Використання РРО - безпечна робота з готівкою. Хто зобов'язаний, а хто ні?

ДФС України надала податкову консультацію щодо використання РРО при продажі електронних білетів.

У консультації зазначається, що основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), заборонено.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Пунктом 1 та 2 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі їнтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно з п. 4 ст. 9 Закону № 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті з оформленням розрахункових документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, вартістю.

ДФС наголошує, що оскільки форми електронних квитків на перевезення пасажирів і багажу та вантажів авіаційним, автомобільним, морським і річковим транспортом законодавчо не встановлені, то вони не можуть вважатись розрахунковими документами у розумінні Закону.

Таким чином, суб’єкти господарювання, що здійснюють перевезення пасажирів автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також суб’єкти господарювання, які на підставі укладених договорів з перевізниками здійснюють продаж проїзних і перевізних документів, застосовують РРО, крім випадків, передбачених п. 4 ст. 9 Закону № 265.

Враховуючи зазначене вище, для підтвердження витрат на придбання електронного квитка необхідним є пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрук на папері частини електронного авіаквитка з вказаним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира; посадочний документ, перевізний документ, роздрукований на паперовому носії (транспортні квитки).

Попередня стаття Наступна стаття