Злочин ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) за статтею 212 КК України
Питання/Тема
Момент та стадії вчинення злочину
...

...

Щодо моменту і стадій вчинення злочину, передбаченого статтею 212 КК, то злочин є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування, тобто, сум узгоджених податкових зобов'язань.

Умисне ухилення від сплати чи сплата у неповному обсязі сум податкових зобов'язань утворює закінчений склад злочину з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, а коли закон пов'язує цей строк із виконанням певної дії, – з моменту фактичного ухилення від їх сплати (постанова ПВСУ від 08 жовтня 2004 року № 15).

Такий підхід до визначення моменту вчинення злочину знайшов своє широке відображення у правозастосуванні судами України:

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 лютого 2013 року встановлено визнання в адміністративному судовому процесі неправомірним і скасування податкового повідомлення-рішення, яким обвинуваченому було визначено податкове зобов'язання і, відповідно, встановлено відсутність узгодженого податкового зобов'язання по сплаті податку. Таким чином суд прийшов до висновку про відсутність об'єктивної сторони злочину, оскільки не існує її ознак – ухилення від сплати податку (діяння), та суспільно небезпечних наслідків дій підсудного у вигляді фактичного ненадходження до бюджету податку, оскільки, як встановлено рішенням суду, підсудний не повинен був сплачувати цей податок.

Вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 04 грудня 2012 року також було встановлено, що податкові повідомлення-рішення були оскаржені адміністративного суду та постановою суду першої інстанції були визнані протиправними та скасовані, вказані податкові зобов'язання не є узгодженими. Таким чином, оскільки податкове зобов'язання не є узгодженим, у підсудного не виникло обов'язку щодо сплати податкового боргу, та, як наслідок, відсутні ознаки злочину, передбаченого ст. 212 КК.

Однак, враховуючи специфіку окремих видів податкових відносин, зокрема щодо сплати ПДВ та його подальшого відшкодування, може мати місце і замах на скоєння злочину, передбаченого ст. 212 КК.

Так вироком Івано-Франківського міського суду від 23 лютого 2011 року особу визнано винною у вчиненні замаху на умисне ухилення від сплати податків, що могло призвести до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах. Судом встановлено, що особа з метою ухилення від сплати податків, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок внесла завідомо неправдиві відомості у вигляді та безпідставно, без будь-якого документального підтвердження, збільшила суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів. Проте, особа довести свій злочинний умисел до кінця не змогла з причин, які не залежали від її волі, оскільки ревізорами ДПІ були виявлені порушення податкового законодавства.

Проте, в пункті 15 постанови ПВСУ від 08 жовтня 2004 року № 15 зазначена протилежна узгодженому податковому зобов'язанню підстава кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податку, а саме те, що оскарження до суду платником податків рішення податкового органу (тобто, відсутність факту узгодження податкового зобов'язання) обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні до остаточного вирішення справи судом, за винятком випадків, коли обвинувачення не тільки базується на оскаржуваному рішенні, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.

І така вказівка ВСУ так само знайшла своє відображення в судовій практиці:

У вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2010 року зазначено, що оскарження підсудним до адміністративного суду повідомлення-рішення, та не прийняття остаточного вирішення справи судом, не може бути взято до уваги судом з тих підстав, що вказані доводи спростовуються додатково зібраними доказами, а саме показами свідків та вищевикладеними письмовими доказами.

Вчинені в різний час діяння, що полягали в ухиленні від сплати різних видів податків, зборів (обов'язкових платежів) або сплаті їх у неповному обсязі, необхідно кваліфікувати залежно від наявності чи відсутності в них ознак єдиного продовжуваного злочину.

Якщо ці діяння охоплювались єдиним умислом – не сплачувати певні види податків, зборів (обов'язкових платежів) , розмір коштів, що не надійшли до бюджетів чи державних цільових фондів, потрібно обчислювати виходячи із загальної несплаченої суми і залежно від її розміру кваліфікувати вчинене за відповідною частиною ст. 212 КК (постанова ПВСУ від 08.10.2004 року № 15).

Таким чином, якщо діяння платника податку полягає у внесенні неправдивих відомостей до документів бухгалтерської звітності або у невнесенні необхідних, передбачених нормативними актами, даних у ці документи, то така несплата у визначений законом термін буде кримінально караною, оскільки суб'єкт оподаткування має умисел на ухилення від сплати податку взагалі. Також, закінчений склад злочину ухилення від сплати податків утворюється у випадку достовірного відображення платником податку у бухгалтерських документах відомостей, які є підставою нарахування відповідних платежів у розмірах, що відповідають дійсності, але не подання платіжного доручення в установу банку після спливу строку сплати такого платежу.

При цьому треба мати на увазі, що відповідальність за злочин умисного ухилення від сплати податків та зборів виключається у тому разі, коли ненадходження коштів до державного і місцевих бюджетів, державних цільових фондів сталося внаслідок невиконання банком покладеного на нього законодавством та договором обов'язку виконувати платіжні доручення платників податків на перерахування обов'язкових платежів податкового характеру. Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

?Поставте своє запитання
Популярні податкові теми
Запитання можуть ставити лише зареєстровані користувачі
Поставте Ваше запитання, і ми відправимо відповідь Вам в особистий кабінет найближчим часом.
Відправити
Замовити персональну презентацію