1 вересня 2015 року набувають чинності зміни до Закону України «Про судовий збір». Серед іншого, цим Законом концептуально змінюються підходи до сплати судового збору за звернення до адміністративних судів, що проявляється як в застосуванні нової термінології, не притаманної адміністративному судочинству, так і у скасуванні граничних розмірів судового збору в адміністративних справах. Наразі існують цілком зрозумілі побоювання щодо можливої практики застосування таких нововведень, яка може значно ускладнити можливість захисту прав платників податків. На сьогодні ми вже маємо неоднозначний досвід кваліфікації позовів про скасування податкових повідомлень рішень як майнових позовів, яка запроваджена Вищим адміністративним судом України шляхом підписання листа. Це, в свою чергу, призвело до істотного збільшення розмірів судового збору, який позивач має сплатити для подання позову про захист своїх прав від порушень з боку держави. Не дивлячись на те, що переважна більшість фахівців сприйняла таку позицію як створення додаткових перепон у доступі до правосуддя, сьогодні вона лишається домінуючою в правозастосовчій практиці адміністративних судів.

Очевидно, проблема кваліфікації позову як майнового чи немайнового значно загостриться після 1 вересня 2015 року з набуттям чинності Законом України від 22 травня 2015 року №484-VIII. Скасування цим Законом верхньої межі ставки судового збору для майнових позовів, з урахуванням наведених вище правил кваліфікації майнових позовів, може мати катастрофічні наслідки для багатьох платників податків, які просто не зможуть дозволити собі сплатити судовий збір за звернення до суду для захисту від свавілля державних фіскальних органів.