Блокування ПН/РК: чого чекати платникам у зв’язку зі змінами?

06 Червня 2019 65 Переглядів Мирослава Нечай

Розміри тексту:

Аа Аа

Процедура блокування податкових накладних (далі – ПН) та розрахунків коригування (далі – РК) вже другий рік є однією з найбільш обговорюваних новел у національній податковій системі. Метою її запровадження була боротьба із так званими «податковими скрутками», внаслідок яких певні групи платників ПДВ формували податковий кредит за фіктивними операціями. Наскільки податківцям вдалося реалізувати поставлену перед ними задачу, наразі оцінити складно, але очевидно, що ті, кому «треба», завжди знайдуть можливість обійти будь-яку систему, що вимагає від самої системи постійної модифікації та покращення.

Очевидно, саме з цієї причини Кабміном 24 квітня 2019 року було прийнято постанову № 391, якою встановлюються зміни до порядку блокування ПН/РК, який діяв у 2018 році. Зазначена постанова набрала чинності 11 травня 2019 року, а отже, з цієї дати процедура зупинення реєстрації ПН/РК здійснюється по-новому. Зазначені вище зміни у такому:

а) вносяться нові вимоги до ознак, які дозволяють зареєструвати ПН/РК без проведення моніторингу;

б) розширюється компетенція комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК (далі – Комісія ДФС України); 

в) додаються нові документів, наприклад, рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника ПДВ;

г) вносяться незначні уточнення до процедури блокування ПН/РК.

Детальніше окреслені вище зміни давайте проаналізуємо нижче.

Зміни до ознак, які перевіряються при первинній перевірці

Що таке «первинна перевірка» і для чого вона потрібна? Первинна перевірка проводиться системою при подачі ПН/РК для реєстрації в ЄРПН шляхом оцінювання наявності у платника ПДВ хоча б однієї з ознак, які дозволяють зареєструвати ПН/РК в ЄРПН без проведення моніторингу. Якщо такі ознаки відсутні, то щодо ПН/РК проводиться моніторинг, за результатами якого вони й можуть бути заблоковані. Тобто первинна перевірка дозволяє на початковому етапі «відсіяти» від моніторингу та можливого блокування ті ПН/РК, у яких, на думку держави, відсутні ризики, що вони складені для оптимізації ПДВ.

Зазначених вище ознак всього три, причому нововведення торкнулися лише другої та третьої ознак (перша не змінилася), а тому ми саме їх і проаналізуємо.

Так, з 11 травня 2019 року друга ознака буде наявна у платника у тому випадку, якщо одночасно виконуватимуться такі вимоги:

а) сума сплаченого за попередній місяць ПДВ (крім ПДВ сплаченого при імпорті) становить більше 20 тис. грн (новий критерій);

б) обсяг постачання в поточному місяці має становити менше 500 тис. гривень за умови, причому з одним і тим самим отримувачем товарів/послуг такий обсяг не може перевищувати 50 тис. (старий критерій);

в) особа займає посаду керівника підприємства не більше ніж у трьох (включно) платників ПДВ (старий критерій).

Тобто Кабмін (чи точніше Мінфін, оскільки очевидно, що це він розробляв зазначені вище зміни) мав на меті виключити з моніторингу ПН/РК тих платників ПДВ, у яких:

- з одного боку, обсяг операцій є невеликий і в поточному місяці становить менше 500 тис. грн;

- але з іншого боку, у таких платників фактично відсутній «накопичений» податковий кредит, який можна «продати» (зокрема, саме для боротьби із цим явищем і запроваджувалася процедура блокування ПН).  Очевидно, саме тому й внесли додатковий критерій до другої ознаки, додавши вимогу про сплату в попередньому місяці ПДВ на суму більше 20 тис. грн.

Якщо говорити про так звану «третю ознаку», то до 11 травня 2019 року вона стосувалася платників податків, у яких фактично податкове навантаження становило більше 0,05 і одночасно сума ПДВ за ПН у поточному місяці була в 1,4 раза менша за найбільшу місячну суму ПДВ за ПН, зареєстрованих за останні 12 місяців, що передували такому поточному місяцю. Тобто зазначена вище вимога встановлена з метою не пропустити до реєстрації без перевірки (моніторингу) ті ПН/РК, які складаються за нетиповими за своїми обсягами операціями для відповідного платника ПДВ.

Однак зазначену вище третю ознаку КМУ доповнив новою додатковою вимогою, яка полягає в тому, що загальна сума податку ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено подану на реєстрацію ПН, має становити більше 400 тис. грн. Тобто, як і в змінах до другої ознаки, охарактеризованої вище, метою державних органів очевидно було виключення випадків пропуску системою без додаткової перевірки (моніторингу) тих платників, які «накопичують» податковий кредит, і теоретично можуть його «продати» іншому платнику без здійснення реальної операції.

Які наслідки для платників ПДВ матимуть прийняті зміни? Хоча відсутність будь-якої із зазначених вище ознак не призводить до автоматичного блокування ПН/РК, можна припустити, що з 11 травня 2019 року кількість заблокованих ПН/РК все ж таки може зрости, оскільки зросте кількість ПН/РК, які потраплятимуть на моніторинг.

Розширення компетенції комісії ДФС України

Нагадуємо, що рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації попередньо заблокованих ПН/РК приймається регіональними комісіями, які створюються при головних управліннях ДФС та Офісі великих платників податків ДФС. Водночас Кабміном встановлюються випадки, коли рішення регіональних комісій потребують затвердження комісією ДФС України, яка може з їхніми висновками погодитися або прийняти своє рішення.

Так, якщо до 11 травня 2019 року такого затвердження потребували лише рішення щодо платників, у яких обсяг постачання у поточному місяці становив більше 30 мільйонів гривень, то тепер комісією ДФС України фактично розглядатимуться рішення по ПН/РК, які були заблоковані у зв’язку з наявністю у платника критеріїв ризиковості.

Зазначені вище зміни дещо продовжать строк розгляду документів, поданих на розблокування ПН/РК, у яких ризиковий платник, але не критично – всього сім робочих днів порівняно з попередніми п’ятьма.

Отже, запропоновані Кабміном зміни до процедури СМКОР хоча не є глобальними, однак матимуть свій влив на платників ПДВ: позитивний чи негативний спрогнозувати на разі важко. Водночас, враховуючи нещодавню судову практику, за якою суди взагалі визнають незаконними самі критерії зупинення реєстрації ПН/РК, можна спрогнозувати, що зазначені вище зміни є неостанніми. Додатково з цього питання читайте в матеріалах: «Суд скасував лист, яким встановлені критерії блокування ПН/РК»; «Критерії блокування ПН/РК – незаконні, - позиція ВС».




 

 

 

На жаль, матеріал, котрий Вас зацікавив, знаходиться
в обмеженому доступі і надається підписникам платформи.

Оформити підписку
comments powered by HyperComments