Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ № 1811/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 05.09.2017 Щодо порядку оподаткування та зарахування податків в бюджет в період дії терміну санації підприємства
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз

Щодо порядку оподаткування та зарахування податків в бюджет в період дії терміну санації підприємства

...

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо порядку оподаткування та зарахування податків в бюджет в період дії терміну санації підприємства, та керуючись статтею 52 розділу II Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Питання 1:

Яким чином здійснюється оподаткування податком на додану вартість операції боржника з постачання товарів (основних засобів, нематеріальних активів прав вимог, тощо), а саме нерухомих об'єктів та рухомого майна платника, які пропонуються до відчуження для цілей погашення його заборгованостей перед кредиторами відповідно до плану санації?

Відповідь:

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі, інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 46 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу передбачено тимчасове, до 1 січня 2020 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції платника податку - боржника з постачання товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону України "Про відновлення, платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон "Про відновлення платоспроможності") з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платник податку - боржник не застосовує норми пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу щодо нарахування податкових зобов'язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов'язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв'язку з таким постачанням.

Щодо можливості формування податкового кредиту контрагентом за операцією з придбання товарів (послуг), звільнення від оподаткування ПДВ яких передбачено пунктом 46 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, то, враховуючи те, що при здійсненні операцій звільнених від оподаткування, податок на додану вартість не нараховується, за такими операціями відсутні підстави для формування податкового кредиту та збільшення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) , що розраховується за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 2001 Кодексу.

Питання 2:

Які особливості щодо справляння податку на прибуток підприємства на період дії закону щодо фінансової реструктуризації (дії плану санації) , а саме: як правильно відображати в декларації з податку на прибуток отримані доходи від реалізації нерухомих об'єктів та рухомого майна платника (реалізація основних засобів здійснюється згідно плану санації) для цілей України, зокрема щодо варіантів погашення його заборгованостей перед кредиторами відповідно до плану санації, зважаючи на пункт 39 Підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Кодексу?

Відповідь:

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, об'єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до III розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний і податковий період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до пункту 39 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу на період дії закону щодо фінансової реструктуризації платник податку на прибуток підприємств:

1) зменшує фінансовий результат до оподаткування:

на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок списання йому податкового боргу, анулювання (прощення) та/або розстрочення (відстрочення) його зобов'язань відповідно до положень пункту 37 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу та закону щодо фінансової реструктуризації:

на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у зв'язку з розформуванням резервів внаслідок реструктуризації ним зобов'язань відповідно до плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону "Про відновлення платоспроможності" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації, якщо оподаткування таких резервів регулюється нормами пункту 139.3 статті 139 Кодексу;

2) збільшує фінансовий результат до оподаткування на одну третю частину суми доходів, визнаних у зв'язку із зменшенням (розформуванням) резервів, на яку зменшувався його фінансовий результат до оподаткування згідно з підпунктом 1 цього пункту, в кожному з трьох років, наступних за роком, у якому було погоджено план реструктуризації згідно із законом щодо фінансової реструктуризації або затверджено план санації згідно із статтею 6 Закону "Про відновлення платоспроможності" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;

3) не змінює фінансового результату до оподаткування:

на суму використаного резерву внаслідок анулювання (прощення) зобов'язання на умовах плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону "Про відновлення платоспроможності" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;

на суму доходів та витрат, не зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, що визнаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок реструктуризації зобов'язань на умовах плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону "Про відновлення платоспроможності" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації.

Згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік від 25.02.2016 р. № 9276094754, підприємством задекларовано дохід в сумі 2613,3 тис. грн. В таблиці декларації "Наявність рішення" не наведена інформація щодо прийняття рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці.

Враховуючи вищенаведене, підприємство може коригувати фінансовий результат до оподаткування на різниці щодо фінансової реструктуризації у разі дотримання вимог Закону "Про відновлення платоспроможності".

Питання 3:

Які особливості функціонування електронного рахунку СЕА ПДВ в період дії плану санації, а саме чи має право підприємство використовувати кошти з санаційного рахунку для розблокування СЕА ПДВ, маючи при цьому заборгованість за ЄСВ в сумі 2055.9 тис. грн., та ПДВ в сумі 1 356,2 тис. грн., (згідно підписаного плану санації) та враховуючи пункт 9 статті 6 Закону "Про відновлення платоспроможності" (мораторій на всі вимоги кредиторів (погашення заборгованості з санаційного рахунку), що відсутні в списку плану санації) ?

Відповідь:

Правові основи функціонування системи електронного адмініструванні ПДВ регулюються статтею 2001 Кодексу.

Порядок електронного адміністрування ПДВ встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2001.2 статті 2001 Кодексу встановлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ.

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 Кодексу.

Відповідно до пункту 200-1.3 статті 2001 Кодексу, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою визначеною цим же пунктом.

ДФС автоматично обчислює суму податку на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про суми поповнення електронних рахунків та залишків на таких рахунках.

Відповідно до пункту 200-1.6 статті 2001 Кодексу за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Відповідно до наведеного вище, Кодексом та Постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014 р. "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (із змінами та доповненнями) не передбачено виключень щодо функціонування електронного рахунка системи електронного адміністрування ПДВ в період дії плану санації.

Питання 4:

Прохання роз'яснити порядок відображення, зарахування та списання заборгованості перед бюджетом та позабюджетних платежів платника, а саме: який порядок зарахування та черговість погашення заборгованості по ЄСВ, ПДФО, земельному податку, податку на прибуток та інших податках, відповідно до графіку задоволення вимог кредиторів та відображення сплачених (зарахованих) сум в картці платника податків. Дані щодо стану заборгованості по даних податках просимо відобразити станом на 31.07.2017 р.?

Відповідь:

Доводимо до відома, що відповідно до п. 87.9 статті 87 Кодексу, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Надаємо інформацію про податковий борг та недоїмку з єдиного внеску підприємства станом на 31.07.2017 р.:

Код органу ДФС

Назва податку, збору, єдиного внеску

Сума, грн.

1918

земельний податок з юридичних осіб

414773,91

1918

рентна плата за спецвикористання води

1914,95

1918

податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)

1088967,49

1918

земельний податок з юридичних осіб

6648,35

1918

податок на доходи фізичних осіб, що спл. подат. агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п

173072,64

1918

податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності

31471,24

1918

надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення

1074,83

Всього податковий борг

1717923,41

1918

єдин. внес., нарах. робот. на суми: зароб. плати, винаг. за догов. цпх, доп. по тимчас. непр.

2037976,41

1918

Всього заборгованість

3755889,82

Питання 5:

Чи мають право контролюючі органи вимагати стягнення штрафних санкцій, пені за заборгованість, яка виникла до моменту санації, та поточної заборгованості, зважаючи на п. 37 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та згідно зі ст. 6 Закону № 2343 з урахуванням особливостей, установлених Законом № 1414 у разі визнання їх залученими кредиторами і включення у графік задоволення вимог кредиторів?

Відповідь:

Абзацом 1 пункту 37 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу передбачено, що виконання контролюючими органами плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону "Про відновлення платоспроможності" з урахуванням особливостей, встановлених законом, щодо фінансової реструктуризації, у разі визнання їх залученими кредиторами відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію" здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Оскільки до звернення не додано жодних документів, підтверджуючих що ситуація, яка склалася в процедурі досудової санації платника, підпадає під дію Закону У крапни "Про фінансову реструктуризацію", то надати індивідуальну податкову консультацію з цього питання не вбачається можливим.

Структура документа
Індивідуальна податкова консультація ДФСУ № 1811/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 05.09.2017 Щодо порядку оподаткування та зарахування податків в бюджет в період дії терміну санації підприємства

Щодо порядку оподаткування та зарахування податків в бюджет в період дії терміну санації підприємства

?Поставте своє запитання
Популярні податкові теми
Запитання можуть ставити лише зареєстровані користувачі
Вхід/Реєстрація
Поставте Ваше запитання, і ми відправимо відповідь Вам в особистий кабінет найближчим часом.
Відправити