Законопроект щодо удосконалення механізму справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

На поточному тижні був поданий та зареєстрований у Верховній Раді України законопроект, підготовлений спільними зусиллями експертів-аналітиків TaxLink та юристів компанії Jurimex. Проектом Закону № 3269 від 08.10.2015 пропонується внести зміни до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму справляння податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Як відомо, до 31 грудня 2015 року відбувається формування реєстру платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а сам податок почне справлятися лише починаючи з 01 січня 2016 року. Наші експерти та юристи компанії Jurimex пропонують поданим законопроектом удосконалити механізм справляння податку, усунути неточності та узгодити між собою норми законодавчих актів до моменту початку справляння податку з метою ефективного введення його у дію.

Існуючі норми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, характеризуються низьким рівнем юридичної техніки, містять неточні формулювання та недоліки, які необхідно усунути відповідними змінами. Наприклад, пропонується виправити не зовсім доречне формулювання «у власності» на більш точне з юридичної точки зору «на праві власності», «суб'єкти малого та середнього бізнесу» на «суб’єкти мікро-, малого та середнього підприємництва» та інші подібні речі.

Законопроектом пропонується врегулювати норму щодо майна, яке перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб. Відповідно до підпункту «в» підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу «якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку». Відповідно до цивільного законодавства виділ майна в натурі взагалі припиняє поняття спільної власності, а тому дана норма Податкового кодексу взагалі є нелогічною та недоречною. Тому відповідними змінами пропонується встановити, що платником податку об’єктів нерухомості, що перебувають у спільній сумісній власності кількох осіб, є кожна з таких осіб-власників у рівних частках, якщо уповноважену особу не визначено за їх згодою або не встановлено судом.

Також законопроектом пропонується чітко урегулювати сплату податку з майна, що передане у власність на праві господарського відання, оскільки відповідні положення у існуючих нормах податкового законодавства відсутні. Так, платником податку щодо такого майна пропонується визначити особу, яка набула майно на праві господарського відання. При цьому власник об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, що переданий іншій особі на праві господарського відання, звільняється від обов’язку з обчислення, декларування та сплати податку щодо такого об’єкта.

Пропонується також розширити перелік об’єктів, що не оподатковуються, зокрема, звільнити від оподаткування будівлі та споруди радіозв'язку, радіо- та телевізійного мовлення, дорожнього господарства (склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що використовуються для забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування), енергогенеруючих підприємств, об'єктів альтернативної енергетики.

За існуючими нормами, платник податків повністю втрачає пільгу для об’єкта, який використовується з метою одержання доходів, навіть якщо використовується лише невелика частина від усієї площі об’єкта, що є не зовсім справедливим. Тому законопроектом пропонується залишити пільгу до тієї частини загальної площі об’єкта, яка не використовується з метою одержання доходів.

Для цілей податку пропонується ввести у Податковий кодекс нове визначення – «тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності». Цей термін пропонується використовувати замість поняття малих архітектурних форм (МАФів). Під терміном «тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності» слід розуміти одноповерхову споруду, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Також такою спорудою може бути павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру. Такі споруди, які використовуються суб’єктами мікро-, малого та середнього підприємництва, звільняються від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Законопроектом також пропонується додати до статті 621 Цивільного кодексу України норму, що «уповноважена особа щодо сплати податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, має право вимагати від інших осіб-власників відшкодування збитків у разі, якщо несплата (неперерахування) податку відбулась внаслідок порушення договірного порядку надходження від інших осіб-власників належних до сплати сум податку». До статті 1037 Цивільного кодексу України пропонується додати, що «управитель має право на відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням обов’язків податкового агента з податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

Попередня стаття Наступна стаття