Детінізації розрахунків бути

21 Жовтня 2019 245 Переглядів Наталія

Розміри тексту:

Аа Аа

Президентом України 17.10.2019р. підписано, а 19.10.2019р. опубліковано Закони №128-ІХ та №129-ІХ щодо змін законодавства в сфері застосування РРО (законопроекти 1053-1 та 1073 відповідно).

При цьому в суспільстві не вщухають хвилювання з приводу вказаних законів, тож ще раз спробуємо розібратися в тому, що ж саме відбудеться після набрання ними чинності.

Почнемо з головного: хто та з якого періоду повинен буде застосовувати РРО.

З 01 січня 2021 року працювати з РРО будуть зобов’язані всі суб’єкти господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон №265 або Закон про РРО), тобто які здійснюватимуть розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі при реалізації товарів/робіт/послуг та здійсненні господарської діяльність у сфері громадського харчування. Єдиним виключенням будуть фізичні особи – підприємці (далі -  ФОП) - платники єдиного податку першої групи (вони продовжуватимуть працювати без РРО).

Водночас, не слід забувати:

- про наявність в Законі про РРО статей 9 та 10, якими передбачені випадки, коли РРО не застосовується;

- про те, що у випадку, коли суб’єкти господарювання проводять розрахунки виключно у «класичній» безготівковій формі, тобто отримують кошти на свій поточний рахунок безпосередньо з поточних рахунків покупців (без застосування/приймання банківських платіжних карток) дія Закону №265 на них не поширюється.

До 01.01.2021 року перехід на обов’язкове застосування РРО буде здійснюватися поступово.

Так, до 01.10.2020 року РРО можуть не застосовувати ФОП - платники єдиного податку другої - четвертої групи за наступних умов:

- обсяг доходу ФОП протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень;

- ФОП не здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- ФОП не здійснює реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

Отже, як бачимо до 01.10.2020р. умови застосування РРО фізичними особами-підприємцями практично не змінюються у порівнянні з тими, що діють зараз, крім того, що за новою редакцією Закону №265 РРО зобов’язані будуть використовувати ФОП, які надають платні послуги у сфері охорони здоров’я.

З 01 жовтня 2020 року по 01 січня 2021 перелік ФОП, які матимуть право працювати без РРО звужується за рахунок розширення сфер діяльності, де застосування РРО буде обов’язковим.

Отже, з 01.10.2020 по 01.01.2021 РРО можуть не застосовувати ФОП - платники єдиного податку другої - четвертої групи за наступних умов:

- обсяг доходу ФОП протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень;

- ФОП не здійснює реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет;

- ФОП не здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- ФОП не здійснює реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

- ФОП не здійснює реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- ФОП не здійснює роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- ФОП не здійснює діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, яка є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону №265;

- ФОП не здійснює діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- ФОП не здійснює діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- ФОП не здійснює реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.  

Інше «болюче» питання -  це штрафні санкції, розмір яких встановлено статтею 17 Закону №265.

Так, за непроведення розрахункових операцій через РРО або проведення їх на неповну суму, невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа штрафна санкція становитиме 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів/робіт/послуг – за перше порушення, а за кожне наступне порушення - 150 відсотків.

Як бачимо, санкції саме за перелічені види порушень збільшились, однак слід враховувати, що відповідно до прикінцевих положень Закону №265 (в оновленій редакції) застосовуватись вони почнуть з 01.10.2020 року. До зазначеної дати (тобто з моменту набрання чинності Законом про внесення змін і до 01.10.2020р.) розмір штрафних санкцій за вказані вище порушення становитиме 10 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів/робіт/послуг – за перше порушення, а за кожне наступне порушення - 50 відсотків.

Слід також відмітити, що зазнала змін норма щодо штрафної санкції за порушення порядку використання розрахункових книжок (в тих випадках, коли згідно Закону їх використання є обов’язковим).

Так, тепер штраф буде застосовуватися за порушення умови використання книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки, також збільшився і розмір санкції, яка становитиме 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ), що складе 850грн.

Слід також звернути увагу, що в оновленій редакції статті 17 Закону №265 розмежовується відповідальність за проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування.

Так, згідно п. 6 ст. 17 Закону №265 у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування товарів, які не є підакцизними, розмір штрафної санкції не змінився і становитиме як і  зараз 5 НМДГ.

У випадку проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД штрафна санкція становитиме 300 НМДГ.

Щодо інших штрафних санкцій, визначених статтею 17 Закону про РРО, слід зазначити, що види порушень залишилися тими ж, що і в чинній редакції Закону №265, дещо змінився лише сам розмір штрафів, порівняльну таблицю яких наводимо нижче.

Вид порушення

Санкція за чинним Законом

Санкція за Законом № 128-ІХ

у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці

10 нмдг

(170грн.)

(п.5 ст. 17)

30 нмдг

(510грн.)

(п.5. ст.17)

у разі порушення встановленого у пункті 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;

10 нмдг

(170грн.)

(п.7 ст.17)

20 нмдг

(340грн.)

(п.8 ст. 17)

у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;

100 нмдг

(1700грн.)

(п.8 ст.17)

300 нмдг

(5100грн.)

(п.9 ст.17)

у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку, в разі обов'язковості її подання.»

10 нмдг

(170грн.)

(п.9 ст.17)

30 нмдг

(510грн.)

 (п.10. ст.17)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Також необхідно звернути увагу і на зміни щодо відповідальності за відсутність ведення обліку товарів, реалізацію яких здійснює суб’єкт господарювання, передбачену статтею 20 Закону №265.

Санкція, визначена вказаною нормою не змінилася і становитиме як і зараз подвійну вартість необлікованих товарів, при цьому розширилось коло суб’єктів, на яких покладається обов’язок вести такий облік. Такий облік обов’язково мають вести ті ФОП, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Важливим досягненням оновленого Закону про РРО є право суб’єктів господарювання використовувати «в якості касового апарату» смартфон або інший пристрій за умови встановлення на такий пристрій відповідного програмного забезпечення, в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу - програмний реєстратор розрахункових операцій.

Згідно Закону необхідне програмне забезпечення (програмне рішення) для використання суб'єктом господарювання безкоштовно надаватиметься контролюючим органом.

У зв’язку із запровадженням програмних РРО змінюється підхід до визначення поняття розрахункового документа. Тепер таким вважається також електронний розрахунковий документ, визначення якого наведено в оновленій редакції статті 2 Закону №265.

Наступним питанням, з приводу якого точаться дискусії, є так званий «кеш-бек» за виявлення покупцями фактів порушень продавцем порядку проведення розрахункових операцій.

В класичному розумінні кеш-беком є повернення покупцю певної частини коштів за придбані ним товари (фактично відтермінована знижка, що надається за виконання певних умов).

В Законі ж про РРО передбачено можливість отримання покупцем, компенсації частини штрафної санкції, застосованої до продавця за порушення порядку здійснення розрахункових операцій (а саме порушення, визначені п.1 статті 17 Закону №265), яке було виявлено таким покупцем. А із застосованої до продавця штрафної санкції покупець матиме право отримати компенсацію 100 відсотків вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у його скарзі. До речі, згідно внесених змін сума такої компенсації не підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором.

 Для реалізації такої можливості мають бути дотримані наступні умови:

-  скарга покупця повинна відповідати вимогам та містити реквізити, визначені ст. 16 Закону;

- в скарзі обов’язково має бути зазначений номер рахунку покупця та банківську установу, в якій такий рахунок відкрито;

- сума штрафних (фінансових) санкцій має бути зарахована до державного бюджету в повному обсязі;

- до скарги необхідно додати електронні копії або копії паперових документів, виготовлені шляхом сканування, отриманих разом з придбаним товаром (роботою, послугою) про які зазначається в скарзі, покупцем від продавця товарів (робіт, послуг);

- вартість товарів (робіт, послуг) в межах однієї розрахункової операції, щодо яких подано звернення покупця, має становити понад 850 гривень на день їх отримання покупцем (споживачем).

Отже, як бачимо, існує спеціальна процедура та вимоги для отримання покупцем компенсації вартості придбаного товару, що зводить до мінімуму ризик зловживання наданим покупцям правом (мається на увазі так зване «стукачество», про яке часто згадується в обговореннях новел закону в соціальних мережах, засобах інформації).

Не можна не згадати також і про деякі зміни, які безпосередньо не стосуються порядку застосування РРО, але які також запроваджуються Законом №129-ІХ, коротко і про них.

Мова іде про внесення змін до деяких статей Податкового кодексу України, що регулюють діяльність фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі Так, з 20.10.2019р. (тобто дня, наступного за днем опублікування Закону №219-ІХ) набрала чинності оновлена редакція підп. 8 п. 291.5. ст. 291 ПК України, яким розширено види діяльності, при здійсненні яких суб’єкт господарювання не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. До них відносяться:

 - діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності);

- діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного);

- діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного);

- діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку;

- діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Крім того, з 01.01.2021 року набуде чинності норма підп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України, відповідно до якої обсяг доходу підприємця на другій групі збільшиться до 2 500 000. 

Також нагадаємо, що Закон №218-ІХ та Закон №219-ІХ в повному обсязі (крім окремих положень) набудуть чинності через півроку після опублікування, тобто 19.04.2020 року.

comments powered by HyperComments