Яка нерухомість відноситься до житла ?

Відповідно до частини 1 статті 379 Цивільного кодексу України ( далі – ЦК України) житлом фізичної особи є житловий будинок , квартира, інше жиле приміщення , призначені для постійного або тимчасового проживання в них.

Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами , і призначена для постійного в ній проживання ( частина 1 статті 380 ЦК України).

ЦК України також окремо виділяє поняття садиби, під якою згідно з частиною 1 статті 381 розуміється земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком , господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

У розумінні ч. 1 статті 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку , призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Житловий кодекс УРСР оперує аналогічними до зазначених вище поняттями «жилий будинок» та «жиле приміщення», акцентуючи при цьому увагу на їх цільовому призначенні. Зокрема, згідно з положеннями статті 6 Житлового кодексу, жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Варто зазначити, що у Податковому кодексі України ( далі – ПК України) ідентифікація житла громадян відбувається дещо іншим чином, що зумовлено специфікою оподаткування такого роду об'єктів.