішення в яких посилається Митниця, обґрунтовуючи різне правозастосування. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Крім того, в оскаржуваній ухвалі суду касаційної інстанції не наведено іншого, ніж у наданих для порівняння судових рішеннях, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві Митниці.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся з позовом до адміністративного суду з  вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику визначено зобов’язання з орендної плати за землю та нараховано штрафні санкції. Підставою для прийняття даних ППР стало те, що з прийняттям нового податкового законодавства у сфері регулювання земельних відносин ставка земельного податку була скоригована, що призвело до заниження платником щомісячної орендної плати за землі комунальної власності згідно з договором оренди землі в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі замість встановлених законом 3 %. Окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалами апеляційного адміністративного суду року та Вищого адміністративного суду України, позовні вимоги платника задовольнив частково.

 Правова позиція 

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов’язковість його виконання сторонами тощо. Суб’єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов’язаний зі сплатою податків і, на думку суб’єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Зміна розміру земельного податку згідно із законом № 309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», чинним на момент виникнення спірних правовідносин, є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками і не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної палати, а відтак і відповідного донарахування контролюючим органом суми податкового зобов’язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

задоволено

 Фабула справи  Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати ППР ДПІ від про нарахування штрафу за несвоєчасну сплату податку на прибуток.

 Правова позиція 

Граничним строком подання податкової декларації, зокрема, за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, у разі припадання 40 дня на вихідний день є наступний за ним робочий день. Тому початок перебігу встановленого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ десятиденного строку для сплати зазначеного у податковій декларації зобов’язання  пов’язаний саме із таким робочим днем, у який ця декларація була подана.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з позовом до платника податків про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок його майна. Контролюючий орган включив до акту опису майна платника податків у податкову заставу дебіторську заборгованість платника. Встановлено, що звернення контролюючого органу на підставі абзаців 2, 3 пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду за отриманням дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, описаного у податкову заставу, платник податку обґрунтовує тим, що його податковий борг за рахунок непогашення заборгованості минулих періодів та неповною сплатою поточних зобов’язань зростає, здійснені податковим органом заходи до погашення податкового боргу не привели. Рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у позові контролюючому органу було відмовлено. Не погодившись з рішеннями судів, контролюючий орган подав касаційну скаргу.

 Правова позиція 

Дебіторська заборгованість платника податків є додатковим джерелом погашення податкового боргу та органу стягнення надано право визначити дебіторську заборгованість додатковим джерелом погашення податкового боргу лише у разі, якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до погашення суми податкового боргу.

Податкова застава не може поширюватися на майно іншого власника без його згоди.

не задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію