Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Зміни до рентної плати: що рік прийдешній нам готує?
}
22.12.2016 Зміни до рентної плати: що рік прийдешній нам готує?

У ніч з 20 по 21 грудня народні депутати за результатами другого читання прийняли два вагомих законопроекти № 5368 та № 5132, які повинні вступити в силу з першого січня 2017 року. Зміни торкнулися і рентної плати, а саме:

  1. рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин,

  2. рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

  3. рентної плати за спеціальне використання води;

  4. рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

Законопроект № 5132 націлений на зміну ставок з акцизного податку, рентної плати та екологічного податку.

Зі змінами ставок рентної плати у 2017 році пропонуємо ознайомитися за посиланням.

Крім того, проектом Міністерства фінансів України пропонуються зміни до Розділу XVIII у частині визначення особливостей справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в умовах дії угоди про розподіл продукції.

 

Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин

1. Введення нової категорії платників рентної плати користування надрами для видобування корисних копалин

Проектом Міністерства фінансів України Податковий кодекс України доповнюється підпунктом 252.1.6: «Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, які виконують роботи для виконання яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр».

Таким чином, ініціатори законопроекту вважають за доцільне зобов’язати суб’єктів господарювання сплачувати рентну плату, за умови здійснення робіт, що підлягатимуть погодженню з Державною службою геології та надр України. Наразі до компетенції Державної служби геології та надр України не належать повноваження щодо надання будь-яких погоджень[1]. Для реалізації цієї норми на практиці необхідно також внести зміни до суміжних нормативно-правових актів. Які саме роботи необхідно буде погоджувати у проекті змін до ПК України не зазначено.

2. Щодо об’єкта рентної плати користування надрами для видобування корисних копалин

Ввівши нову категорію платників рентної плати з прив’язкою до робіт, для виконання яких необхідно отримання погодження Державної служби геології та надр України, проектом визначається об’єкт оподаткування підпунктом 252.3.3: «обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт для виконання яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів».

Оскільки наразі Державна служба геології та надр України не наділена повноваженнями з погодження виконання робіт суб’єктами господарювання, не відомо чи будуть встановлені ліміти видобутої корисної копалини у результаті здійснення такої господарської діяльності.

3. Виключено положення абзаців 3, 4 пункту 252.8 статті 252 ПК України, якими визначається особливий порядок встановлення фактичних цін реалізації руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд. Які наслідки виключення відповідних норм?

Наразі у пункті 252.8 статті 252 ПК України містяться положення про використання фактичних цін реалізації Методики визначення фактичної ціни реалізації для руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд». Зважаючи на таку неузгодженість, платники рентної плати, що видобувають або реалізують руди металів, урановмісні руди, використовують загальний порядок визначення фактичних цін реалізації, тобто ті, які отримані платниками від здійснення господарських операцій з відчуження корисних копалин протягом податкового періоду. При цьому відповідно до підпункту 252.9.1  пункту 252.9 статті 252 ПК України враховуються витрати на: 1) доставку; 2) обов’язкове страхування вантажів; 3) митні платежі у разі реалізації продукції за кордон.

Виключивши відповідні положення з ПК України, платники рентної плати, що видобули руди чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісні руди, визначатимуть фактичні ціни реалізації товарної продукції у разі вчинення господарських операцій з відчуження у межах податкового періоду в загальному порядку без можливих будь-яких майбутніх змін.

4. Розширений перелік витрат, що включаються при розрахуванні доходу отриманого від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства

Проектом визначається, що суму доходу від конкретного виду товарної продукції можна буде зменшити не тільки на витрати понесені у зв’язку із доставкою відповідного виду товарної продукції споживачу, а й внаслідок здійснення операцій з перепродажної підготовки, у тому числі пакування, фасування (бутелювання).

5. Зменшено ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти та конденсату

Ставки для видобування нафти та конденсату з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів зменшено з 45 % до 29 %, а для нафти, конденсату, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів з 21 % до 14 % відповідно.

6. Виключено абзаци 4-8 пункту 252.21 статті 252 ПК України. Що це означає?

Пунктом 252.21 статті 252 ПК України встановлюється спеціальна ставка у розмірі 2 % за додатково видобуту вуглеводневу сировину як наслідок виконання інвестиційних проектів, якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини на ділянках надр, які визначені виснаженими або важкодобувними. Виключення абзаців 4-8 пункту 252.21 статті 252 ПК України означає скасування вимоги про наявність частки держави у розмірі 25 % статутного капіталу господарських товариств чи учасників договорів про спільну діяльність. Таким чином, будь-які суб’єкти господарювання, які діють у межах інвестиційних проектів на виснажених чи важкодобувних ділянках надр, незалежно від наявності часки держави у статуті таких підприємств, матимуть право на застосування ставки у розмірі 2 %.

7. Зміни до порядку застосування коригуючого коефіцієнту

У пункті 252.22 статті 252 ПК України виключаються абзаци 2-4, що означає наступне:

  1. величина коригуючого коефіцієнту може виражатися у довільному вигляді, усувається прив’язка до десяткового дробу з чотирма знаками;

  2. усувається правило застосування коефіцієнту у розмірі одиниці (1) до ставок руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд, якщо застосовуваний коефіцієнт менше одиниці;

  3. Міністерство економічного розвитку та торгівлі звільняється від обов’язку щомісяця до 10 числа наступного звітного (податкового) періоду розміщувати визначену величину коригуючого коефіцієнта на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та подавати відповідну інформацію Міністерству фінансів України та центральному органу державної податкової служби.

 

Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України

1. Змінено орган, уповноважений контролювати за повнотою переліку користувачів радіочастотного ресурсу України

Згідно із запропонованими змінами Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації подаватиме перелік користувачів радіочастотного ресурсу України центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, тобто ДФС України. Наразі НКДРЗІ подає відповідний перелік Міністерству фінансів України. Різниця між положенням підпункту 254.5.1 пункту 254.5 статті 254  чинного ПК України та зареєстрованого проекту полягає також у тому, що погодження форми переліку радіокористувачів здійснюватиметься не центральним органом з регулювання у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв'язку (наразі такий орган не створений), а НКРЗІ.

2. Уточнено момент, з якого суб’єкт вважається платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Проектом податкової реформи уточнюється, що початковим моментом виникнення податкового зобов’язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом для платників, які не отримують ліцензію на користування радіочастотним ресурсом, є дата видачі першого дозволу на користування РЕЗ та ВП у відповідному регіоні за умови застосування єдиної ставки.

Порядок визначення дати початку користування радіочастотним ресурсом України у разі отримання дозволу на експлуатацію РЕЗ та ВП відповідно до запропонованого проекту Мінфіну можна поділити на декілька етапів:

  1. відповідно до загального правила визначення початкової дати користування здійснюється з дати видачі дозволу на експлуатацію;

  2. у разі якщо у платника рентної плати є декілька дозволів, що надані користувачу в межах одного регіону, в яких передбачається однакова потужність пристроїв, що означає застосування однакової ставки, то початкова дата користування визначається з дня отримання першого з дозволів;

  3. у разі наявності у платника декількох дозволів у межах одного регіону, однак показники потужностей для пристроїв є різними, що означає застосування різних ставок, то початкова дата користування смугами радіочастот здійснюється для кожного дозволу в індивідуальному порядку.

3. Запроваджено додаткові підвищувальні та понижувальні коефіцієнти

Крім звичного понижувального коефіцієнту у розмірі 0,75, визначеного пунктом першим примітки до пункту 254.4 статті 254 ПК України, додатково впроваджуються ще 4 коефіцієнти – два з яких є понижувальними у розмірі 0,75 та три підвищувальні у розмірах 1,2 та 1,4. Відповідні коефіцієнти застосовуються до конкретних видів радіозв’язку залежно від ширини смуги радіочастот. Радіочастоти мають належати одному платнику рентної плати – радіокористувачу.

 

Рентна плата за спеціальне водокористування

1. Змінюється перелік платників рентної плати

Вторинні водокористувачі не будуть платити рентну плату, оскільки вони перестають бути платниками податку. Таким чином, сплачувати рентну плату за спеціальне використання води будуть тільки первинні водокористувачі та суб’єкти господарювання, які використовують воду для потреб:

  1. гідроенергетики;

  2. водного транспорту;

  3. рибництва.

2. Зміни об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання води

Пропонується виключити положення про те, що «з урахуванням обсягу втрат води в системах водопостачання». Така редакція пункту 255.3 статті 255 ПК України узгоджується з виключенням вторинних водокористувачів як платників рентної плати, а тому й доцільність визначення втрат води у мережах водопостачання відпадає, оскільки податкове навантаження з рентної плати покладатиметься на первинних водокористувачів та суб’єктів господарювання, що здійснюють визначену ПК України господарську діяльність.

Відповідно до запропонованих змін первинні водокористувачі та суб’єкти господарювання, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва не зможуть визначати обсяги втраченої води в системах водопостачання при встановленні фактично використаної води та розрахунку податкового зобов’язання з рентної плати за спеціальне використання води.

 

Особливості сплати  рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів

Проектом вноситься положення до статті 257 ПК України, яким визначено, що рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачуватиметься платниками щоквартально рівними частинами відповідно до лімітів спеціальних дозволів. Сплата рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів наростаючим підсумком не здійснюється для випадків, передбачених пунктами “а” та “б” підпункту 256.11.6 пункту 256.11 статті 256 ПК України, тобто у випадках коли:

  1. лісокористувачі, які до отримання лісорубних та лісових квитків внесли рентну плату в каси суб’єктів лісових відносин;

  2. лісокористувачі, які сплачують рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

 

Щодо особливостей справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в умовах дії угоди про розподіл продукції

(до ст. 338 ПК України)

Так, сплата рентної плати буде здійснюватися до розподілу продукції за договором про розподіл продукції та не враховуватиметься у складі продукції, що підлягає розподілу.

Змінено порядок декларування:

Крім того, змінено порядок подання декларації з рентної плати за угодою про розподіл продукції. Податкові декларації подаватимуться не за місцем податкового обліку інвестора угоди про розподіл продукції, а окремо за кожним спеціальним дозволом та/або окремою ділянкою надр.

 


[1] Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1174 

Данилюк в середу розкаже про реформування податкової міліції
Міністр фінансів України Олександр Данилюк поінформує депутатів про концепції реформування податкової міліції та підготовку законопроекту про створення окремого органу протидії фінансовій  злочинності.
Білоруси протестують проти податку "на дармоїдство"
 В центрі Мінська пройшов «Марш розсерджених білорусів» – акція з вимогою про скасування декрету «про дармоїдство».
Податкова система Сінгапуру може зазнати змін
На наступному тижні, в рамках представлення бюджету Сінгапуру на 2017 рік, можуть озвучити конкретні пропозиції щодо перегляду податкової системи країни.
Швейцарський референдум вирішив долю податкової реформи
У Швейцарії відбувся загальний референдум, за результатами якого швейцарці не підтримали ініціативу уряду, якою пропонувалося реформування податкової системи та відміна низьких податкових ставок для тисяч транснаціональних компаній, зареєстрованих у країні.
Коментарі (0)
?Поставте своє запитання
Популярні податкові теми
Запитання можуть ставити лише зареєстровані користувачі
Вхід/Реєстрація
Поставте Ваше запитання, і ми відправимо відповідь Вам в особистий кабінет найближчим часом.
Відправити