Податкова аналітика
Які документи, що підтверджують факт наявності обставин непереборної сили, можна додати до заяви до ТПП України про засвідчення форс-мажорних обставин?
З огляду на викладене, до документів, що надаються заявником для проведення Торгово-промисловою палатою України дослідження і встановлення впливу форс-мажорних обставин на виконання податкових обов'язків щодо сплати податків, зокрема можуть належати: копії поданих до контролюючих органів податкових декларацій, узгоджених податкових повідомлень-рішень, рішень про розстрочення/відстрочення платежів тощо, на підставі яких виникають зобов'язання зі сплати податків, із зазначенням граничного терміну погашення таких грошових зобов'язань; підтвердження наявності коштів на банківських
...
Яким чином довести причинно-наслідковий зв'язок між дією обставин непереборної сили та неможливістю виконати обов’язки, передбачені ПК України?
Звертаємо увагу на те, що тягар доказування наявності цього причинно-наслідкового зв’язку покладається на платника податку. Цікавим з цього приводу є лист ДФС України від 27.10.2014 року № 5694/6/99-99-26-01-15 до ТПП, відповідно до якого можна зробити наступні висновки. Згідно з пунктом 6.2 розділу 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3) (далі – Регламент), ініціювання видачі заявнику сертифіка
...
Чим підтверджується факт настання та дії обставин непереборної сили, який може слугувати підставою для визнання податкового боргу безнадійним та його списання?
Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 розділу II Наказу № 577 факт непереборної сили підтверджується: ·Торгово-промисловою палатою України – у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України; ·уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України – у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;
...
З яких саме податків безнадійний податковий борг може бути списаний?
Відповідно до статті 101 ПК України не визначено видів податків, щодо сплати яких може бути списаний безнадійний податковий борг. Однак, необхідно звернути увагу на Наказ Міністерства доходів і зборів України № 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» (далі – Наказ № 577). Пунктом 3.4 цього Наказу встановлюється, що списанню підлягає податковий борг із фіксованого сільськогосподарського податку, плати за землю за період з дня настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) і до закінчення термінів його сплати за к
...
Які особливості списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили?
Відповідно до підпункту 101.2.4. пункту 101.2.4. статті 101 ПК України безнадійним є борг, який виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), що в свою чергу має наслідком його списання у встановленому законодавством порядку.
...
Які наслідки виникнення податкового боргу внаслідок дії обставин непереборної сили?
ПК України передбачає можливість визнання податкового боргу, який виник внаслідок обставин непереборної сили, що зумовили неможливість сплати в строк податків та зборів, безнадійним та його списання відповідно до спеціальної процедури. Так, зокрема, відповідно до підпункту 101.2.4. пункту 101.2. статті 101 ПК України списанню підлягає податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили відповідно до спеціальної процедури.
...
Яке значення обставин непереборної сили при відстроченні грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків?
Відповідно до пункту 100.5 статті 100 ПК України дія обставин непереборної сили, що призвела до загрози виникнення або накопичення податкового боргу є підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.
...
Чи має значення відсутність інформації про термін завершення обставин непереборної сили у сертифікаті ТПП України про засвідчення обставин непереборної сили та неможливість визначити дату закінчення їх дії?
Таке питання є досить суперечливим, оскільки нормативного вирішення цього питання на сьогодні немає. Однак, варто зазначити, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України) стоїть на позиції, відповідно до якої відсутність інформації про термін завершення обставин непереборної сили свідчить про необґрунтованість заяви про продовження термінів подання податкових декларацій, тому в таких випадках ДФС України відмовляє у продовженні граничних строків подання декларації. Так, зокрема, у своєму Листі від 27.10.2014 року № 5694/6/99-99-26-01-15 до ТПП України ДФС України зазначає:
...
Яким чином оскаржується податкове повідомлення-рішення у разі прострочення строку подання податкової декларації внаслідок дії обставин непереборної сили?
У цьому випадку ми рекомендуємо оскаржувати податкове повідомлення-рішення в судовому порядку. Як свідчить судова практика, предметом позову виступає наступна вимога – визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, так зокрема Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 826/521/15 а також іншими судами задовольнялися такі вимоги [[1], [2], [3]];
...
Чи застосовуються штрафні санкції у разі продовження граничного строку подання податкової декларації?
Відповідно до підпункту 102.6.4. пункту 102.6. статті 102 ПК України встановлено, що штрафні санкції, визначені ПК України, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації.  Тобто, ПК України встановлює невичерпний перелік штрафних санкцій, які не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації, встановлюючи лише те, що не застосовуються тільки ті штрафні санкції, які передбачені за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій.
...
Які наслідки неподання в строк податкової декларації внаслідок дії обставин непереборної сили?
В цьому випадку ПК України у підпункті 102.6.4. пункту 102.6. статті 102 встановлює особливий порядок продовження граничних строків подання податкових декларацій за письмовим запитом платника податків у разі, якщо він мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально. Таким чином, цей механізм полягає у надані платнику податків додаткових можливостей (у вигляді продовження строку) для виконання податкового обов’язку у вигляді подання податкових декларацій.
...
Що таке обставини непереборної сили?
Обставини непереборної сили – невідворотні обставини, що знаходяться поза контролем особи, не пов'язані з її діями, запобігання або здолання яких є неможливим, та внаслідок яких неможливо виконати обов’язки, встановлені законодавством. Варто зазначити, що законодавець вкрай несистемно та дуже вибірково вводить інститут непереборної сили в податкові правовідносини. Внаслідок такого «точкового» застосування даного інституту склалася досить парадоксальна та суперечлива правозастосовча практика.
...
В яких випадках, передбачених Податковим кодексом України, облікова ставка Національного банку України підлягає застосуванню?
У податковій сфері основним випадком застосування облікової ставки НБУ є розрахунок пені за порушення податкового законодавства. Практично для всіх видів податків, зборів, інших грошових зобов’язань існує єдина ставка пені, яка становить собою 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України (крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством).
...
Яким чином встановлюється облікова ставка Національного банку України?
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями. Відповідно до пунктів 3.2 – 3.4 Положення про процентну політику Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 серпня 2004 року № 389, визначення  рівня  та  характеру  змін облікової ставки Національного банку залежить від тенденцій загального економічного розвитку, макроекономічних та бюджетних пр
...
Що являє собою облікова ставка Національного банку України?
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національний банк України», облікова ставка Національного банку України – один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів. Аналогічне за своєю суттю визначення закріплено також у пункті 1.1 Положення про процентну політику Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 серпня 2004 року № 389, відповідно до якого облікова
...
Які особливості здійснення контролюючими органами їх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов’язану з державною таємницею?
Виходячи з положень підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 ПК України, платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.  Відповідно до пунктів 3, 12  Положення про забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення контрольно-ревізійних функцій органами держ
...
Які відомості становлять державну таємницю в Україні?
Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію», інформація – це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. В силу положень частини 1 статті 20, частини 1 статті 21 зазначеного Закону, за порядком доступу інформація поділяється на: відкриту інформацію;  інформацію з обмеженим доступом, серед якої, у свою чергу, розрізняють конфіденційну, таємну та службову інформацію.
...
Які наслідки відсутності у відокремленого підрозділу коштів?
Відповідно до пункту 87.6. статті 87 ПК України у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов'язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов'язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом. Згідно з підпунктом 97.3. статі 97 ПК України в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи, частина грошових зобов'язань чи податкового б
...
Чи є відокремлений підрозділ платником рентної плати?
Відповідно до підпункту 252.1.1 пункту  252.1 статті 252 ПК України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (аб
...
Чи є відокремлений підрозділ платником екологічного податку?
Відповідно до пункту 240.1 статті 240 ПК України платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:  викиди забруднюючих речовин в атмосфер
...
Чи є відокремлений підрозділ платником податку на додану вартість?
Перелік платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) встановлений пунктом 180.1 статті 180 ПК України. Згідно з підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що особою для цілей розділу V ПК України є: а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у т. ч. з іноземними інвестиціями; б) фізична особа – підприємець; ...
...
Чи може відокремлений підрозділ бути податковим агентом податку на доходи фізичних осіб?
Згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1. статті 14 ПК України філія, відділення, інший відокремлений підрозділ юридичної особи є податковими агентами щодо податку на доходи фізичних осіб та, відповідно, зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за податкові правопорушення Відповідно до підпункту 168.4.3. пункту 168.4. статті 168 ПК України у разі якщо відокремл
...
Чи є відокремлений підрозділ платником податку на прибуток?
28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України за №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», положення якого у частині справляння податку на прибуток підприємств набрали чинності 01.01.2015. Нова редакція розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПК України не містить положень щодо консолідованої сплати податку на прибуток та не визначає відокремлені підрозділи юридичної особи окремими платниками цього податку. Детальніше щодо консолідованої сплати податків – див.  аналітичний матеріал до т
...
Чи є відокремлений підрозділ платником податку?
Відповідно до пункту 15.1. статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з ПК України або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з ПК України. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що відокремлені підрозділи можуть бути платниками податків, але тільки у разі, якщо вони ма
...
Що таке відокремлений підрозділ?
Відповідно до підпункту 14.1.30 пункту 14.1 статті 14 ПК України відокремлені підрозділи вживаються у значенні, визначеному Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Для розділу IV ПК України (Податок на доходи фізичних осіб) – у визначенні Господарського кодексу України. Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» відокремлений підрозділ юридичної особи – це філія, інший підрозд
...
До якого контролюючого органу ВПП повинно звертатися до суду у разі наявності порушення його прав або інтересів ВПП?
Аналізуючи судову практику, можна дійти висновку, що більшість спорів, де стороною виступають ВПП, є досить стандартними порівняно з іншими категоріями платників податку. Так, зокрема, найбільш розповсюдженими категоріями справ є: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, про визнання протиправними дії, бездіяльність контролюючих органів та зобов’язання вчинити дію, про стягнення податкового боргу тощо. Однак, слід виокремити одну особливість. ...
...
Які особливості встановлені при проведенні перевірок ВПП?
По-перше, ПК України встановлює найбільші строки для проведення перевірок ВПП. Так, зокрема, пунктом 82.1. статті 82 ПК України встановлено, що тривалість документальної планової перевірки ВПП не повинна перевищувати 30 робочих днів. Продовження строків проведення документальної планової перевірки ВПП можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів. Пунктом 82.2. статті 82 ПК України встановлено, що тривалість документальної позапланової перевірки ВПП не повинна перевищувати 15 робочих днів.
...
Яким чином здійснюється облік та ведеться реєстр ВПП?
Відповідно до пункту 64.7. статті 64 ПК України після включення платника податків до Реєстру ВПП та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про таке включення платник податків зобов'язаний стати на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження ВПП, з початку податкового періоду (календарного року) на який сформовано Реєстр. Щодо ВПП, які самостійно не стали на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження ВПП, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та ре
...
Які особливості правового регулювання встановлені для ВПП?
ВПП має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, із заявою про попереднє узгодження цін у контрольованих операціях (підпункт 39.6.1. пункту 39.6. статті 39 ПК України). За результатами попереднього узгодження цін у контрольованих операціях укладається договір, який підписується керівником ВПП або його уповноваженою особою та керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 39.6.2. пункту 39.6. статті 39 ПК України).
...
Як співвідносяться поняття «великий платник податку» та «суб’єкт великого підприємництва»?
Суб’єктами великого підприємництва, відповідно до частини 3 статті 55 Господарського кодексу України, є юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
...
Що таке великий платник податку?
Великий платник податків (далі – ВПП) – юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує п'ятсот мільйонів гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує дванадцять мільйонів гривень (підпункт 14.1.24. пункту 14.1. статті 14 ПК України).
...
Яким чином рахується строк давності при визнанні податкового боргу безнадійним?
Відповідно до підпункту 101.2.3. пункту 101.2. статті 101 ПК України під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ПК України. Згідно з пунктом 102.1. статті 102 ПК України контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а як
...
Чи можна оскаржити бездіяльність контролюючого органу щодо несписання безнадійного податкового боргу у випадках, коли він був зобов’язаний зробити таке списання в силу вимог закону?
У випадках, передбачених підпунктами 101.2.1. – 101.2.3 ., 101.2.5. пункту 101.2. статті 101 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи в силу пункту 101.5. статті 101 ПК України та розділу IV Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 (далі - Порядок № 577) повинні здійснювати списання безнадійних податкових боргів щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку
...
Чи можна оскаржити рішення контролюючого органу щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу?
Проблемним є питання: яким чином необхідно оскаржувати відмову контролюючого органу у списанні безнадійного податкового боргу? Проблема полягає у тому, що Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 (далі - Порядок), встановлюється, що списання безнадійного податкового боргу приймається у вигляді Рішення, але не передбачено форми у якій платникам податку відмовляється у списанні. Як свідчить практика, контролюючі органи повідомляють платників податку у відмові від списання податкового борг
...
Щодо яких податків можливе списання безнадійного податкового боргу?
Визначаючи, який податковий борг є безнадійним, ПК України у статті 101 не визначає перелік видів податків, податковий борг зі сплати яких може бути списаний, а який, відповідно, не може. Виходячи з цього можна зробити висновок, що списання податкового боргу можливе щодо будь-якого податку.
...
Чи можливе визнання безнадійним та списання розстроченого або відстроченого податкового боргу платника податків?
Так, можливе, оскільки факт розстрочення чи відстрочення податкового боргу не впливає на визнання його безнадійним та списання у встановленому законом порядку. Так, зокрема, пунктом 3.3. Порядку № 577 встановлено, що списанню підлягає також розстрочений (відстрочений) податковий борг (у тому числі нараховані на такий податковий борг проценти), який визнано безнадійним відповідно до ПК України. Рішення про списання розстроченого (відстроченого) податкового боргу, який визнано безнадійним у повному обсязі, є підставою для прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та достроко
...
Яким чином списується податковий борг платника податків?
Відповідно до наказу Міністерства доходів та зборів України «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» від 10.10.2013  року № 577 (далі – Порядок № 577) залежно від підстави списання безнадійного податкового боргу можливі 2 різних порядки такого списання: У разі визнання податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили, безнадійним, його списання здійснюється за заявою відповідного платника податку відповідно до пункту 4.1. Порядку № 577. Списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок інших обставин, передбачених підпу
...
Списання безнадійного податкового боргу – це право чи обов’язок контролюючого органу?
Вважаємо, що списання безнадійного податкового боргу – це обов’язок контролюючого органу, оскільки законодавством чітко визначено при наявності яких умов податковий орган повинен прийняти рішення про визнання заборгованості безнадійною і її списання. При цьому, законодавством визначено, що податковий орган перевіряє наявність цих умов і за їх наявності приймає відповідне рішення про списання боргу. До такого ж висновку прийшов і Вінницький апеляційний адміністративний суд у своїй ухвалі від 02 червня 2015 року у справі № 824/5/15-а, який зазначив, що суд не приймає твердження представника конт
...
Хто визнає податковий борг безнадійним?
Відповідно до підпункту 20.1.29 пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право приймати рішення про списання безнадійного податкового боргу в порядку, передбаченому законодавством. Таким чином, саме контролюючі органи уповноважені приймати рішення про визнання податкового боргу безнадійним та його списання, які, згідно з пунктом 101.5. статті 101 ПК України, здійснюють це щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. N.B. Відповідно до
...
Яка правова природа списання безнадійного податкового боргу?
Характеризуючи інститут списання безнадійного податкового боргу варто звернути увагу на такі його ознаки: Здійснюється лише у чітко передбачених законом випадках. Внаслідок такої процедури списується як основне податкове зобов’язання, так і штрафні санкції, внаслідок чого платник податків не має заборгованості перед бюджетом. Ця ознака є вихідною, яка відрізняє списання безнадійного податкового боргу від класичного звільнення від відповідальності, яке передбачає виключно звільнення від застосування заходів негативного характеру до порушника (в цьому випадку – від штрафних санкцій), але не
...
Чи застосовується строк давності при стягненні пені?
Характеризуючи строки давності при нарахуванні пені зазначимо, що її нарахування супроводжує весь період існування податкового боргу від моменту його виникнення і до повного погашення. Пеня не нараховується на пеню, однак нараховується на всю суму податкового боргу (узгодженого грошового зобов’язання). Існування податкового боргу тягне за собою нарахування пені. Припинення податкового боргу припиняє таке нарахування. Являючи собою міру відповідальності за несвоєчасну сплату податкового боргу пеня нараховується щоденно, автоматично, незалежно від строків давності та вини платника у несвоє
...
Яким чином враховуються строки давності при застосуванні та стягненні штрафних (фінансових) санкцій (штрафів)?
Відповідно до статті 114 ПК України, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу. Виходячи з цього, для застосування штрафів, передбачених ПК України, встановлюється строк давності у розмірі 1095 днів, який починає свій відлік з останнього дня граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше – за днем її
...
Яким чином обраховується строк давності при визнанні податкового боргу безнадійним?
Відповідно до підпункту 101.2.3. пункту 101.2. статті 101 ПК України під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ПК України. Згідно з пунктом 102.1. статті 102 ПК України контролюючий орган, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а я
...
Яким чином враховуються строки давності при оскарженні в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу?
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України, платник податків з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. У цьому аспекті, вважаємо за необхідне звернути увагу на Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2011 року № 1935/11/13-11, в якому зазначається, що для оскарження платниками податків в суді податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу має застосовуватись строк зве
...
Чи впливають строки давності на можливість проведення контролюючими органами перевірок?
З цього приводу існують дві протилежні позиції: 1. Перевірка може бути проведена незалежно від строку давності. Хоча контролюючий орган уповноважений визначати суму грошового зобов'язання протягом 1095 днів з дня граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, перевірка може бути проведена за будь-який період, адже ПК України не містить обмежень щодо періоду, за який посадові особи контролюючого органу можуть провести документальну планову перевірку.
...
Чи впливають строки давності на подання уточнюючого розрахунку?
Уточнюючий розрахунок не може бути поданий після закінчення строків давності, визначених у статті 102 ПК України. За загальним правилом, не пізніше, ніж через 1095 днів після закінчення строку подання декларації за період, за який подається уточнюючий розрахунок (або за днем фактичного подання декларації за цей період, якщо вона була подана пізніше). Це положення передбачено у зв’язку з тим, що за пунктом 102.1 ПК України платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання після спливу зазначених строків давності. Водночас чітко у ПК України не вказано, чи можна ут
...
Яким чином застосовуються строки давності при стягненні податкового боргу?
ПК України у пункті 102.4. статті 102 ПК України встановлює, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 статті 102 ПК України, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Таким чином, перебіг строку давності у цьому в
...
Яким чином впливають строки давності на повноваження контролюючого органу щодо визначення суми грошового зобов’язання?
Стаття 102 ПК України встановлює строк давності у вигляді 1095 днів (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 ПК України) відносно реалізації повноваження контролюючого органу щодо визначення суми грошового зобов’язання у випадках визначених ПК України. Виходячи з цього, якщо протягом зазначеного строку (1095 днів, 2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 ПК України) контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового з
...
Чи можливе продовження або переривання строків давності в податкових правовідносинах?
Варто зазначити, що поняття «строк» – приватноправова категорія, яка детально регулюється нормами Цивільного та Господарського кодексів, якими передбачені випадки продовження та переривання строків. Щодо строків давності, то, крім податкового права України, ця категорія використовується, зокрема, кримінальним правом України, нормами якого також передбачені випадки переривання строків давності. Тому досить часто виникає питання щодо продовження або переривання строків давності у податковому праві України. Однак, вважаємо за необхідне зазначити, що ПК України не передбачає ви
...
Чи можливе зупинення перебігу строку давності?
Так, таке зупинення можливе, оскільки пунктом 102.3. статті 102 ПК України встановлюється, що  перебіг строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні. Звернемо увагу, що мова йде саме про заборону на проведення перевірок за рішенням суду, а не будь-якого уповноваженого органу. Неодноразово траплялися випадки заборон на проведення перевірок окремих категорій
...
?Поставте своє запитання
Популярні податкові теми
Запитання можуть ставити лише зареєстровані користувачі
Поставте Ваше запитання, і ми відправимо відповідь Вам в особистий кабінет найближчим часом.
Відправити
Замовити персональну презентацію