Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з вимогою скасувати дії контролюючого органу щодо проведення перевірки, здійсненої внаслідок ненадання відповіді на запит, складений з порушенням законодавчих вимог (у зв'язку з відсутністю посилань на статтю 73 ПК України). Судами першої та апеляційної інстанцій позов було повністю задоволенно, дії контролюючого органу визнано протиправними.

 Правова позиція 

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі висновку про несвоєчасну сплату податку на прибуток підприємств. Рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишено без змін апеляційним судом. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Враховуючи положення чинного законодавства України, контролюючий орган не уповноважений самовільно спрямовувати перераховані платником податків кошти на оплату поточних зобов'язань в рахунок погашення податкового боргу за минулі періоди, адже право визначати призначення платежу належить виключно платнику.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірне заниження податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств внаслідок здійснення безтоварних операцій. Рішення суду першої про часткове задоволення позову залишено без змін судом апеляційної інстанції. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та на формування валових витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, якими силами (власними чи залученими) здійснюється поставка товару його контрагентом. Доводи ДПІ про підписання первинних документів від імені спірного контрагента невстановленою особою також не спростовують висновків судів, покладених в основу прийняття рішень зі спору. Адже платник не має можливості встановлювати автентичність та приналежність підписів на кожному документі, представленому контрагентом, а також проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності, на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірне заниження податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. Рішення суду першої про задоволення позову залишено без змін судом апеляційної інстанції. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Підставою виникнення у платника права на податковий кредит  є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції;

Обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість,  що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником;

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій;

Свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

задоволено частково
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію