У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу за статтею 126 ПК України.

Проте, вживаючи в тексті Кодексу формулювання «сплата (несвоєчасна сплата)», законодавець не проводить між ними різниці.

Цікавою у цьому контексті є позиція судів щодо відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату сум податкових та/або грошових зобов'язань у випадку перерахування їх на неналежний рахунок. В абсолютній більшості випадків суди схиляються до думки, що перерахування сум податкових зобов'язань платника податків на неналежний рахунок є неналежним виконанням його обов'язку зі сплати. Проте вказують на те, що не притягається до відповідальності платник податків, який шляхом звернень до контролюючих органів з вимогою щодо перерахування коштів на належний рахунок виконав свій податковий обов'язок зі сплати у встановлений законодавством строк. Така позиція, зокрема яскраво відображена в рішенні ВАСУ від 8 серпня 2013 року у справі № 2а/0570/21718/2011, де вказується, що «…у даному випадку, як вбачається з установлених судами обставин справи, невірне зазначення платником номера рахунку місцевого бюджету Пролетарського району не призвело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк.

Оскільки у цьому конкретному випадку помилкове перерахування Товариством екологічного податку на неналежний рахунок не вплинуло на виконання обов'язку платника зі сплати податку, то підстави для застосування до позивача штрафу в порядку пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відсутні».(Ухвала Вищого адміністративного суду України від 8 серпня 2013 року у справі № 2а/0570/21718/2011.)