У ВАСУ відбувся круглий стіл на тему "Актуальні проблеми адміністративного судочинства в податкових спорах"

04 жовтня відбувся IV круглий стіл на тему «Актуальні проблеми адміністративного судочинства в податкових спорах» у форматі обміну думками, який проведено спільно з Національною школою суддів України, "Асоціацією податкових радників" Вищим адміністративним судом України, громадською організацією «Всеукраїнська асоціація адміністративних суддів» та платформою "Taxlink". Захід проходив у святкові дні, оскільки нещодавно виповнилося 12 років з дня створення адміністративного судочинства, і  з моменту як було розглянуто перші адміністративні справи.

Система оподаткування у нашій державі несе велику кількість корупційних ризиків, тому проведення реформи адміністративної юстиції було своєрідним викликом –  замінити репресивну модель судів, яка існувала за радянських часів, на правозахисний формат. Сьогодні саме на адміністративне судочинство покладається обов'язок боротьби з корупцією до моменту створення антикорупційних судів. Також залишається невирішеною проблема прийняття Адміністративно-процедурного кодексу України.

Модератором круглого столу був Данило Олександрович Гетманцев – професор кафедри фінансового права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, президент Асоціації податкових радників. Він зазначив, що актуальність круглого столу не втрачає своєї ваги із року в рік.  Щоразу на зустрічі піднімаються найважливіші практичні питання, які хвилюють і суддів, і контролюючі органи, і платників. І щоразу збираються найбільш досвідчені фахівці у своїй галузі, рішення яких зазвичай є директивами для застосування. Оскільки розгляд податкових спорів носить досить  динамічний характер, основною ціллю таких круглих столів є обговорення питань, практика з яких ще не склалася. Адміністративна юстиція лежить у підвалинах демократії. Системність круглих столів з теми спільного вирішення питань у податкових спорах сприятиме уніфікації застосування.

На початку слово було надано в.о. голови ВАСУ Михайлові Смоковичу, який акцентував увагу на необхідності та актуальності проведення спільних заходів  для тісної взаємодії всіх представників юридичних професій. Він зазначив, що практика має обов’язково впливати на законотворчий процес та ініціювати необхідні зміни у нормотворчості. Також він наголосив, що одним із першочергових завдань є розвиток юридичної грамотності у податкових питаннях суспільства.

Першим спікером виступив Антон Поляничко – кандидат юридичних наук, голова Наукової ради Асоціації податкових радників. Він розповів про перші судові рішення й особливості спорів у судах із ДФС з питань, пов’язаних із реєстрацією податкових накладних. Він зазначив про очікуваність масовості цієї категорії справ,  зазначивши, що  статус комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, слід розглядати як частину ДФС і не можна розглядати окремо. Тому як відповідача у  судових спорах, які виникають при реєстрації ПН, слід вказувати  саме ДФС.  Така позиція може вплинути на якість оскарження і значно прискорити розгляд справи. Предметом оскарження виступає рішення, яке приймає комісія.

Також він зазначив деякі обов’язкові до врахування моменти при розгляді справ. Так, у квитанції обов’язково має вказуватися, які саме критерії спрацювали при зупиненні реєстрації ПН.  Така квитанція має бути надіслана протягом дня. Якщо квитанцію не надіслано, то ПН вважається зареєстрованою автоматично.  Якщо цей юридичний факт відбувся, то ДФС не має права змінити це положення. Якщо надсилається квитанція пізніше про відмову у реєстрації, то це  можна вважати юридичним нонсенсом. У подібних ситуаціях виникає проблема до правового регулювання, яке було до реєстрації ПН. Для посилення позиції платника податків є  обов’язковою вимога до ДФС відобразити в реєстрі факт реєстрації.

Якщо квитанція не містить чітких критеріїв, за якими надійшла відмова, тоді така квитанція є складеною не за законом. І слід провести кореляцію.

 У випадку, коли система спрацювала помилково, важливе місце займає питання про обмін інформацією між платниками і ДФС. Платник має подати документи і письмові пояснення. У постанові КМУ № 190 зазначено, що має надати платник податків. Хоча тут норми постанови не зовсім узгоджуються із нормами кодексу. Відсутність пояснень не має розцінюватися як підстава для відмови у розгляді звернення.

У Постанові КМУ № 190 міститься вичерпний перелік підстав для відмови в реєстрації. Спікер зазначив, що листування є досить спірним документом.  Також слід визначати, що саме розуміється під первинними документами, адже вичерпного переліку не існує, а ми вже відійшли від практики стандартизації документів, яка існувала у Радянському Союзі.

Також незрозумілою є вимога про недостатність документів: недостатність у контексті наявності вичерпності переліків. Враховуючи те, що Мінфін не спромігся реалізувати вичерпний перелік, не існує цієї підстави, оскільки відмова може бути застосованою лише при наявності вичерпного переліку.

Невідповідність документів вимогам закону – спірне питання. Якщо подивитися на регламент, то видно, що це нагадує ситуацію, коли фіскальні органи перевіряли перевірки на підставі лише бази даних. Приблизно те саме ідеологічно закладено у підставу зупинення ПН. Будь-які документи можуть нести лише оцінювальне значення. Достовірність комісія оцінити неспроможна, і для неї не передбачено конкретно такої компетенції. Перелік повноважень міститься у Постанові № 190, проте спеціальна норма міститься саме у Податковому кодексі України, у якому за Комісією не закріплено повноважень перевіряти документи на достовірність.

Таким чином, зазначив пан Поляничко, фактично це легалізація свавілля, коли систематично зупинення податкових накладних відбувається за формальними підставами. Таким чином, суди є тим органом, який спроможний відновити порушене право та стан, який існував до. У Податковому кодексі зазначається, що суд є  тим органом, який має сам зареєструвати ПН своїм рішенням. Рішення надсилається до ДФС і має невідкладно бути відображеним у реєстрі.

Наступним виступив Сергій Олексійович Верлановкандидат юридичних наук, адвокат, партнер АО «Саєнко Харенко». Він зачепив тему процедур доказування у податкових спорах. Зазначивши, що у теорії доказів є низка проблемних моментів, які слід досліджувати та виходити із фактів  кожної окремої справи:

Відсутність уніфікованого підходу до преюдиціальності

«Презумпція не достовірності» первинних документів

Допустимість відомостей судового засідання.

Дослідження недостовірних доказів

Встановлення нових обставин, які не були підставою для прийняття спірних рішень або знаходяться поза межею компетенції щодо контролю спірних норм

Недостатньо активна роль суду або учасників справи

Межа достатності доказів

Судові доктрини як орієнтир при визначенні предмету доказування

Також він звернув увагу на практику ВСУ:

Піднімалося питання щодо застосування принципу non bis in idem. 

Олена  Валентинівна Чуйко, експерт TaxLink, розглянула проблемні питання ухилення від сплати митних платежів: правові аспекти притягнення до відповідальності. Зокрема, вона визначила, що таке порушення митних правил та які дії можна вважати такими, що спрямовуються на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Було розглянуто декілька актуальних кейсів із судової практики, особливості притягнення до відповідальності за такі правопорушення.

На круглому столі зачіпалися питання з трансфертного ціноутворення, і судової практики у цій сфері. Дмитро Володимирович Трут, старший юрист ЮК «Arzinger», член ГО «Асоціація податкових радників», розповів про спори в Україні та за кордоном. Спікером було зазначено, що практика, яка існує в Україні, є нечисленною, а оскільки ми активно імплементуємо європейське законодавство, то доречним є користуватися іноземною судовою практикою.

Наприкінці учасники круглого столу порушили питання довіри та поваги до юридичної професії, нового Верховного Суду України,  стандартів професії, озвучили, чого очікує суспільство від юристів, які вимоги пред’являє до судді, адвоката, прокурора, запропонували індивідуальний підхід до кожної справи.

Завершився круглий стіл у форматі обміну думками щодо подальшого підвищення якості адміністративного судочинства та необхідності систематичного проведення подібних заходів з метою уніфікації застосування законодавства при розгляді податкових спорів, а також яким чином в Україні підвищити рівень довіри до суду.

Матеріали конференції можете знайти за посиланням: 

Проблеми доказування  в податкових справах: преюдиція, допустимість та належність 

Ухилення від сплати митних платежів: правові аспекти притягнення до відповідальності

 

 

 

 

 

 

 

 

Попередня стаття Наступна стаття