Податкова аналітика
В яких випадках здійснюється залучення податкової міліції до стягнення коштів?
Залучення працівників податкової міліції здійснюється державним виконавцем за виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави у разі, коли від її імені у виконавчому провадженні виступають органи державної податкової служби, з метою надання допомоги державному виконавцю щодо виїзду за місцем виконання та супроводження при примусовому входженні до приміщень та сховищ боржника відповідно до вимог Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та податкової міліції при примусовому виконанні рішень судів про стягнення
...
Коли стягнення здійснюється державними виконавцями?
1. Згідно з пунктом 87.11 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. Отже, першим випадком є процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи.
...
В чому полягає особливість провадження за поданням податкових органів?
Особливість провадження за поданням контролюючих органів полягає в тому, що цей вид провадження є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного). Сторонами такого провадження, як випливає з частини сьомої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, є заявник (орган державної фіскальної служби, що вніс подання), та відповідач - платник податків, стосовно якого таке подання внесено. Проте, зазначена норма не поширюється на платників податків - фізичних осіб, оскільки пунктом 87.10 статті 87 ПК України для них встановлено особливий порядок стягнення подат
...
Коли стягнення здійснюється контролюючими органами?
Відповідно до статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, а також будь-яке майно такого платника податків, з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. 1. Відповідно до підпункту 20.1.34 ПК України, контролюючі органи звертаються до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. В свою чергу, рішення суду про стягнення коштів направляється до виконання контролюючим органам. Контролюючий орган на п
...
Що таке офіційні друковані видання?
Офіційне друковане видання – це визначений в установленому порядку друкований засіб масової інформації, офіційне оприлюднення в якому нормативно-правового акта гарантує йому повне і точне відтворення прийнятого тексту та має значення для визначення строку набрання ним чинності. Статтею 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома
...
Що таке бюджетні кошти (кошти бюджету)?
Бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету. 
...
Що таке бюджетний рік?
Офіційно бюджетний рік починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, навіть у разі неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня (стаття 41 БК України). Визначення бюджетного року кореспондується з дією відповідного закону про Державний бюджет України, який має містити положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду. 
...
Що таке «бюджетний період»?
Нормою статті 3 Бюджетного кодексу України (далі – БК України) визначено, що бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, хоча для Державного бюджету України за особливих обставин бюджетний період може бути іншим з відповідним затвердженням місцевих бюджетів на такий самий період.
...
Які наслідки відкликання ППР?
1.    Із матеріалів судової практики, можна зробити висновок, що відкликане податкове повідомлення-рішення є таким, яке не створює будь-яких юридичних наслідків для платника податків. Такий же підхід застосовується і для скасованого ППР. Єдина відмінність, що частково скасоване ППР, не створює наслідків для платника податків лише у частині, яка скасована, а відкликане ППР є таким, що повністю втрачає силу, оскільки воно завжди відкликається повністю. З другого боку частково скасоване ППР є передумовою для відкликання такого ППР. Тобто, частково скасоване ППР є діючим і обов&rsqu
...
Які передумови існують для відкликання ППР?
Податкове повідомлення-рішення відкликається в результаті його: (а) повного скасування ППР контролюючим органом (підпункт 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 ПК України). В такому випадку ППР вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення (пункт 60.3 статті 60 ПК України).  (б) часткового скасуванням ППР контролюючим органом, в частині зменшення суми грошового зобов’язання. В такому випадку, таке частково скасоване ППР  вважається відкликаним з дня надходження до платника податків пода
...
В яких випадках неподання уточнюючого розрахунку є підставою для проведення позапланової документальної перевірки?
Пункт 50.3 ПК України встановлює, що позапланова перевірка здійснюється також у випадку, якщо особа не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів з дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства. Позапланова перевірка за вказаними підставами є правом контролюючого органу відповідно до пункту 50.3 ПК України. Щодо того, чи можна в рамках цього пункту прирівняти уточнення показників в податковій декларації до уточнюючого розрахунку, однозначної відповіді немає. По суті, це різні форми одного і того ж явища: виправленн
...
Яка відповідальність за неподання уточнюючого розрахунку?
Стаття 50 передбачає штраф у випадку подання уточнюючої декларації, а пункт 120.2 – у випадку, якщо особа його не подає або не здійснює уточнення в деклараціях наступних періодів. У разі невиконання вимог щодо обов'язку подачі уточнюючого розрахунку (зокрема 20 днів після отримання результатів електронної перевірки) або уточнення показників в податковій декларації наступних періодів платник підлягає відповідальності за пунктом 120.2 ПК України. Санкцією цього пункту передбачено штраф у розмірі 5 % від суми недоплати. Проте, варто враховувати, що нарахування штрафу за цим підпунктом означає на
...
Які особливості при поданні уточнюючого розрахунку для досягнення податкового компромісу?
Податковий компроміс передбачений підрозділом 9-2 Розділу «Перехідні положення» ПК України. Зокрема встановлено режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 р. з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК України. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, має право до 16.04.2015 р. подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’я
...
У яких випадках подання уточнюючого розрахунку є підставою для проведення позапланової документальної перевірки?
Пункти 50.3 та 78.1.3 ПК України передбачають як підставу для проведення позапланової перевірки платника податків подання уточнюючого розрахунку за період, який перевірявся контролюючим органом. Для розуміння вказаної підстави проведення позапланової документальної перевірки, варто визначитися, що означає «період, який перевірявся контролюючими органами». В цьому аспекті важливим є визначення щодо виду перевірки та щодо яких податків проводилася така перевірка.
...
Чи нараховується пеня на суму недоплати у випадку уточнення?
Крім штрафу, на суму недоплати також нараховується пеня за статті 129 ПК України. Розмір пені – 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, які нараховуються на суму податкового боргу (тобто грошового зобов’язання та суми штрафу) з дня граничного для сплати податкового зобов’язання (до якого і належить недоплата) до дня зарахування на рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування. Експерт Taxlink Юлія ЛАВРЕХА
...
Чи відновлює уточнюючий розрахунок строки давності?
Згідно з абзацом 2 пункту 102.1 ПК України подання уточнюючих розрахунків відновлює строки давності по декларації, по якій уточнюються показники, а отже, контролюючий орган має право проводити перевірку по цьому податку за цей період та нараховувати податкові зобов’язання ще протягом трьох років з моменту подачі уточнюючого розрахунку. Експерт Taxlink Юлія ЛАВРЕХА
...
Коли застосовується штраф внаслідок подання уточнюючого розрахунку?
Варто звернути увагу, що штрафи за статтею 50 ПК України підлягають сплаті у випадку, коли грошове зобов'язання за уточнюючим розрахунком збільшується. Це пояснюється тим, що відсотки вираховуються від недоплаченої суми грошового зобов'язання. Водночас виникає запитання, чи буде застосовуватися штраф у випадку, якщо не відбулося заниження податкового зобов’язання, а наприклад, зменшення податкового кредиту. Системне тлумачення норм ПК України дає можливість дати позитивну відповідь на поставлене запитання.
...
Які правові наслідки подання уточнюючого розрахунку щодо податкового зобов’язання?
Подання уточнюючого розрахунку фактично вносить зміни до податкової декларації, поданої за період, за який уточнюються податкові зобов’язання. Зобов’язання з відповідним уточненням вважаються узгодженими відповідно до пункту 54.1 ПК України. Контролюючий орган вносить відповідні зміни до облікової картки платника податків. Ще не склалася усталена судова практика по ПК України з питання виправлення помилок у податковій звітності у випадку, якщо платник не сплатив податкове зобов’язання, яке уточнює, і виник податковий борг.
...
Які причини відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку визнаються судами законними та які незаконними?
В ухвалах ВАСУ від 14 жовтня 2014 року у справі № 2а-2170/10/2570, від 13 травня 2014 року у справі № 2а-7299/10/1470, від 09 грудня 2013 року у справі № 2а/2570/2247/2011 відображена наступна правова позиція: якщо порушення в оформленні уточнюючого розрахунку не впливає на його показники, не призводить до неможливості або ускладнення перевірки податковим органом зазначених у ньому даних, то і відсутні підстави для невизнання таких уточнюючих розрахунків документами податкової звітності.
...
В яких випадках контролюючий орган може відмовити у прийнятті уточнюючого розрахунку і які способи захисту в такому випадку?
На уточнюючий розрахунок поширюються положення пункту 49.10 ПК України. Цим пунктом визначено, що відмова у прийнятті податкової декларації з причин, не визначених статтею 49 ПК України, забороняється. А виходячи з частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти у межах і в спосіб, визначений законом. Якщо у наказах контролюючого органу чи методичних рекомендаціях вказані додаткові підстави відмови, відмова у прийнятті за такими підставами є протиправною. Незважаючи на однозначність позиції судів з цього питання, на практиці виникає
...
Коли не можна подавати уточнюючий розрахунок?
У пункті 50.2 ПК України зазначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 ПК України. 
...
Чи можна внести зміни в податкову декларацію після закінчення строків давності?
Уточнюючий розрахунок не може бути поданий після закінчення строків давності, визначених у статті 102 ПК України.  За загальним правилом, не пізніше, ніж через 1095 днів після закінчення строку подання декларації за період, за який подається уточнюючий розрахунок (або за днем фактичного подання декларації за цей період, якщо вона була подана пізніше). Це положення передбачено у зв’язку з тим, що за пунктом 102.1 ПК України платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання після спливу зазначених строків давності. Водночас чітко в ПК України не вказано, чи можна уточнити по
...
Чи встановлено обмеження щодо суми податкових зобов’язань в уточнюючому розрахунку?
Сума уточнення законодавством не обмежується. Тобто платник може подавати уточнюючий розрахунок, яким податкове зобов’язання зменшується на суму більшу, ніж було сплачено у періоді, за який уточнюються показники. Проте варто пам’ятати, що будь-які уточнення мають бути підтверджені первинними документами, а показник, що розраховується наростаючим підсумком уточнюється щодо кожного звітного періоду, в якому такий показник «протягувався». Експерт Taxlink Юлія ЛАВРЕХА
...
Які помилки можна виправляти шляхом подання уточнюючого розрахунку?
Виходячи з пункту 50.1 ПК України помилки можуть стосуватися будь-яких помилок, у тому числі і суми податкового зобов’язання. Зокрема, ВАСУ в ухвалі від 02 грудня 2014 р. у справі № 2а-17033/12/2670 робить висновок, що пункт 50.1 ПК України не передбачає обмежень щодо виправлення платником податків самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, у будь-якому рядку такої декларації; не міститься таких обмежень і в інших нормах ПК України. При розгляді справи було встановлено, що уточнюючий розрахунок стосувався зміни напрямку бюджетного відшкодування ПДВ.
...
Які обмеження щодо кількості уточнюючих розрахунків?
Кількість уточнюючих розрахунків, а також уточнень показників в податкових деклараціях за будь-який наступний період законодавством не обмежується. Проте кожне таке уточнення має бути підтверджене відповідними первинними документами. Наприклад, у постанові від 11 червня 2013 року по справі № 826/3994/13-а Окружний адміністративний суд встановив, що платником подано більше 100 уточнюючих розрахунків за 3 роки, деякі з них стосувалися одного і того ж звітного періоду. Якщо платник уточнює показник, що розраховується наростаючим підсумком, таке уточнення має бути здійснено щодо кожного звітного
...
Які вимоги встановлені щодо форми уточнюючого розрахунку?
Як і податкова декларація, уточнюючий розрахунок подається за формою, що є чинною на день подання такої звітності. Щодо форми див. також пункти 46.5, 46.6 ПК України. Згідно з пунктом 46.1 ПК України додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною. Тому до уточнюючого розрахунку платник зобов’язаний надати додатки до декларації щодо показників, які уточнюються.
...
Подання уточнюючого розрахунку – це право та обов’язок платника?
Існує правова позиція, згідно з якою подання уточнюючого розрахунку вважається правом платника податків. Зокрема ВАСУ в ухвалах від 10 лютого 2014 р. у справі № 820/3444/13-а та від 27 жовтня 2014 р. у справі № 826/10931/13-а: «Таким чином, вказаними нормами встановлено право платника податку, у разі виявлення помилок в поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку». А в ухвалі ВАСУ від 11 вересня 2014 року у справі № 804/16916/13-а вказується, що «платник податків діяв в межах наданих йому прав стосовно подання уточ
...
Чим відрізняються подання уточнюючого розрахунку від уточнення показників у декларації за наступний податковий період (абзац 1 та абзац 2 пункту 50.1 ПК України)?
Уточнюючий розрахунок (абзац 1 пункту 50.1 ПК України) та уточнення показників в декларації за наступний звітний період (абзац 2 пункту 50.1 ПК України) є різними способами виправлення помилок у податковій звітності, проте відрізняються за правовою природою та наслідками. Зокрема, передбачений різний розмір штрафів, які застосовуються до суми заниження податкових зобов’язань. У ПК України чітко визначені обмеження та правові наслідки подання уточнюючого розрахунку, а питання, чи застосовуються ці положення до декларації за наступний податковий період, в якій уточнені показники за попередній зв
...
Чи можна подати уточнюючий розрахунок до 1ДФ і чи застосовується у такому випадку штраф за статтею 50?
Згідно зі статтею 51 та пунктом 46.1 ПК України, стаття 50 та пункт 120.2 застосовуються до розрахунку, який подається податковим агентом за формою № 1ДФ, у тому числі застосування штрафу у випадку подання уточнюючого розрахунку до розрахунку за формою 1 ДФ. Судова практика підтверджує таку позицію (див. ухвали ВАСУ від 10 лютого 2014 року у справі № 820/3444/13-а, від 27 жовтня 2014 року у справі № 826/10931/13-а, від 14 січня 2014 року у справі № 2а-17656/12/2670, від 06 березня 2014 року у справі № 815/264/13-а). Експерт Taxlink Юлія ЛАВРЕХА
...
Для яких форм звітності не передбачено подання уточнюючого розрахунку за статтею 50 ПК України?
В абзаці 4 пункту 46.6 ПК України передбачено, що статті 46-50 ПК України не застосовуються до: звітності, подання якої передбачено Митним кодексом; звітності з питань сплати єдиного соціального внеску; інформаційного декларування, що не стосується обчислення податків. Положення цих статей можуть застосовуватися і до вказаних форм звітності, якщо це прямо передбачено у статтях 46-50 ПК України. Такої прямої вказівки у статті 50 ПК України немає. Отже, до вказаних видів звітності стаття 50 ПК України не застосовується. Крім того, Митний кодекс України передбачає особливості внесення зм
...
Якими способами платник може виправити помилки, допущені в податковій декларації?
У випадку виявлення помилок в податковій звітності, платник зобов’язаний вчинити одну з таких дій: Подати уточнюючий розрахунок. Відобразити уточнені показники у складі декларації за будь-який наступний податковий період. Подати уточнюючу декларацію протягом строку, передбаченого для подачі податкової декларації за цей період, або внаслідок дотримання положень п. 169.4 ПК України. Виходячи з норм пунктів 54.1, 56.11 ПК України, якщо платник самостійно визначає суму грошового зобов’язання, вважається, що така сума є узгодженою, а отже, платник не може її оскаржити (пункти 54.1, 56.11 ПК
...
Яка кількість одиниць виміру бази оподаткування може мати місце на одну базу оподаткування?
Відповідно до підпункту 24.3. статті 24 ПК України одній базі оподаткування повинна відповідати одна одиниця виміру бази оподаткування. Це положення пояснюється тим, що одиниця виміру бази оподаткування є її центральною ланкою, яка разом з кількісними характеристиками і утворюють відповідну базу оподаткування. Якщо матиме місце дві одиниці виміру однієї бази оподаткування – то буде вже дві бази оподаткування як елемент одного податку,що в свою чергу суперечить ПК України.
...
Який взаємозв’язок між видами одиниці виміру бази оподаткування та видами ставок податку?
Для бази оподаткування, одиниця виміру якої має вартісний характер, як правило застосовується відносна ставку податку відповідно до пункту 28.2 статті 28 ПК України. Так, зокрема, абзацом першим пункту 167.1. статті 167 ПК України встановлюється, що загальна ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15 відсотків від бази оподаткування. Тобто ставка встановлюється у відсотковому відношенні від бази оподаткування. До бази оподаткування, одиниця виміру якої має фізичний характер, як правило застосовується специфічна ставка податку відповідно до пункту 28.1 статті 28 ПК України. Так, підпу
...
Що означає фізична характеристика бази оподаткування?
Фізична характеристика бази оподаткування має місце у випадках, коли, для  цілей оподаткування має значення не вартісне а фізичне вираження об’єкту оподаткування, відповідно його база оподаткування визначається на основі різних негрошових параметрів, включаючи різні фізичні та кількісні характеристики. В цьому випадку прикладом може слугувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Так, відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України,об’єктом податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виступає об'єкт житлової та нежитло
...
Виходячи із якої саме вартості визначається база оподаткування, одиниця виміру якої має вартісне вираження?
Законодавство України виокремлює договірну, митну, фактурну, балансову, ринкову та оціночну вартість. Вважаємо за необхідне розкрити кожне поняття. Договірна вартість є базою оподаткування (та обов’язковим елементом ПДВ) операцій з постачання товарів/послуг, яка визначається з урахуванням загальнодержавних податків та зборів  та не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, п
...
Що означає вартісна характеристика бази оподаткування?
Вартісна характеристика бази оподаткування має місце у випадках, коли об’єктом виступає майно, товари тощо, грошове визначення яких має значення для цілей оподаткування. В цьому випадку база оподаткування обраховується виходячи із вартості даного майна або товару та має вираз у вигляді певної грошової суми.
...
Яке значення має одиниця виміру бази оподаткування?
Варто зазначити, що порядок визначення бази оподаткування є індивідуальним для кожного окремого податку, однак для всіх випадків характерним є те, що основою для її визначення є одиниця виміру бази оподаткування як її конкретна вартісна, фізична або інша характеристика. В теорії одиниця виміру бази оподаткування також називається параметром або масштабом податку. Розмір кожної конкретної бази оподаткування визначають тільки на підставі використання однієї одиниці її виміру. При цьому розмір бази оподаткування визначають як результат множення одиниці виміру бази оподаткування на кількість цих
...
Що таке одиниця виміру бази оподаткування?
Одиниця виміру бази оподаткування – конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку, відповідно до підпункту 24.1. статті 24 ПК України
...
Як тлумачиться податковими органами «податковий період, наступний за періодом»?
Податкові органи тлумачать цей термін як податковий період, який наступає зразу після закінчення терміну податкового періоду, у якому виникає певний юридичний факт, з яким пов’язується та чи інша подія. Наприклад, у абзаці 2 пункту 50.1 статті 50 ПК України вказується, що платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Тобто, за загальним правилом, до уваги
...
Як співвідноситься податковий (звітний) період з періодом протягом якого відбулося заниження податкового зобов’язання?
Під терміном «період, протягом якого відбулося заниження податкового зобов’язання» слід розуміти відповідний податковий (звітний) період, у якому в платника за нормами ПК України виникло податкове зобов’язання з податку або збору, але воно не було сплачено у повному розмірі. У відповіді із «Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу "ЗІР"» (стосувалося заниження митних платежів, але оскільки, у разі несплати або неповної сплати митних платежів у встановлений строк такі платежі стягуються в порядку та строки, визначені ПК України, висновок можна використовувати і для податків та зборі
...
Що таке базовий податковий (звітний) період?
Відповідно до пункту 33.3 статті 33 ПК України, базовий податковий (звітний) період – період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених ПК України, коли податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку [податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку щодо податку не нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та транспортного податку]. Базо
...
Які є види податкових періодів?
За статтею 34 ПК України встановлюються наступні види податкового періоду: календарний рік; календарне півріччя; календарні три квартали; календарний квартал; календарний місяць; календарний день. Податкові періоди класифікують за різними підставами, а саме: 3.1. За строками (саме ця класифікація є закріпленою у статті 34 ПК України): календарний рік.  календарне півріччя; календарні три квартали;  календарний квартал; календарний місяць; календарний день. 
...
Яким чином встановлюється податковий період?
Відповідно до підпункту 7.1.6 пункту 7.1 статті 7 ПК України – податковий період є обов’язковим елементом податку чи збору. Отже, на нього поширюються всі вимоги і принципи, встановлені для елементів податку.  Податковий період встановлюється ПК України. Податковий період місцевих податків та зборів також зазначається у рішеннях органів місцевого самоврядування про встановлення місцевого податку чи збору з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII ПК України для відповідного місцевого податку чи збору. Це означає, що незалежно від того, що ПК України встановлює податко
...
Що таке «податковий період»?
За пунктом 33.1 статті 31 ПК, податковим періодом визнається встановлений ПК України період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Законом встановлюється обов’язок платника податку сплачувати певну суму податку. З цією метою він зобов’язаний, обчислювати суму такого податку/збору, подавати податкову звітність про обчислену суму відповідного податку/збору, та сплатити такий податок/збір. В цілях визначення відповідного результату необхідно періодично підбивати підсумок [Под ред. С.Г. Пепеляева. Налоговое право: Учебное пособие/Под ред С.Г.
...
Що може вважатися податковою інформацією?
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657-ХІІ (в редакції від 02.03.2014 р.), інформація – це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Стаття 10 зазначеного Закону диференціює категорію інформації за критерієм змісту на невичерпну кількість видів, до яких належить власне і податкова інформація, що є основою інформаційної діяльності контролюючих органів. При цьому, пунктом 14.1.171 ст. 14.1 Податкового кодексу України передбачено, що з приводу правовідносин, які підлягають регулюв
...
Які правові режими можуть бути встановлені відносно податкової інформації?
Виходячи із положень згаданого вище Закону України «Про інформацію», за порядком доступу розрізняють інформацію відкриту та інформацію з обмеженим доступом, остання, у свою чергу, поділяється на конфіденційну, таємну та службову. У контексті податкового права, серед всього масиву податкової інформації за аналогією можна виділити: відкриту податкову інформацію; податкову інформацію з обмеженим доступом.
...
Які наслідки «самовільного» внесення інформації до баз даних?
Наразі  існує численний масив судових справ, порушених за наслідком «самовільного» внесення представниками органів доходів і зборів змін до інформаційних баз даних таких контролюючих органів. При вирішенні зазначених спорів суди виходять з того, що зміни до облікових даних платника податків, наявних в інформаційних базах, мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами грошових зобов'язань, зокрема Верховний Суд України у Постанові від 09 грудня 2014 року у справі № 21-511а14 про визнання протиправними бездіяльності і дій та
...
Що становить собою інформаційна система «Податковий блок»?
Наразі найбільш значимою автоматизованою інформаційною системою, що використовується контролюючими органами для адміністрування податків, є створена у рамках Проекту модернізації податкової служби України та введена в експлуатацію Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 інформаційна система «Податковий блок» (далі – ІС «Податковий блок»). ІС «Податковий блок» має своїми складовими елементами чотири підсистеми-блоки операційної діяльності контролюючих органів, а саме: «Реєстрація платників податків». &l
...
Що таке інформаційна база даних?
Пунктом 74.1 статті 74 ПК України передбачено можливість збереження та опрацювання податкової інформації в інформаційних базах контролюючих органів. Зокрема, до інформаційних баз даних вноситься інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків (пункт 63.12 статті 63 ПК України). Чинне законодавство України трактування поняття «інформаційні бази даних» не містить, проте таке визначення було надано у Положенні про банк даних про сумнівні фінансові операції (далі – Положення), затвердженому Наказом Держ
...
Що таке протиправне діяння? Як визначити чи є діяння протиправним?
Протиправним діянням слід вважати вид поведінки, що є суспільно шкідливою або суспільно небезпечною, про що зроблено вказівку в законодавстві і передбачено певний вид санкції. У зв’язку з цим, якщо протиправне діяння не визначено таким на законодавчому рівні – за його вчинення не може наставати юридична відповідальність. Згідно з нормами ПК України відповідальність за порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, визначається ПК України та законами України. Разом з тим, потрібно зважати на те, що існує судова практика, що базується
...
?Поставте своє запитання
Популярні податкові теми
Запитання можуть ставити лише зареєстровані користувачі
Поставте Ваше запитання, і ми відправимо відповідь Вам в особистий кабінет найближчим часом.
Відправити
Замовити персональну презентацію