Загальні положення і підходи до адміністрування податків у проекті реформи від Мінфіну

Ініціативи Міністерства фінансів України щодо податкової реформи стосуються також положень загальної частини Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПК України). Кількість пропозицій щодо змін положень загальної частини є доволі значною і це пов’язано, зокрема, з тим, що пропонується значну кількість дефініцій, які окреслюються статтею 14 ПК України, вживати в значенні, закріпленому в національних та міжнародних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та звітності. Тому ми акцентуватимемо Вашу увагу на основних аспектах.

Встановлення податків і зборів

До переліку загальнодержавних податків і зборів пропонують додати єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України. Наразі даний збір встановлено законом України від 4 листопада 1999 року № 1212-XIV, а порядок його справляння регламентується на підзаконному рівні. Визначення його в межах ПК України вимагає певних коригувань.

Серед органів, уповноважених на встановлення місцевих податків і зборів визначено ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Електронний кабінет платника податків

В проекті податкової реформи закладаються базові норми для регулювання функціонування електронного кабінету платника податків. Щоправда, такі зміни пропонуються лише на рівні статті 17 ПК України, механізми використання відповідного електронного кабінету далі по проекту не регламентуються.

Застосування принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності

На рівні ПК України прямо закріплюється можливість платників податків самостійно обирати облікову політику щодо відображення господарських операцій, що могли вплинути на фінансовий результат звітного періоду. Вказано, що прийняте платником податків рішення є правомірним у разі, якщо обраний порядок відповідатиме принципам бухобліку та фінансової звітності за Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності.

Зміни в структурі контролюючих органів, уточнення формулювань

На жаль, проектом реформи не передбачається видимих зрушень щодо змін структури контролюючих органів. В межах ПК України можна спостерігати вирішення формальної колізії норм шляхом розділення органу, що «реалізує» державну податкову та митну політику (Державна фіскальна служба України), та органу, що «забезпечує формування фінансової політики» (Міністерство фінансів України).

Податкову міліцію реорганізовують в службу фінансових розслідувань, яка залишається в структурі фіскальної служби. При цьому повноваження нової служби фактично не відрізняються від повноважень податкової міліції. На жаль, проблема залишається невирішеною.

Повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку

Законопроектом передбачається реалізація механізму повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб на підставі поданої платником податків декларації за звітний рік. Повернення коштів повинно здійснюватись автоматично, виходячи з показників вказаної декларації. Таке нововведення допоможе спростити процедуру повернення надміру сплачених сум податку на доходи фізичних осіб.

Подання звітності

До обов’язкових реквізитів декларації пропонують додати інформацію про повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами.

При цьому норма пропонованого пункту вказує на те, що відповідний реквізит застосовується «додатково до  обов'язкових реквізитів, зазначених у абзацах 5 та 6 пункту 49.3 цієї статті для перевірки правильності їх заповнення». Таке формулювання не повинно вводити в оману, адже фактично обов’язковим для заповнення це поле робить норма пропонованого пункту 50.16 статті 50 ПК України, вказуючи, що його незаповнення або заповнення з порушенням є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації.

Спрощують порядок подання податкової звітності поштою, скасовуючи норму про необхідність завчасного (за 5 днів) подання звітності поштою. Тепер подати декларацію поштою можна до закінчення останньої години дня, в якому спливає відповідний строк.

Податкові консультації

Статтю 53 (в проекті закону це буде стаття 54) ПК України планують доповнити абзацом про те, що платник податків, який діяв відповідно до податкової консультації, не звільняється від обов’язку коригувати податкові зобов’язання або сплачувати зобов'язання, визначені в податковому повідомленні-рішенні. При цьому платник податку звільняється від сплати штрафних санкцій та пені.

Маємо відмітити одну формальну неточність пропонованих змін. Так, у нормі вказується, що платник податків, який діяв відповідно до податкової консультації, не звільняється від обов’язку сплати суми грошових (з включенням штрафних санкцій) зобов’язань.

Це може породити певну колізію в застосуванні законодавства, адже грошове зобов’язання становить собою суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію. В цьому контексті слід було б застосувати поняття «податкове зобов'язання».

Повідомлення про виникнення податкового боргу

Податкову вимогу перейменовують в повідомлення про виникнення податкового боргу, збільшуючи одночасно поріг, з якого воно надсилається, до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Платникам податків, які подають звітність в електронній формі, повідомлення надсилатиметься також в електронній формі.

Сумнівною видається зміна щодо скасування пункту про відкликання податкової вимоги (в проекті «повідомлення про виникнення податкового боргу») у разі, коли платник податків самостійно погашає такий борг.

Облік платників податків

Конкретизується момент отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців або від платників податків. Днем отримання пропонується вважати той день, в межах операційного часу якого були отримані відомості. Якщо відомості надійшли після операційного часу – наступний календарний день.

Пропонується надати можливість платнику податків отримувати інформацію щодо даних його інтегрованої картки протягом 5 днів від моменту надсилання ним запиту.

Перелік підстав для зняття з обліку доповнено поданням відповідної заяви особою, що провадить незалежну професійну діяльність, а також втратою ознак платників податку за договорами про спільну діяльність.

Інформаційно-аналітичне забезпечення

Проектом вносяться зміни до переліку інформації, яка подається контролюючим органам. Це, зокрема, стосується банків та інших фінансових установ.

Чинна редакція

Проект реформи

Банки та інші фінансові установи надають інформацію про наявність та рух коштів платника податків.

Більшу кількість інформації, зокрема щодо розкриття балансу можна було отримати лише через суд.

Банки а інші фінансові установи будуть зобов’язані періодично надавати інформацію про наявність, баланс та рух коштів на рахунках юридичних та фізичних осіб (протягом 62 календарних днів року, наступного за звітним).

 

 

Дещо вдосконалено підстави надсилання запитів контролюючими органами, а також зміст таких запитів. Так, проектом пропонується встановити обов’язок вказувати у запиті інформацію про факти порушення платником податкового законодавства, суми таких порушень, переліку порушених норм податкового законодавства. Серед нових підстав для надсилання запиту – порушення правил реєстрації накладних в Єдиному реєстрі електронних акцизних накладних.

Загальний строк надання відповіді на запит контролюючого органу скорочено до 10 робочих днів.

Проектом деталізуються види податкової інформації, які повинні розміщуватись контролюючим органом на офіційному веб-порталі. Це, зокрема, інформація щодо відшкодування ПДВ, переплати до загального фонду Державного бюджету, податковий борг зведеного бюджету, статистичні дані щодо реалізації контрольних повноважень та оскарження рішень контролюючих органів тощо.

Погашення податкового боргу платників податків

Проектом вводиться можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків шляхом проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань. Таке погашення здійснюється на підставі заяви платника податків.

Це означає, що платник податків, який має податковий борг, але одночасно має заявлені до бюджетного відшкодування, але не виплачені кошти, може зменшити розмір податкового боргу з податку на додану вартість або спрямувати відповідні кошти на погашення податкового боргу з інших податків.

Встановлюється правило, згідно з яким право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пропонується, у разі відмови платника податків від підписання акта опису майна, залучати до підписання такого акта не менш як двох понятих. При цьому стягнення коштів з рахунків платника податків провадиться не раніше, ніж через 30 днів з дня надіслання (вручення) платнику податків повідомлення про виникнення боргу, а продаж майна – не раніше ніж через 62 календарних дні з тієї ж події.

Дещо реформується редакція статті 98 (у проекті це стаття 100 ПК України) шляхом виключення з неї поняття реорганізації. Режим відповідної статті поширюється на виділ осіб. Встановлюється можливість розподілення переплати платника податків між його правонаступниками, котрі не є платниками.

Попередня стаття Наступна стаття