Зміни в адмініструванні рентної плати за спеціальне використання води

15 Листопада 2015 (0)
Аа Аа

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 3435 від 09.11.2015 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення ефективності адміністрування рентної плати за спеціальне використання води (далі – Законопроект).

Цим Законопроектом передбачається внесення змін до визначення платника рентної плати за спеціальне використання води, об’єкта оподаткування,  змінено ставки податку. Далі детальніше.

Щодо зміни платників рентної плати за користування водою. Пропонується виключити з переліку платників вторинних водокористувачів. Мова йде про осіб, які отримують та використовують воду від первинних водокористувачів за договором. Фактично, це означає, що платниками за спеціальне використання води будуть виключно первинні водокористувачі. Визначення первинного водокористувача платником є абсолютно обґрунтованим рішенням, адже саме він отримує дохід від води, що вилучається ним з водойм. В додаток до цього, такого переліку платників рентної плати за спеціальне водокористування ПК України потребує вже давно. Особливо останнім часом це питання більш ніж актуальне. Окрім цього Законопроекту, аналогічні положення пропонуються і в Законопроекті щодо податкової лібералізації. Фахівці з Taxlink вже опрацьовували даний Законопроект.

Наступне, що одразу привертає увагу, це те, кого слід розуміти під первинним водокористувачем. А саме – це водокористувачі, які здійснюють забір води з поверхневих водних об’єктів та/або використовують поверхневу воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту та/або рибництва. Таке визначення вирішує спірне питання з розумінням первинного користувача, що має місце сьогодні між платниками рентної плати та контролюючими органами. Відповідно до чинної редакції ПК України, виникає колізія, адже з огляду на зміст норми виникнення податкового зобов’язання можливе, лише в випадку, якщо платник одночасно здійснює забір води з водних об’єктів і використовує воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. А тому, наведене у Законопроекті визначення вирішує непорозуміння, що безперечно є важливим як для платника, так і для представників контролюючих органів, адже ця норма конкретизує момент виникнення податкового зобов’язання з рентної плати за спеціальне використання води. 

Що ж ще цікавого в запропонованому визначенні?

Ми бачимо, що платниками є водокористувачі, які здійснюють забір з поверхневих водних об’єктів. Відповідно до Законопроекту,  рентна плата сплачується виключно за забір або використання поверхневих вод, в той час, як чинним ПК України передбачена сплата за використання води з усіх водних об’єктів.

Таким чином, чи можемо ми говорити про те, що рентна плата не буде сплачуватись за використання підземних вод? Для відповіді на поставлене питання ознайомимось з тим як в Законопроекті визначено об’єкт оподаткування рентною платою. В тексті Законопроекту зазначається, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води при вилученні води з водних об’єктів на підставі дозволу на спеціальне водокористування є фактичний обсяг забраної водокористувачами поверхневої води. Отже, все більш-менш однозначно, відповідно до Законопроекту для цілей оподаткування за спеціальне використання води платникам слід враховувати лише поверхневі водні об’єкти. Щоправда цікаво, чому в Законопроекті не передбачено виключення підпункту 255.5.2 ПК України, яким визначаються ставки за спеціальне використання підземними водами, а може це просто технічне недоопрацювання…

Щодо ставок податку. Зміни в частині величин ставок рентної плати є достатньо очікуваними та неминучими, враховуючи економічні показники в країні. Фактично в Законопроекті реалізовано пункт 4 Р.ХІХ Прикінцевих положень, відповідно до якого ставки змінюються з урахуванням індексу споживчих цін та індексу цін виробників. А тому, ми і маємо збільшення ставок за спеціальне використання поверхневих вод на 26,5 %. Окрім, цього змінено ставки податку при використанні потреб гідроенергетики. На зміну фіксованій ставці (6,93 грн. за 10 тис. куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій) прийде відсоткова ставка у розмірі – 5 %, яка в свою чергу буде вираховуватись від вартості виробленої електроенергії.

Щодо звітності. Подання звітності напряму пов’язано з основними засобами за допомогою яких платник здійснює забір води. Тобто, пропонується подавати декларацію не за місцем реєстрації, а за місцем знаходження пристроїв зі збору води. Щодо особливостей подання звітності для гідроенергетики та рибництва – за місцем використання води та за місцем обліку для водного транспорту.

Щодо спеціального використання води без дозволу. Існування в чинному ПК України норми, якою встановлено, що водокористувачі без дозволу зобов’язанні сплачувати рентну плату за весь обсяг фактично використаної води, як за понадлімітне використання (у п’ятикратному розмірі) є такою, що повністю задовольняє фіскальні інтереси. Проте, механізм дії цієї норми абсолютно не співвідноситься з загальним розумінням впливу на суб’єкта, який є правопорушником. Фактично, здійснення водокористування без дозволу – це пряме порушення норм ВК України, що тягне за собою накладення адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності згідно з законодавством України. Тому цілком виправдано Законопроектом пропонується виписати норму таким чином, аби правовідносини, що складаються в подібній ситуації, переходили в площину регулювання відповідного компетентного органу.   

В цілому Законопроект направлений на поліпшення адміністрування рентної плати за спеціальне використання води, оскільки вирішено питання з переліком платників рентної плати, а також поставлено крапку в розумінні виникнення податкового зобов’язання з рентної плати.

Юрист-аналітик Taxlink

Євгеній СОКУР

Попередня стаття Наступна стаття