Злочин ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) за статтею 212 КК України
Питання/Тема
Технологія вчинення злочину
...

...

Поняття «технологія злочину» є доволі новим у сучасній кримінології, проте зайняло своє місце серед предметів вивчення і самого кримінального права. Проблемами технології вчинення економічних та податкових злочинів займається низка вчених, серед яких В.П. Корж, Г.М. Бірюков, С.В. Добровольський, В.В. Кучерявий та інші.

Як зазначає В.П. Корж поняття технологія злочину ширше за поняття його способу, оскільки є структурним компонентом першого.[4] Специфіка технології економічного злочину полягає у тому, що вона алгоритмізує організовану діяльність, і тому може бути багатократно використана, тиражована для вирішення вихідних завдань у злочинному бізнесі, для ефективного, безпечного, оптимального режиму їх виконання, послідовності у досягненні поставлених цілей.

Також, вчений пропонує доволі своєрідну класифікацію самих технологій злочину ухилення від сплати податку, збору або обов'язкового платежу. В основу такої класифікації покладені різні критерії: в залежності від об'єкта оподаткування або від галузі господарської діяльності, у якій вчиняються злочини.

За першим критерієм щодо податку на додану вартість, то виділяють такі найбільш поширені «схеми» ухилення від його сплати:

- ухилення від сплати ПДВ шляхом використання віртуального товару та штучного завищення експортної ціни. Суть схеми полягає у створенні «на папері товару», внутрішній його перепродаж за завищеними цінами з наступним фіктивним експортом за межі України;

- незаконне відшкодування ПДВ з бюджету шляхом використання фіктивних угод. Прикладом таких угод може бути оприбуткування малоцінного об'єкту (незавершеного будівництва) як цінного, наслідком чого є збільшення податкових зобов'язань у одного фіктивного підприємства і незаконна заявка на відшкодування ПДВ у іншого;

- незаконне формування штучної збитковості та ухилення від сплати ПДВ шляхом безпідставного відображення витрат за товари, що не потребують оплати. Дана схема застосовується за допомогою провадження у справі про банкрутство підприємства-боржника за придбаний товар (у вартості якого закладений ПДВ). Під час такого провадження між підприємством-боржник та кредитором укладається мирова угода, за якою списується практично весь борг, при цьому підприємство-боржник не відображає у податному обліку коригування з ПДВ і подає до податкових органів перекручену звітність;

- мінімізація платежів із ПДВ шляхом використання підприємства-пільговика в ланцюзі постачання та виробництва нафтопродуктів. Суть такої схеми полягає у несплаті покупцем за товар у розмірі рівному розміру ПДВ, що був нарахований продавцем на увесь обсяг товару. Подальше стягнення заборгованості за рішенням суду і несплата ПДВ у повному обсязі;

- незаконне завищення податкового кредиту з ПДВ шляхом використання товарного кредиту. За цією схемою одне підприємство надає іншому товарний кредит, перепродаж товару за завищеною ціною і розрахунок із кредитором отриманими від покупців векселями. Наслідком цього є відображення у податковому обліку у складі податкового кредиту витрат із придбання товару та товарного кредиту, зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за звітній період на вартість придбаних послуг, подання др. Податкових органів перекрученої звітності, і відповідна несплата ПДВ;

- незаконне відшкодування ПДВ з бюджету шляхом використання цінних паперів. Схема характеризується придбанням емітованих ощадних сертифікатів без ПДВ, як пільгової операції. Подальша передача ощадних сертифікатів за ціною придбання з необґрунтованим нарахуванням ПДВ на їхню номінальну вартість та оформлення за цією ціною податкової накладної. Розрахунок ощадними сертифікатами в якості оплати поставок товарів з повторним нарахуванням ПДВ на номінал ощадних сертифікатів. Пред'явлення ощадних сертифікатів до оплати, отримання коштів їхнє подальше перерахування в якості часткового погашення заборгованості простими векселями, необґрунтована заявка на відшкодування ПДВ з бюджету;

- ухилення від сплати ПДВ шляхом неправомірного використання пільг. Розповсюджена схема під час імпорту товару нібито для власного споживання, але з подальшою офіційною чи неофіційною реалізацією;

- невідображення в податковому обліку операцій з реалізації товару, що реалізується (неофіційно) за готівку;

- штучне зменшення нарахувань з ПДВ із застосуванням експортних операцій, за якими ставка ПДВ 0%;

- ухилення від сплати ПДВ шляхом проведення експорту товару за штучно завищеними цінами з використанням у ланцюзі офіційного виробника. Штучне завищення ціни проводиться транзитним підприємством, податкові зобов'язання якого компенсуються за рахунок проведення інших завідомо збиткових операцій, до яких залучаються фіктивні підприємства. Експорт продукції здійснюється на адресу пов'язаного офшорного підприємства. Згодом цей же товар імпортується в Україну за нормальною ціною;

- штучне заниження вартості товарів під час імпорту на територію України з їхньою наступною реалізацією на свою адресу. Схема реалізується за допомогою використання офшорних підприємств у ланцюгу постачання. Ряд фіктивних ф транзитних підприємств, які підвищують вартість товару до рівня цін на ринку України, отриманий товар імпортер реалізує далі за ціною значно меншою ціни отримання. Друга група фіктивних і транзитних підприємств коригують ціни на товар у бік збільшення. У підсумку імпортер претендує на відшкодування ПДВ в сумі, що дорівнює різниці податкового кредиту, сформованого від отриманого товару і податкових зобов'язань за реалізацію даних матеріальних цінностей;

- ухилення від оподаткування шляхом укладення договорів із офшорними компаніями за завищеними цінами. Суть полягає в отриманні неконтрольованих засобів, що не обкладаються податком в іноземній валюті за рахунок підвищення цін;

- ухилення від сплати ПДВ з використанням фіктивних СПД. Схема полягає в очищенні контрабандного (ввезеного без справляння мита та ПДВ) товару шляхом його «документарного» придбання від фіктивної фірми, яка надає покупцю «пакет» необхідних документів;

- ухилення від сплати ПДВ шляхом реалізації товару за цінами, нижчими вартості придбання. СПД, що реалізує товар за ціною, нижчою ціни закупки (як правило у пов'язаних транзитних фірм) претендує на відшкодування ПДВ в сумі, що дорівнює різниці податкового кредиту, отриманого від придбання товару і податкових зобов'язань, що сформувалися під час їхньої реалізації;

- ухилення від сплати ПДВ шляхом проведення безтоварних операцій. Її суть полягає у фіктивному («документарному») придбанні товару, що «реалізується» на адресу транзитних і фіктивних підприємств за заниженою ціною. В результаті СПД необґрунтовано формує від'ємне значення ПДВ, що дає йому підстави для відшкодування ПДВ з бюджету або мінімізувати (фактично недоплатити до бюджету) власні податкові зобов'язання;

- ухилення від сплати ПДВ шляхом проведення операцій з брухтом кольорових металів. Фіктивні і транзитні підприємства перебувають у ланцюгу до підприємства-виробника, результатом чого є безпідставне відшкодування ПДВ підприємствам-експортерам кольорового металобрухту;

- ухилення від сплати ПДВ СПД, що займаються збором, заготівлею та реалізацією брухту чорних металів. За цією схемою оператор купує брухт не офіційно (часто у фізичних осіб за готівку) , але «документально» придбаває його у фіктивного підприємства за завищеними цінами. Далі оператор реалізує отриманий брухт споживачам в Україні або експортує, у зв'язку із чим отримує безпідставне право на відшкодування ПДВ;

- мінімізація ПДВ у сфері ЗЕД. Суть схеми зводиться до того, що підприємство купує продукцію за певною ціною, що включає в себе ПДВ. Згодом дане підприємство за договорами комісії передає цей товар комісіонерам за первісною ціною за відрахуванням ПДВ і без ПДВ у складі ціни товару для подальшого експорту. Далі, підприємство отримує від комісіонерів кошти і розраховується із постачальником за повною вартістю. При цьому ПДВ до бюджету не сплачується.

Під час справляння податку на прибуток правники виділяють такі технології ухилення:

- ухилення від сплати ПнП металургійними комбінатами при постачанні сировини через офшорні компанії. Суть схеми полягає в організації імпорту сировини через фірму-нерезидента, зареєстровану в офшорній зоні за завищеними цінами. Проведена націнка дозволяє вивести отриманий прибуток із оподаткування України в офшорну зону;

- справляння ПнП при реалізації готової продукції через транзитні СПД. За цією схемою СПД-виробник придбаває сировину й енергоносії за фактичними цінами внутрішнього ринку, але реалізовує готову продукцію транзитними підприємствам за цінами нижче ринкових, які, в свою чергу, реалізують товари за фактичними ринковими цінами фіктивним фірмам. Таким чином реальний виробник не платить ПнП оскільки торгує із збитком, а транзитер ухиляється від ПнП іншими способами, в тому числі штучно завищуючи свої витрати перед іншими фіктивними фірмами;

- ухилення від ПнП при організації виробничих циклів із використанням транзитних СПД. Основою даної схеми є використання транзитних фірм для багаторазового завищення цін за товари (обладнання) з наступним експортом частини прокату, при якому всі учасники схеми є збитковими, а фактично прибуток утворюється на транзитні фірми, а також у вигляді отримання відшкодування ПДВ з бюджету;

- ухилення від сплати ПнП за рахунок використання страхових компаній. За цією схемою одне підприємство перепродає продукцію іншому, отримуючи від нього вексель і в подальшому страхує його із страховою сумою, що дорівнює розміру прибутку від перепродажу. В результаті підприємства має нульовий дохід, а фактичний дохід отримує страхова компанія, яка (як пов'язана особа) інвестує кошти в підприємство, або виводить їх іншим чином;

- ухилення від сплати ПнП з використанням фіктивних СПД, які «документально» надають послуги або реалізують товари, що дозволяє підприємству збільшувати витрати і знижувати базу оподаткування;

- ухилення від сплати ПнП шляхом списання кредиторської заборгованості. Суть полягає в невключенні до складу доходів сум кредиторської заборгованості, за якими минув строк позовної давності;

- ухилення від сплати ПнП з використанням банківських установ. Схема працює таким чином: банківська установа надає підприємству цільовий кредит для купівля цінних паперів, які потім реалізуються клієнтом транзитному підприємству, що розраховується різними нематеріальними активами рівною вартості отриманих цінних паперів. Отримані нематеріальні активи за заниженою ціною реалізуються фіктивній фірмі, яка розраховується за них безготівковими засобами. На отримані засоби підприємство купує у торгівця цінні папери, які передає банківській установі в рахунок погашення отриманого кредиту, результатом чого є мінімізація об'єкту оподаткування із ПнП.

Під час справляння акцизного податку виділяють такі схеми і методи:

  • фальсифікація документів спрямована на підміну ввезеного товару на інший за документами;
  • ухилення від сплати акцизного збору про виробництві нафтопродуктів шляхом використання у ланцюзі суб'єкта господарювання, що має пільгу з оподаткування;
  • ввезення підакцизних товарів шляхом декларування на фіктивні фірми;
  • ухилення від сплати акцизного збору шляхом приховування первинного джерела коштів;
  • часткове декларування ввезених підакцизних товарів тощо.

Щодо другого критерію класифікації технологій ухилення від сплати податків (за галузями господарювання), то до найбільш вразливих можна віднести ухилення від сплати податків у:

  • паливно-енергетичному комплексі (ПЕК);
  • агропромисловому комплексі (АПК).

Із розповсюджених і не описаних вище схем у ПЕК доцільно привести такі:

  • схема із ухилення від сплати ПДВ характеризується включенням до ланцюга постачання реальних та фіктивних фірм, а також явного конвертаційного центру, що ускладнює виявлення фіктивних угод під час зустрічних перевірок;
  • фальсифікація бухгалтерського обліку під час прийняття палива у нафтосховище в тонах і наступний його відпуск в літрах з не облікованим продажем лишків.

Щодо ухилення від сплати податків в АПК, то можна виділити деякі вживані схеми:

  • ухилення від сплати податків шляхом переведення коштів у готівку (застосовується під час роботи із фізичними особами під виглядом закупівлі продукції, сировини тощо);
  • невідображення реалізованої харчової продукції у бухгалтерському обліку (застосовується у важкоонтрольованих сферах: вагони-ресторани, заклади харчування тощо);
  • несплата податків за отриманий готівковий чи натуральний дохід від реалізованих послуг чи робіт фізичною особою без реєстрації як СПД (надання послуг власниками с/г техніки).

[1] Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю70 Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: «Укр. енцикл.».

[2] Шепитько В.Ю. Криміналістика: Словник термінів. – К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2004. – С. 224.

[3] Барабаш Т.М., Цимбал П.В. Предмет доказування у кримінальних справах про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів: Монографія. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. – С. 61.

[4] Методика расследования экономических преступлений, совершаемых организованными группами, преступными организациями,: Руководство для следователей: Научно-практическое пособие. – Х.: Лицей, 2002. – С. 105.

?Поставте своє запитання
Популярні податкові теми
Запитання можуть ставити лише зареєстровані користувачі
Поставте Ваше запитання, і ми відправимо відповідь Вам в особистий кабінет найближчим часом.
Відправити
Замовити персональну презентацію