Зміни в оподаткуванні податком на прибуток: версія Мінфіну

В межах циклу статей-оглядів проекту податкової реформи від Міністерства фінансів України зупиняємось на пропонованих змінах до податку на прибуток підприємств.

Платники податку

  1. Виключено Національний банк з переліку платників податків.
  2. Введено нового суб’єкта сплати надбавки до податку на прибуток підприємств на суб’єктів господарювання, а саме – платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а саме природного газу. Такі суб’єкти господарювання сплачуватимуть податок, нарахований на прибуток від видобування природного газу. Фактично, таким чином частково компенсовано зменшення надходжень від зменшення ставок рентної плати за видобування природного газу.

Об’єкт оподаткування

Передбачено додатковий об’єкт оподаткування для платників надбавки до податку на прибуток. Такі платники зобов’язані виокремлювати діяльність з геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки та/або промислової розробки ділянок надр природного газу в окремий пріоритетний звітний господарський сегмент. Прибуток (фінансовий результат) від такої діяльності за кожною ділянкою надр коригується на податкові різниці та становить об’єкт оподаткування надбавкою до податку на прибуток.

Якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування надбавки до податку на прибуток підприємств за підсумками податкового (звітного) року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення враховується у зменшення об’єкта оподаткування надбавки до податку на прибуток підприємств у наступних податкових (звітних) роках до повного погашення.

Ставки оподаткування

Ставки податку були суттєво збільшені:

Базова ставка

20 %

Надбавка до податку на прибуток

15 %

Ставка податку на дохід від провадження букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино та азартних ігор з використанням гральних автоматів)

20 %

Сплата авансових внесків

Авансові внески скасовано.

 

Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств

Звітний період

Платники податку

квартал

півріччя

три квартали

рік

Подання декларації наростаючим підсумком!!!

Платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за попередній річний звітний (податковий) період,  перевищує 20 мільйонів гривень.

рік

а) платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені);

б) виробники сільськогосподарської продукції;

в) неприбуткові установи (організації), крім неприбуткових організацій, які не є платниками податку на прибуток;

г) платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за попередній річний звітний (податковий) період, не  перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові та інші доходи.

Виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період з 1 липня по 30 червня, при зміні звітного періоду зобов'язані додатково подати декларацію з податку на прибуток за період з 1 січня по 30 червня або з 1 липня по 31 грудня звітного року – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного періоду.

Чітко визначено порядок оподаткування податком на прибуток та податком на майно. Так, податок на прибуток, що підлягає сплаті, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості. При цьому, якщо підприємство отримало збиток, або сума прибутку на нерухомість перевищує суму податку на прибуток, то від’ємна різниця податкового зобов’язання з податку на прибуток не переноситься у наступні звітні періоди.

Варто зауважити, що зменшення податкового зобов’язання з податку на майно доповнене збільшенням фінансового результату на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості у сумі, на яку зменшувався податок на прибуток. Застосування цієї норми викликає багато запитань, оскільки вона пропонує збільшити фінансовий результат на суму, на яку ми зменшили наше зобов’язання. Але зобов’язання може бути визначене лише після того, як ми визначили базу оподаткування, тобто застосували всі податкові різниці. А тому, спочатку зменшення зобов’язання, а потім збільшення фінансового результату неможливе.

 

Коригування фінансового результату на податкові різниці

Збільшено кількість податкових різниць, що збільшують та зменшують фінансовий результат.

Збільшення фінансового результату

Зменшення фінансового результату

Різниці, пов’язані з амортизацією активів

1. На суму витрат, віднесених до таких за бухгалтерським обліком, на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи нематеріальних активів. Отже, витрати здійснені на капітальний ремонт відтепер не визнаються витратами для цілей оподаткування та оподатковуються.

1. Визначено, що якщо раніше до витрат за бухгалтерським обліком було віднесено суми уцінки основних засобів та нематеріальних активів або від зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів, то у межах таких сум фінансовий результат зменшується у разі дооцінки або вигід від відновлення корисності таких активів. Така різниця забезпечує відсутність впливу переоцінки основних засобів та нематеріальних активів за бухгалтерським обліком на об’єкт оподаткування.

 

 

2. Передбачено, що невиробничі основні засоби та невиробничі нематеріальні активи не підлягають амортизації. Витрати за ними визнаються у момент продажу за їх первісною вартістю шляхом зменшення фінансового результату на таку вартість.

Коригування фінансового результату при створенні резервів

 

1. На суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів при списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам безнадійної, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України,  в межах раніше сформованого резерву сумнівних боргів.

!NB Така різниця не передбачена у чинній редакції ПК України, у зв’язку з чим здійснюється збільшення фінансового результату на суму сформованого резерву за підпунктом 139.2.1 ПК України, проте не здійснюється зменшення фінансового результату у зв’язку з використанням резерву на списання безнадійної заборгованості. Внаслідок чого виникає ситуація, коли сума, витрачена на списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів, підлягає оподаткуванню. Законопроект виправляє цю ситуацію та зменшує фінансовий результат на суму списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів.

 

2. На суму дебіторської заборгованості, яка в звітному періоді відповідає ознакам безнадійної, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1. статті 14 ПК України, та була віднесена на витрати в бухгалтерському обліку в попередніх періодах.

Коригування фінансового результату при здійсненні фінансових операцій

1. Виправляється помилка норми, що передбачала збільшення фінансового результату у разі перевищення суми боргових зобов’язань перед нерезидентами – пов’язаними особами, на суму процентів за усіма борговими зобов’язаннями платника. Так, передбачається, що платник, у якого сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, – більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов'язаними особами – нерезидентами, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

1. Зменшення фінансового результату для компаній тепер можливе на суму нарахованих отриманих доходів у вигляді дивідендів, які підлягають виплаті на його користь не тільки від інших платників цього податку, а також і від нерезидентів.

2. На суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги особам, що не є платниками податку.

 

3. Також, оподатковуватись згідно з законопроектом будуть штрафи, пеня, неустойка, сплачена на користь неплатників податку на прибуток. Адже фінансовий результат збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих на користь осіб, що не є платниками податку, згідно з цивільно-правовими договорами.

 

4. На суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості у сумі, на яку зменшувався податок на прибуток.

 

5. Вслід за оподаткуванням хабара податком на доходи фізичних осіб, законодавець вирішив оподаткувати давання підприємством хабара. Так, фінансовий результат збільшується на суму витрат у вигляді наданої неправомірної вигоди, якщо факт надання такої вигоди встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, або кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав.

 

6. На суму дивідендів, які підлягають отриманню у випадках, якщо не виконуються одночасно такі умови:

а) платник податку – резидент, який отримує дивіденди, є власником 20 і більше відсотків корпоративних прав емітента корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди;

б) на момент прийняття рішення про виплату дивідендів юридична особа – резидент, яка отримує дивіденди, володіє корпоративними правами в розмірі, передбаченому в абзаці а) цього підпункту, безперервно протягом одного року і більше;

в) емітент корпоративних прав є нерезидентом у державі, яка не має офшорного статусу за умови, що такий емітент є платником податку, аналогічного до податку на прибуток підприємств.

 

Також були внесені наступні зміни щодо коригування фінансового результату:

  1. Виправлено технічні помилки та додано до норм статей посилання на міжнародні стандарти фінансової звітності.
  2. Збільшено перелік активів, що не підлягають амортизації для цілей оподаткування. Такими активами є: земельні ділянки; автомобільні дороги загального користування; природні ресурси; гудвіл; невиробничі основні засоби; невиробничі малоцінні необоротні матеріальні активи; невиробничі нематеріальні активи; бібліотечні фонди, збереження Національного архівного фонду України, музейні фонди.
  3.  Змінено мінімально допустимі строки амортизації деяких основних засобів.
  4. Виключено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» з переліку суб’єктів, що не застосовують коригування на суму витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента.
  5. Передбачено, що облік інвестиційної нерухомості, здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та обліку без додаткових коригувань фінансового результату до оподаткування.
  6. Виключено різниці по збільшенню фінансового результату на суму роялті, нарахованих на користь нерезидента. Такі зміни є досить неочікуваними та незрозумілими. Оскільки саме шляхом виплати роялті на користь нерезидентів ще донедавна платники податку на прибуток мінімізували свої податкові зобов’язання. Чому законодавець вирішив, що контроль за виплатою роялті на користь нерезидента не потрібний, залишається тільки здогадуватися.
Попередня стаття Наступна стаття