З початку 2017 року трудове законодавство зазнало значних змін, які стосуються в першу чергу повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування та порядку проведення перевірок. Серед них особливої уваги заслуговує постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26 квітня 2017 року № 295 (далі – Постанова № 295), якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі – Порядок) та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю. Ця постанова вносить багато новацій порівняно з попередніми нормативно-правовими актами та в той же час є надзвичайно суперечливою. Тому у цій роботі пропонується проаналізувати положення Постанови № 295 відповідно до чинного законодавства України.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі – Закон № 877-V). Згідно зі статтею 2 Закону № 877-V державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення здійснюється у встановленому цим законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у цій сфері та міжнародними договорами. Крім того, органи, що здійснюють  державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої,  абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, ч. першої - ч. четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин 1 - ч.4 та ч. 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 статті 22  Закону № 877-V. Тобто дія цього закону також поширюється на сферу здійснення контролю за дотриманням законодавства про працю та зайнятість населення.