Практична необхідність надання юридичної консультації полягає в неоднозначності нашого законодавства, а саме: відповідно до частини другої статті 106 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, зі змінами та доповненнями (далі – МКУ), у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення. Відповідно до пункту 27 частини першої статті 4 МКУ митні платежі – це мито, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції). Таким чином, протягом всього періоду перебування товарів (продукції), ввезених за договорами оперативної оренди (лізингу) на митну територію України та поміщених в митний режим тимчасового ввезення, підлягає сплаті, зокрема, податок на додану вартість. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу, ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Отже, суми податку на додану вартість, сплачені у складі 3 відсотків сум митних платежів, за умови оформлення належним чином аркушів коригування до вантажно-митних декларацій з ввезення товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, підлягають включенню до складу податкового кредиту. Відповідно до частини першої статті 112 МКУ митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті. Відповідно до пункту другого частини 1 статті 86 МКУ митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим тимчасового ввезення та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання, а також змін, що допускаються у разі використання таких товарів у митному режимі тимчасового ввезення. Отже, до товарів, ввезених на митну територію України за договорами оперативної оренди (лізингу) та поміщених у митний режим тимчасового ввезення, застосовується митний режим реекспорту під час їх вивезення. Відповідно до пункту 206.5 статті 206 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу. Враховуючи вищевикладене, вивезення товарів, раніше ввезених за договорами оперативної оренди (лізингу) на митну територію України в митному режимі тимчасового ввезення, проводиться шляхом поміщення їх у митний режим реекспорту та звільняється від оподаткування податком на додану вартість. Відповідно до частини (б) пункту 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу, та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу). Оскільки звільнення від оподаткування передбачено іншою статтею ПКУ, а саме статтею 206 ПКУ, у платника відсутній обов'язок нарахування податкових зобов'язань щодо сум податку на додану вартість, сплачених у складі 3 відсотків митних платежів. Дякую за співпрацю. З повагою Романова О.Г.
Добрий день!
Надсилаємо відповідь на Ваше запитання.
1. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі – ПК України) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з:
а) постачання на митній території України товарів та послуг;
б) ввезення товарів на митну територію України;
в) вивезення товарів з митної території України;
г) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Отже, операції з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів з митної території України товарів є двома окремими об'єктами оподаткування ПДВ.
2. Порядок оподаткування операцій, пов'язаних із переміщенням товарів через митну територію України, встановлений статтею 206 ПК України.
Так, пунктом 206.1 статті 206 ПК України передбачено, що під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
Відповідно до пункту 206.7 статті 206 ПК України до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України (далі – МК України):
- умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 105 МК України;
- умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 106 МК України.