Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Лізинг
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз
Питання/Тема
Лізинг
...

...

Відповідно до приписів ч.1 ст. 806 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) , або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг) , на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) .

Згідно із законодавством предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів (ч.1 ст. 807 ЦК України). У свою чергу, не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти.

Якщо звернутися до норм податкового законодавства, то основні риси лізингу визначено п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України).

Так, п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлює, що лізингова (орендна) операція це господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

При цьому, датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу) (п. 187.6. ст. 187 ПК України).

ПК України поділяє лізингові операції на:

- оперативний лізинг (оренда) – господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою);

- фінансовий лізинг (оренда) – господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з цим Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Варто зазначити, що під основними засобами податкове законодавство розуміє матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів) , що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Важливим моментом кваліфікації лізингових операцій є відмежування фінансового лізингу та оперативного лізингу. ПК України встановлює ознаки, за якими фінансовий лізинг відрізняється від оперативного лізингу. Для визнання лізингу фінансовим достатньо наявності хоча б однієї з чотирьох умов:

  1. об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
  2. балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
  3. сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;
  4. майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Згідно з пп. а) п.185.1 ст.185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу/орендарю.

Приписами п.п.196.1.2 п.196.1 ст.196 ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

При визначенні бази оподаткування ПДВ для операцій з повернення лізингоотримувачем лізингодавцю об'єкта фінансового лізингу, то згідно з пп. (а) п.п. 14.1.191 п.14.1. ст. 14 ПК України повернення матеріальних активів за договором про фінансовий лізинг вважається постачанням товарів. Отже, для лізингоодержувача - платника ПДВ, який повертає об'єкт фінансового лізингу лізингодавцю без придбання такого об'єкта у власність, така передача прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу лізингодавцю. При цьому, ціна продажу може визначатися на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, не сплачених за такий об'єкт лізингу на дату його повернення. Ця ціна буде визначатися як звичайна при формуванні лізингодавцем податкового кредиту по об'єкту фінансового лізингу, що повертається лізингоодержувачем. Крім того, ціна придбання об'єкта фінансового лізингу лізингодавцем у лізингоотримувача, який не є платником ПДВ і повертає такий об'єкт лізингодавцю, також визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, не сплачених за такий об'єкт лізингу на дату його повернення п. 189.5 ст. 189 ПК України.

Читати детальніше
close icon
Пов'язані питання/Теми
Інформація про документ
Зв'язки документа
?Поставте своє запитання
Популярні податкові теми
Запитання можуть ставити лише зареєстровані користувачі
Поставте Ваше запитання, і ми відправимо відповідь Вам в особистий кабінет найближчим часом.
Відправити