Податок на виведений капітал: перший проект… Частина 8. Про те, скільки роботи буде в економістів та юристів, та про оподаткування нерезидентів.

19 Вересня 2018 98 Переглядів Tatiana

Розміри тексту:

Аа Аа

Сьогодні ми завершуємо знайомств з президентським Проектом закону, яким планують з наступного року замінити податок на прибуток ПнВК.

Із попередніх публікацій Ви дізнались що станеться з податком на прибуток, хто буде платником ПнВК, про його об’єкти, базу та ставки. А із назви сьогоднішньої частини напевне ви зрозуміли, що говоритимемо про те, як зросте обсяг роботи бухгалтера, податкового менеджера, фінансового менеджера, юриста… а також про оподаткування нерезидентів.

1. Кодифікація операцій  – працюють всі!

У разі введення ПнВК бухгалтер, податковий менеджер, фінансовий менеджер і т. п. отримають додатковий шматок роботи. Адже для цілей ПнВК їм доведеться не тільки вивчати нове законодавство, складати нову звітність, а ще й кодифікувати кожен розрахунковий документ, яким проведений розрахунок у оподатковуваних ПнВК операціях.

Відповідно до пункту 140.12 статті 140 Проекту ПК України під час здійснення з неплатником податку операцій, які є об'єктом оподаткування, у розрахункових документах платнику ПнВК потрібно буде зазначати код операції.

Кодифікацію супроводжуватимуть кілька нормативних актів:

1. Порядок кодифікації операцій для цілей адміністрування ПнВК –– встановить Кабінет Міністрів України спільно з Національним банком України;

2. Порядок зазначення платником податку кодів операцій у розрахункових документах – визначить НБУ;

3. Порядок надання інформації контролюючому органу про кошти, перераховані платником податку неплатникам податку з групуванням за кодами операцій – визначить Мінфін України за погодженням з НБУ.

При цьому перелічені порядки мають забезпечувати такі умови:

  • ідентифікація особи як платника здійснюється за ідентифікаційним кодом юридичної особи в ЄДРПОУ (підпункт 140.12.1 пункту 140.12 статті 40 Проекту ПК України);

  • ідентифікація операції, яка є об'єктом оподаткування, здійснюється за кодом операції, який дає можливість групування інформації за об'єктом оподаткування, базою оподаткування в оподатковуваній операції (виникає база оподаткування чи не виникає), способом визначення бази оподаткування (договірна вартість, звичайна ціна), ставкою податку, яка застосовується до операції, типом отримувача (нерезидент, нерезидент – платник податку, фізична особа, неприбуткова організація, суб'єкт підприємницької діяльності – неплатник податку), способом розрахунків (безготівковий, готівковий, негрошова форма розрахунку). Код операції має відображати інформацію, достатню для визначення ставки податку, яка має бути застосована до відповідної бази оподаткування (підпункт 140.12.2 пункту 140.12 статті 140 Проекту ПК України);

  • ідентифікація операцій, які не є об'єктом оподаткування, з неплатниками податку здійснюється за єдиним універсальним кодом для всіх таких операцій (підпункт 140.12.3 пункту 140.12 статті 140 Проекту ПК України);

  • інформація має надаватися в автоматизованому режимі щоденно без ідентифікації особи – неплатника податку, з яким була здійснена операція (підпункт 140.12.4 пункту 140.12 статті 140 Проекту ПК України);

  • отримана інформація в автоматизованому режимі групується та порівнюється з податковою інформацією з відображенням отриманої інформації та результату порівняння в електронному кабінеті платника податку не пізніше 10 числа третього місяця кварталу, наступного за податковим (звітним) кварталом (підпункт 140.12.5 пункту 140.12 статті 140 Проекту ПК України);

  • декларація з податку на виведений капітал має використовувати принцип групування операцій за кодами з використанням кодів операцій та забезпечувати можливість формування декларації в електронному кабінеті в автоматичному режимі з наданням платнику податку можливості вносити коригування у випадку необхідності (підпункт 140.12.6 пункту 140.12 статті 140 Проекту ПК України).

Очевидним є те, що на дату введення ПнВК (теоретично на 01.01.2019 р.) всі ці порядки мають бути розроблені, затверджені, зрозумілі та практичні у використанні. Крім того, для реалізації правил перелічених порядків має бути розроблене належно працююче та надійно захищене програмне забезпечення. Бо, як бачимо, інформація про операції, що є об’єктом оподаткування ПнВК має подаватись контролерам щоденно.

Скоріше за все її подаватимуть самі платники, хоча не виключено, що таку саму інформацію генеруватимуть та передаватимуть контролерам і банки. Щоправда, зважаючи на те, що розрахунковими документами є у тому числі й касові документи, то навряд чи банкам буде під силу згенерувати інформацію про, наприклад, оподатковану ПнВК виплату із каси підприємства коштів, що надійшли як виручка від реалізації, повернення підзвітних сум тощо.

У пункті 140.12 статті 140 Проекту ПК України привертає увагу протиріччя між обов’язком кодифікувати операції виключно у «розрахункових документах» з вимогами кодифікувати негрошові розрахунки. Нестиковка буде між поняттям «розрахункового документу» та «первинного документу», так як розрахунковий може бути первинним документом, і не кожен первинний документ є розрахунковим.

Таким чином, не визначаючи який саме документ потрібно вважати розрахунковим в цілях ПнВК, автори Проекту створюють потенціал для судових справ на тему: «Чи все те розрахункове що первинне?».

З іншого боку, створення подібних розбіжностей можна оцінювати як одночасну боротьбу авторів Проекту з безробіттям в Україні. Адже додаткову роботу (можливо, і робочі місця) отримають не тільки служителі економіки, а ще й служителі Феміди (судді, помічники, адвокати та ін.).

2. Оподаткування платників податків – нерезидентів

2.1. Загальні правила

Проектом передбачено: операції платника податку – нерезидента (постійного представництва), які він проводить або починає проводити території України, оподатковуватимуть за тими ж правилами, що і операції платників податку – резидентів (пункт 141.1 статті 141 Проекту). При цьому нерезидентам – платникам ПнВК потрібно буде враховувати таке:

  • створення постійного представництва (у тому числі створеного до 1 січня 2019 року) з метою оподаткування ПнВК прирівнюється до придбання нерезидентом корпоративних прав платника податку, а ліквідація постійного представництва прирівнюється до ліквідації платника податку. Операції між нерезидентом та його постійним представництвом, прирівнюватимуть до операцій, проведених між платником та неплатником (підпункт 141.1.1. пункту 141.1 статті 141 Проекту ПК України);

  • нерезидент, який реєструється ПнВК у зв'язку зі здійсненням операцій на території України, проводить розрахунки за такими операціями виключно через відкриті банківські рахунки в банках на території України. Переказ коштів між банківськими рахунками нерезидента, відкритими в банках на території України (в тому числі банківськими рахунками постійного представництва), та рахунками, відкритими за кордоном, прирівнюється до операцій між платником ПнВК та його неплатником (підпункт 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 Проекту ПК України);

  • переказ нерезидентом коштів на банківський рахунок, відкритий у банку на території України, з рахунка, відкритого за кордоном, прирівнюється до придбання нерезидентом корпоративних прав платника податку (за винятком сум, перерахованих нерезидентом як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), поставлених (виконаних, наданих) постійним представництвом такого нерезидента на користь такого нерезидента (третіх осіб) в рамках будь-якого договору, що виконувався чи виконується нерезидентом з третіми особами, у виконанні якого брало чи бере участь постійне представництво такого нерезидента), (підпункт 141.1.3 пункту 141.1 статті 141 Проекту ПК України);

  • переказ коштів з банківського рахунка, відкритого нерезидентом у банку на території України, на рахунки, відкриті нерезидентом за кордоном, прирівнюється до повернення (виплати) внесків власнику корпоративних прав із застосуванням правил оподаткування, передбачених статтями 134, 136 та підпунктом 137.1.8 пункту 137.1 статті 137 Проекту ПК України, якщо кошти отримано від продажу розташованого в Україні майна (в тому числі цінних паперів та корпоративних прав, емітованих резидентами), раніше придбаного за кошти, перераховані з рахунків за кордоном (підпункт 141.1.4 пункту 141.1 статті 141 Проекту ПК України);

  • здійснення операцій, передбачених статтею 134 та операцій у межах діяльності, передбаченої пунктом 141.2 статті 141 Проекту ПК України, платником податку з платником податку – нерезидентом з використанням рахунків, відкритих таким нерезидентом за кордоном, прирівнюється до здійснення операцій з неплатником податку з оподаткуванням таких операцій податком на виведений капітал (підпункт 141.1.5 пункту 141.1 статті 141 Проекту ПК України).

Виключно після реєстрації платником податку на виведений капітал нерезидент (створене на території України постійне представництво) може провадити на території України особливі види діяльності (пункт 141.2 статті 141 Проекту ПК України):

  • передача в оренду (лізинг) майна, розташованого на території України (підпункт 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 Проекту ПК України);

  • продаж нерухомого майна, розташованого на території України (підпункт 141.2.2 пункту 141.2 статті 141 Проекту ПК України);

  • провадження діяльності, під час якої створюється будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт, чи пов'язаної з ними наглядової діяльності, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців (якщо відповідно до договору початковий строк не перевищував шість місяців, але фактично або після внесення змін у договір став перевищувати шість місяців, то до бази оподаткування включаються й суми, отримані нерезидентом протягом перших шести місяців), (підпункт 141.2.3 пункту 141.2 статті 141 Проекту ПК України);

  • надання брокерських, комісійних або агентських послуг на користь резидентів, за винятком здійснення операцій із купівлі (продажу) товарів (робіт, послуг) за межами України у нерезидентів (нерезидентам), (підпункт 141.2.4 пункту 141.2 статті 141 Проекту ПК України);

  • здійснення операцій із продажу або іншого відчуження резиденту або нерезиденту, якщо продаж здійснюється на території України, цінних паперів, деривативів або корпоративних прав, емітованих (випущених) юридичною особою, створеною відповідно до законодавства України (підпункт 141.2.5 пункту 141.2 статті 141 Проекту ПК України);

  • отримання майна (в тому числі цілісних майнових комплексів) від резидентів у межах спільної діяльності або переданих у довірче управління (підпункт 141.2.6 пункту 141.2 статті 141 Проекту ПК України);

  • укладення угоди про розподіл продукції (підпункт 141.2.7 пункту 141.2 статті 141 Проекту ПК України).

Нерезидент не повинен реєструватись платником ПнВК, якщо він вестиме діяльність через резидента – платника ПнВК, який діятиме за рахунок та за дорученням нерезидента,  а також у разі проведення операцій (пункт 141.3 статті141 Проекту ПК України):

  • з державними цінними паперами;

  • з облігаціями місцевих позик;

  • з борговими цінними паперами, виконання зобов'язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями;

  • з цінними паперами, які за межами території України розміщені серед нерезидентів або продані нерезидентам через уповноважених агентів – нерезидентів.

Не залежно від видів діяльності, які він проводитиме на території України, нерезидент (постійне представництво), який бажає або повинен стати платником ПДВ отримає обов'язок зареєструватись платником ПнВК (пункт 141.3 статті 141 Проекту ПК України). Скоріше за все тих нерезидентів, які повинні будуть стати платниками ПДВ відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПК України, отримуватимуть статус платника ПнВК автоматично, адже Проект ПК України каже про те, що нерезидент – платник ПДВ має наслідком обов'язкову реєстрацію платником ПнВК.

Платник ПнВК виступатиме податковим агентом нерезидента, який провадитиме перелічені вище особливі види діяльності на території України без реєстрації платником ПнВК або без залучення платника податку – резидента, який провадить діяльність від імені, за рахунок та за дорученням такого нерезидента. У таких випадках платник ПнВК – податковий агент перераховуючи нерезиденту суму коштів на виконання своїх зобов'язань перед ним за однією або кількома угодами, за якими нерезидент провадить діяльність на території України, передбачену пунктом 141.2 статті 141 Проекту ПК України, зменшену на величину податкових зобов'язань з ПнВК такого нерезидента шляхом застосування коефіцієнта 0,8. Утриману суму ПнВК податковий агент перераховуватиме до відповідного бюджету під час виплати коштів нерезиденту (пункт 141.4 статті 141 Проекту ПК України).

Платники податку – нерезиденти (постійні представництва) подаватимуть податкову звітність з ПнВК за загальними правилами (пункт 140.18 статті 140 Проекту ПК України).

2.2. Уникнення подвійного оподаткування

Як ми розуміємо пунктом 141.5 статті 141 Проекту ПК України його автори мають наміри поставити знак рівності між податком на прибуток та ПнВК. Цитуємо: «Для цілей застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування податок на виведений капітал є подібним до податку на прибуток підприємств».

Однак, із наведеної норми достеменно не зрозуміло що хочуть сказати автори.

Тому знову до них питання: які податки є подібними?

Наприклад, подібними видами тварин у біології є якісно відокремлені форми живих істот, основні одиниці еволюційного процесу. У випадку організмів, що розмножуються статевим шляхом, вид зазвичай визначається як група організмів, що здатні до продукування життєздатного і плодючого потомства при схрещуванні. У організмів з безстатевим розмноженням ситуація з визначенням цього поняття ускладнюється, і вид визначають на підставі схожості фенотипових ознак та гомології геномів.

А що ж таке вид податків? За якими ознаками це можна визначити? Податок на прибуток та ПнВК взаємозамінні чи взаємодоповнюючі?

Звичайно можна пояснювати їх подібність належністю до корпоративних податків, але ж у статті 9 ПК України або інших його нормах поняття «корпоративний податок» з відповідним його тлумаченням відсутнє і за текстом коментованого Проектом його не буде. Тож ставлення до нього має бути таким самим як і до буд-якого слова зі сленгу, тобто таким, що не має відношення ні до податку на прибуток, ні до ПнВК.

Разом з тим, читаючи далі пункт 141.6 статті 141 Проекту ПК України у комплексі з попереднім можна здогадуватись, що «подібність» податків потрібна авторам Проекту для того, щоб дати шанс повернути податок надмірно сплачений в Україні нерезидентам – платникам ПнВК, з країнами резиденції яких укладені міжнародні договори про усунення подвійного оподаткування. Цитата: «Якщо відповідно до міжнародного договору нерезидент, який провадив діяльність на території України, зареєстрований як платник податку – нерезидент, не підлягає оподаткуванню в Україні або підлягає оподаткуванню за іншою ставкою, то застосування міжнародного договору здійснюється шляхом повернення надмірно сплаченого податку в Україні. Для цілей повернення сплаченого податку нерезидент подає декларацію за правилами, встановленими для резидентів, та подає заяву про повернення сум надмірно сплаченого податку. Порядок повернення надмірно сплаченого податку нерезиденту встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики».

Проте чи так просто вирішити питання подвійного оподаткування, приписавши лише подібність податку на прибуток та ПнВК у ПК України?

У кожній Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, ратифікованій Україною, говориться про оподаткування прибутку підприємства, а не операцій з виведення капіталу.

Звісно, нерезидентам – платникам ПнВК у випадках, зазначених у пункті 141.6 Проекту ПК України було б і вигідно компенсувати хоча б частину сплаченого податку із тих самих операцій. Але ж чи захочуть податківці поставити знак рівності між ПнВК із Проекту та прибутком підприємства договірної держави поки що є питанням. Бо, знову ж таки, «подібність» податку на прибуток на ПнВК є не визначеною для оподаткування категорією.  І, по-суті, якщо кошти нерезидентам (зареєстрованим платниками ПнВК в Україні) повертатимуть як надмірно сплачений ПнВК, то це буде не в рамках міжнародної конвенції,  а за власною волею держави України, виявленою у пункті 141.6 статті 141 Проекту ПК України.

Таким чином,  становлення невідомої подібності податків,  може бути явно замало для того, щоб повертати податки нерезидентам – платникам ПнВК за міжнародними конвенціями.

На цьому ми завершуємо наш «короткий» опис президентського Проекту закону, яким у системі оподаткування для більшості підприємств можливо буде замінений податок на прибуток податком на виведений капітал. Безумовно, описати абсолютно всі нестиковки, ляпи та нелогічності, неможливо.

Із всього викладеного зрозуміло, що над проектом його авторам потрібно працювати не покладаючи рук. Адже законодавча техніка низька. Двозначні трактування норм, відсутність належних категорій для платників податку, безумовно, створять масу проблем, якщо не будуть належно виправлені, серйозно проаналізовані та відпрацьовані ще до прийняття закону. Інакше подібні  проекти сприйматимуться не більше ніж передвиборчий піар.

comments powered by HyperComments