Податкова судова практика

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими на вимогу платника податків скасовано податкові повідомлення рішення, що прийняті з посиланням на формування у податковому обліку витрат та податкового кредиту з ПДВ за фіктивними операціями придбання товарів, робіт та послуг у контрагентів.

 Правова позиція 

Податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування ПДВ на суму понесених витрат по сплаті (нарахуванню) ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Неперебування контрагента платника податків за місцезнаходженням не свідчить про те, що таке підприємство не провадить господарську діяльність, перебуваючи за іншою адресою, щоб свідчило про фіктивний характер здійснюваних ними господарських операцій.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся з позовом до суду про визнання бездіяльності контролюючим контролюючого органом органу протиправною та стягнення надміру сплаченого податку. Платник консолідовано податку сплачував податок на прибуток за свої відокремлені підрозділи та неодноразово вчасно протягом 1095 днів звертався до контролюючого органу із заявою про повернення надмірно сплачених коштів. Рішення першої інстанції – відмовлено у задоволенні вимог платника. Рішення першої інстанції – у задоволенні вимог позивача відмовлено.

 Правова позиція 

Строки давності потрібно відраховувати, починаючи з моменту настання факту сплати надмірної суми коштів до відповідного бюджету, та до моменту подання платником податку заяви про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання. Належним способом судового захисту його прав є пред'явлення позову про стягнення цих коштів з бюджету.

невідомо

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених з підстав ненадання платником необхідних документів під час проведення перевірки. Платник податків подав відповідні документи після проведення перевірки, однак контролюючим органом їх не було враховано та винесено спірні податкові повідомлення-рішення. Судами попередніх інстанцій частково задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Неврахування під час перевірки первинних документів, які надавались контролюючому органу, а також, неврахування первинних документів, які надавались із запереченнями на спірний акт перевірки, на підставі яких платником вчинено записи у податковому обліку, призводять до фактичної та правової невизначеності висновків і, як наслідок, до неправомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про  визнання протиправними податкового повідомлення-рішення, яким платнику нараховано штрафні санкції внаслідок відчуження платником без письмового узгодження з контролюючим органом майна з податкової застави. Платником було відпущено своїм працівникам в рахунок заробітної плати готову продукцію власного виробництва, що перебувала в податковій заставі. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.

 Правова позиція 

Відповідно до чинного на момент виникнення спріних правовідносин податкового законодавства не потребують узгодження з податковим органом операції при реалізації майна, що перебуває у податковій заставі, якщо дане майно є готовою продукцією, товаром і товарними запасами, роботами та послугами за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування до платника штрафних санкцій за самовільне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на суму. Платник здавав металеву стружку в металобрухт без письмового узгодження з податковим органом, але перерахував до міського бюджету як податок на землю, що, на думку податного органу призвело до неперераховування до міського бюджету суми від відчуження активів, що перебувають у податкові заставі без письмового узгодження з податковим органом. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги платника задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення в частині застосування до платника штрафу за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

 Правова позиція 

До платника податків може бути застосовано штрафні санкції у разі наявності двох ключових моментів. По-перше, майно яке віджується має перебувати в податковій заставі, по-друге, відсутність у платника податків згоди податкового органу на реалізацію такого майна. Отже, якщо платник податку відчужує майно, яке не перебуває у податковій заставі, то відповідно і непотрібна згода податкового органу, що у свою чергу свідчить про відсутність порушення та підстав для застосування штрафних санкцій.  

не задоволено

 Фабула справи  Платник оскаржив в адміністративному суді податкові повідомлення-рішення щодо донарахування йому зобов’язань із податку на прибуток та податку на додану вартість. Висновок контролюючого органу про порушення платником вимог податкового законодавства ґрунтується на тому, що господарські операції платника з контрагентами не мали реального характеру. Постановою окружного адміністративного, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду у задоволенні позовних вимог платника - відмовлено.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства. Проте, слід наголосити, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. 

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій з огляду на незнаходження за юридичною адресою контрагента та відсутності умов ведення господарської діяльності, трудових та матеріальних ресурсів, основних засобів. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

У податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та реальність понесених витрат.Відсутність первинних бухгалтерських документів, якими підтверджується реальність здійснення господарської операції, в тому числі відсутність податкової накладної, яка підтверджує здійснення господарської операції та посвідчує право на отримання податкового кредиту, безспірно позбавляє платника податку права на включення понесених витрат до складу валових витрат, а сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість - до податкового кредиту.Нереальність господарських операцій з придбання платником податку   товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обґрунтовуватись лише відсутністю постачальника таких товарів за місцезнаходженням.  

не задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію