Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про зобов'язання прийняти податкові декларації з податку на додану вартість, оскільки контролюючий орган відмовив у прийнятті звітності без зазначення у чому саме полягає порушення у заповненні спірних декларацій. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Контролюючий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати подану декларацію податковою звітністю виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у встановленому порядку її заповнення.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкової звітності з підстав підписання податкової декларації керівником підприємства, неспівпадання номера свідоцтва платника податків з ПДВ, а також відсутності звітної декларації за звітний період, за який подається уточнюючий розрахунок. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.  

 Правова позиція 

Контролюючий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати подану декларацію податковою звітністю виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у встановленому порядку її заповнення.

Контролюючий орган зобов'язаний перевірити лише обов'язкові реквізити поданих декларацій та уточнюючих розрахунків, і в повній мірі позбавлений можливості робити висновки про наявність чи відсутність звітної декларації у період, за який подається уточнюючий розрахунок.  

не задоволено

 Фабула справи  Позивач звернувся до суду з позовом до контролюючого органу, в якому просив скасувати рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення грошових зобов'язань, оскільки контролюючий орган не повідомив належним чином платника податків про таке рішення. Постановою окружного адміністративного суду у задоволені позову було відмовлено. Платник податків звернувся до апеляційного адміністративного суду, рішенням якого його апеляційну скаргу було задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Якщо контролюючим органом не було повідомлено платника податків належним чином про рішення про розірвання договору про розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) та не пред'явлено йому до сплати невнесену суму грошового зобов'язання, а також процентів, нарахованих за фактичний строк користування розстроченням, такий договір не може вважатися розірваним. 

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з позовом про застосування умовного арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках з підстав самовільного відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без погодження з контролюючим органом. Суд першої інстанції задовольнив позов контролюючого органу. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.

 Правова позиція 

Розмір податкової застави виходячи із загальних принципів права повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу. Контролюючий орган повинен був включити до опису активів підприємства, на які поширюється право податкової застави, лише ті активи, вартість яких відповідала б сумі податкового боргу.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу, який виник з підстав несплати платником грошового зобов'язання, що стало узгодженим після судового оскарження податкового повідомлення-рішення та винесення рішення судом. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні контролюючого органу.

 Правова позиція 

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове/грошове зобов'язання вважається узгодженим з дня прийняття відповідного рішення і набрання ним законної сили та підлягає сплаті.

  У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И "18" червня 2014 р. м. Київ К/9991/25996/11 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Головуючого - Шипуліної Т.М., суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М. розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011 по справі №2а/2570/503/2011 за заявою Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 та постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.12.2009 у справі за позовом Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой» про стягнення податкового боргу. Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А: Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.01.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011, заяву Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 та постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.12.2009 у справі за позовом Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой» про стягнення податкового боргу - задоволено. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.12.2009 скасовано, прийнято нове судове рішення, яким стягнуто з Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой» податковий борг в сумі 242952,33грн. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Приватне автотранспортне підприємство «Інтрансавтострой» 21.04.2011 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 31.05.2011 прийняв її до свого провадження. В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011, прийняти нове рішення, яким заяву Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції про перегляд за нововиявленими обставинами залишити без розгляду. В обґрунтування своїх вимог Приватне автотранспортне підприємство «Інтрансавтострой» посилається на порушення судами норм процесуального права, зокрема, статей 9, 10, 99, 100, 247, 252 Кодексу адміністративного судочинства України. Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Чернігівською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено позапланову документальну перевірку Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой», за наслідками якої складено акт від 05.07.2005 №15/26-20/24839115 та винесено податкове повідомлення рішення від 07.07.2005 №0000172640/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 248000,00грн. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 залишено без змін постанову Господарського суду Чернігівської області від 21.04.2006 по справі №3/74а, якою відмовлено у позові Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07.07.2005 №0000172640/0. Зазначені судові рішення, згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набрали законної сили з моменту проголошення ухвали апеляційного суду. Постановою Господарського суду від 07.02.2007 по справі №17/266/12 задоволено позов Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой» про стягнення податкового боргу в сумі 242952,33грн. за рахунок активів платника податків. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.07.2008 по справі №2а-2119/08 задоволено заяву Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой» про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень по справі щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, скасовано постанову Господарського суду Чернігівської області від 21.04.2006 та призначено справу до розгляду за нововиявленими обставинами. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2008 по справі №2-а-2119/08, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2009, позов Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой» до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 07.07.2005 №0000172640/0. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 скасовано за нововиявленими обставинами постанову Господарського суду Чернігівської області від 07.02.2007 по справі №17/266/12 щодо стягнення податкового боргу Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой». Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.12.2009 в задоволенні позову Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції щодо стягнення податкового боргу відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.10.2010 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2009 по справі №2-а-2119/08 скасовано; у задоволенні заяви Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой» про перегляд постанови Господарського суду Чернігівської області по справі №3/74а (№2-а-2119/08) за нововиявленими обставинами відмовлено. Посилаючись на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11.10.2010 як нововиявлену обставину, Чернігівська міжрайонна державна податкова інспекція 14.12.2010 звернулись до суду із заявою про перегляд ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 та постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.12.2009 по справі за адміністративним позовом Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой» про стягнення податкового боргу. Відповідно до статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 11.10.2010 отримана Чернігівською міжрайонною державною податковою інспекцією 15.11.2010. Таким чином, Чернігівська міжрайонна державна податкова інспекція дізналася про новововиявлені обставини після отримання повного тексту ухвали Вищого адміністративного суду України із зазначенням мотивів, з яких суд касаційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій щодо дотримання Чернігівською міжрайонною державною податковою інспекцією строків звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є правильним. Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство. Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Відповідно до положень підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Згідно з пунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Судами попередніх інстанції встановлено, що податкові зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 248000,00грн., визначенні Приватному автотранспортному підприємству «Інтрансавтострой» податковим повідомленням-рішенням від 07.07.2005 №0000172640/0, є узгодженими, проте не сплаченні у встановленому законодавством порядку. Окрім того, Приватним автотранспортним підприємством «Інтрансавтострой» подано декларацію з податку на прибуток підприємств від 01.08.2005 №11305, в якій визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 4100,00грн. та декларацію з податку на прибуток підприємств від 01.11.2005 №7011, в якій визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 13400,00грн. На підставі акту від 26.04.2006 №42/15-018 прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.04.2006 №0002661540/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1200,00грн. основного платежу та 60,00грн. штрафних санкцій, яке отримано представником Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой» 28.04.2006. За рахунок існуючої переплати податковий борг зменшився на 100,00грн., окрім того Приватним автотранспортним підприємством «Інтрансавтострой» 19.08.2005 сплачено самостійно визначене податкове зобов'язання у розмірі 4000,00грн., 21.11.2005 сплачено 13400,00грн. та 477,00грн. заборгованості На підставі декларації від 20.12.2005 №19456 та від 09.02.2006 №24034 зменшено податкове зобов'язання на 1200,00грн. та на 5700,00грн. відповідно. Таким чином, сума податкового боргу Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой» складає 242952,33грн. (241891,43грн. недоїмки та 1060,90грн. пені). Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой» податкового боргу в сумі 242952,33грн. Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А: Касаційну скаргу Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой» залишити без задоволення. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011у справі №№2а/2570/503/2011 залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.  Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна  Судді: __________________ Л.І. Бившева __________________ А.М. Лосєв

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій, визнання недійсною першої податкової вимоги, надісланої з підстав несплати суми бюджетної позички, яка надавалась сільськогосподарським товаровиробникам у 1994 році. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

З огляду на те, що контролюючим органом не було доведено наявність існування у платника заборгованості з повернення бюджетної позички за держконтрактом 1994 року, а також зважаючи на те, що у платника була наявна заборгованість по держконтракту 1997 року за кодом платежу 02801384, який не визначений у статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», як такий, заборгованість по якому вважається податковим боргом і стягується відповідно до чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з позовом про стягнення суми заборгованості по штрафним санкціям, що були застосовані з підстав застосування платником гральних автоматів непереведених у фіскальний режим. Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог контролюючого органу.

 Правова позиція 

Державою виконано обов'язок з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Тому з 01.07.2008 до суб'єктів господарювання, які надають гральні послуги з використанням гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за кожний ігровий пристрій.

Оскільки Наказом ДПА від 01.07.2008 № 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів, то з цього часу суб'єкт господарювання не має можливості посилатися на невиконання державою взятих на себе обов'язків з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування повідомлень-рішень, винесених з підстав перевищення платником терміну ввезення обладнання по імпортному контракту. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці, неможливе без фактичного перетину ним митного кордону України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

Перетин товаром митного кордону України, який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем» з відповідною датою, не можна ототожнювати з пропуском товарів через митний кордон України, який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України, і який підтверджується оформленою ВМД.

Моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2 та 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, а не момент оформлення ВМД.

не задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію