Адміністративна відповідальність за податкові правопорушення
Питання/Тема
Стаття 1651 КУпАП
...

...

Зазначена стаття КУпАП містить у собі декілька різнопланових складів правопорушень, що стосуються порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. В цій книзі ми розглядатимемо дані статті в контексті відповідальності за податкові правопорушення, а тому зважаємо на той факт, що контролюючим органам передано право адміністрування саме єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З 2013 року саме контролюючими органами здійснюється адміністрування цього платежу.

Правопорушення Порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
Спосіб вчинення
  • дії, що полягають порушенні порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
  • бездіяльність у вигляді неподання або дії у вигляді несвоєчасного подання чи подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
  • дії, що полягають у поданні недостовірних відомостей передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»
Суб'єкт посадові особи підприємств, установ, організацій
Кваліфікація ст. 1651 КУпАП
Форма відповідальності штраф
Розмір відповідальності

перше вчинення – у розмірі від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

повторне вчинення – у розмірі від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Основні права та обов'язки платників єдиного соціального внеску, порядок його нарахування окреслюються в Законі України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI.

Згідно з нормами Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі – єдиний внесок) – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Правила нарахування єдиного внеску встановлюються розділом ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». База нарахування єдиного внеску та його розмір різниться в залежності від видів страхувальників. У відповідності із пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону страхувальниками визнаються роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок. Таким чином, єдиний внесок нараховується:

  • на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 Закону);
  • на суму грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства (для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону);
  • не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (за платників, зазначених у пунктах 10, 12, 13 та 14 частини першої статті 4 Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України);
  • на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб – підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності – у сумі, більшій за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід або прибуток (для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону);
  • на самостійно визначені суми, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом (для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону, які обрали спрощену систему оподаткування) .
  • на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами (для платників, зазначених у пункті 11 частини першої статті 4 Закону);

Також Законом встановлюється правило, що єдиний внесок нараховується на зазначені суми, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із них, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.

Стаття 9 досліджуваного закону встановлює строки подання звітності, вказуючи, що періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Зазначений звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску подається страхувальниками за встановленою формою, недотримання якої також тягне за собою відповідальність за статтею 1651 КУпАП. Форма подання звітності встановлена Наказом Міністерства доходів і зборів від 20 вересня 2013 року № 1628/24160 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Даним порядком також встановлено окремі правила щодо подання звітності. Так, зазначається, що звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік в органах доходів і зборів в один із таких способів:

  • засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;
  • на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
  • на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п'яти.

Необхідно звернути особливу увагу на те останній абзац пункту 2.1: «Звіт, надісланий поштою, не вважається поданим». Це специфічне правило, встановлене для єдиного внеску. Таким чином, законодавець дещо звужує загальні правила надсилання звітності з нарахування єдиного внеску. Надсилання зазначених документів поштою у разі не вчинення додаткових дій тягнутиме за собою відповідальність за досліджуваною статтею.

Щодо тлумачення поняття «недостовірні відомості» в межах даної статті, слід відмітити, що судова практика схиляється до того, що незалежно від форми вини правопорушника будь-які помилки звітності з єдиного внеску кваліфікуються у якості недостовірних відомостей.

Суб'єктний склад даного правопорушення прослідковується при дослідженні санкції, адже штраф покладається на посадових осіб. Контролюючі органи в листі від 03 червня 2013 року № 4730/5/99-99-15-01-05-16 розтлумачили, що посадовими особами слід визнавати голову правління, президента, генерального директора, директора, заступника директора та головного бухгалтера.[1] Таким чином, хоча певні обов'язки відносно нарахування єдиного внеску покладаються і на фізичних осіб – підприємців, проте вони притягатимуться до відповідальності за статтями ПК України.


[1] Лист Міністерства доходів і зборів від 03 червня 2013 року № 4730/5/99-99-15-01-05-16.

Читати детальніше
close icon
Пов'язані питання/Теми
Поняття та склад адміністартивного правопорушенняСтаття 1631 КУпАП. Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновківСтаття 1632 КУпАП. Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)Стаття 1633 КУпАП. Невиконання законних вимог посадових осіб органів доходів і зборівСтаття 1634 КУпАП. Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходиСтаття 1641 КУпАП. Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витратСтаття 1666 КУпАП (частини 3-6)Стаття 18823 КУпАП. Перешкоджання уповноваженим особам органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у проведенні перевірокЗвільнення від адміністративної відповідальності
Інформація про документ
Актуально з:
26.05.2015
Зв'язки документа
?Поставте своє запитання
Популярні податкові теми
Запитання можуть ставити лише зареєстровані користувачі
Поставте Ваше запитання, і ми відправимо відповідь Вам в особистий кабінет найближчим часом.
Відправити
Замовити персональну презентацію