Фінансова відповідальність може наставати також внаслідок податкової перекваліфікації. Мова йде про випадки, коли особа намагається отримати певні податкові переваги, укладаючи угоди, які не мають під собою мети досягнення певного економічного результату (так звана, доктрина ділової цілі).

Спроба запровадити зазначені підходи в Україні була здійснена листом ВАСУ від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого «в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо.

Судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання».