Представник/Представник платника податків/Представництво інтересів/Законний представник/Уповноважений представник/Довіреність
Питання/Тема
Чим відрізняється представник від податкового агента?
...

...

Доволі дискусійним залишається питання щодо співвідношення двох суб'єктів податкових правовідносин – податкового агента та представника платника податків.

Так, зокрема, О. О. Головашевич критикує позицію вчених, які відносять податкових агентів до представників платників податків (зокрема, така позиція була особливо поширеною до прийняття ПК України), обґрунтовуючи свою позицію різною правовою природою обов'язків даних суб'єктів, адже обов'язок по утриманню суми податку з платника й перерахуванню її в бюджет покладено на податкових агентів податковим законодавством, у той час як представник платника податків діє на підставі доручення.[1]

Поглиблюючи відмінності наведені вище, можна узагальнити співвідношення податкових агентів та представників платників податків наступним чином:

 

Критерії

Податковий агент

Представник

1

Підстава виникнення

Пряма вказівка закону (норми ПК України)[2]

Може здійснювати представництво на підставі закону або договору (доручення)

2

Наявність можливості у платника податків визначати особу, що виконуватиме його податковий обов'язок, та впливати на її дії

Відсутня можливість обрання податкового агента (після отримання доходу) . Відсутня можливість перешкодити діям податкового агента під час утримання коштів

Залежить від виду представника

3

Обсяг прав та обов'язків

Обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету

Представництво законних інтересів платника податків та ведення справ, пов'язаних зі сплатою податків

4

Джерело доходу платника податку

Як правило, податковий агент є джерелом доходу, у зв'язку з чим утримання коштів відбувається у джерела виплати[3]

Будь-яке

5

Особливості податкової відповідальності

Перед державою (з власних коштів)

Законні представники – лише у випадках, передбачених підпунктом 47.1.2. статті 47 та пунктом 99.6. статті 99 ПК України. Або перед платником – у межах цивільно-правових відносин. Представники платників податків відсутні у переліку осіб, які притягаються до відповідальності за вчинення податкових правопорушень

6

Призначення

Спрощення адміністрування податку

Захист прав та інтересів осіб, які не здатні самостійно реалізовувати свої податкові права та обов'язки (законні представники) або самостійно виявили бажання скористатися

7

Норми, що регулюють відносини

Податковий кодекс України

Щодо законних представників – норми ПК України, щодо уповноважених – оскільки відносини представництва виникають на договірній основі, то діють також норми приватного права, однак це питання є дискусійним, адже норма частина 2 статті 1 ЦК України не дозволяє поширювати норми цивільного законодавства на податкові відносини за винятком наявності прямої вказівки про це у законі, а на сьогодні така вказівка відсутня

8

Співвідношення зі статусом платника податків

Прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків

Користуються правами, встановленими ПК України для платників податків

9

Наявність податкового зобов'язання та податкового обов'язку

У податкового агента виникає самостійне податкове зобов'язання. Податковий агент має власний податковий обов'язок, який є відмінним від класичного розуміння податкового обов'язку платника податків

Немає

10

Рух коштів

Відбувається утримання грошей у джерела виплати. Грошові кошти не знаходяться у платника фактично, а відразу підлягають перерахуванню до бюджетів відповідних рівнів.

Кошти, які спрямовуються представником платника податків на виплату податкового зобов'язання платника податку не є такими, що належали йому первісно

За таких умов можна дійти однозначного висновку про те, що податкові агенти не є різновидом представників платника податків, що пов'язано, по-перше, з наявністю різної правової природи цих двох інститутів, а по-друге, з різним рівнем правового регулювання відносин, що складаються в обох сферах.

Наведені вище міркування приводять до висновку про те, що у той момент, коли у правовідносини вступає податковий агент, він своєю появою знаменує, по-перше, припинення правовідносин між платником податків та податковими органами, а по-друге, призводить до виникнення нових правовідносин – між податковим органом і власне податковим агентом.


[1] Головашевич О. О. « Фізичні особи як платники податків» // Актуальні питання науки фінансового права: монографія / за ред. М.П. Кучерявенка. – Х.: Право, 2010. – 464 с.

[2] Податковий обов'язок податкового агента виникає в силу закону, є імперативним і не може бути змінений за угодою осіб. Зокрема, ВАСУ в своїй Ухвалі від 30 травня 2013 року у справі № 2а-12348/09/2670 доходить наступних висновків: «Не звільняє позивача від виконання обов'язків податкового агента і факт самостійної сплати платником податку з доходів фізичних осіб до бюджету. Адже Законом визначено імперативний порядок сплати цього податку, відповідно до якого саме податковий агент здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку та є відповідальною особою за таку сплату; зазначений порядок не може бути змінений за згодою осіб».

[3] Зокрема, модель утримання податку у джерела виплати реалізується під час справляння ПДФО. Що ж до туристичного збору, то податкові агенти не є джерелами виплати доходу платника

?Поставте своє запитання
Популярні податкові теми
Запитання можуть ставити лише зареєстровані користувачі
Поставте Ваше запитання, і ми відправимо відповідь Вам в особистий кабінет найближчим часом.
Відправити
Замовити персональну презентацію