Твоя корпоративна візитівка - твоє благо

19 Лютого 2016 (0)
Аа Аа

В інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 103.02) Державна фіскальна служба України дала роз’яснення, згідно з яким, якщо компанія забезпечує своїх працівників візитівками, то виникає податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, оскільки працівник отримує додаткове благо. І роботодавець як податковий агент має вирахувати з виплачуваного працівнику доходу (тобто зарплати) 18 % ПДФО від вартості таких візитівок із застосуванням натурального коефіцієнту.

Більше того, ДФС України підкреслив, що зобов’язання виникає, навіть якщо на візитівці розміщено логотип та реквізити суб’єкта господарювання. Єдина підстава – ім’я працівника на картці.

В підпункті 14.1.47 ПК України додаткові блага визначені як «кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПК України)».

І що ми тут бачимо? Характеристикою додаткового блага, наданих працівнику, непов’язаність з виконанням обов’язків трудового найму. Так як візитні картки з логотипом і реквізитами роботодавця не пов’язані з трудовим наймом? Чи ДФС України вважає, що сам платник має за свої кошти виготовляти такі візитівки?

Деталізується поняття додаткового блага в підпункті 164.2.17 ПК України. ДФС процитувала пункт «е» цього підпункту: «до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПК України) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку».

На цьому податкова не зупинилася: ім’я на візитівці означає рекламу(!) такої особи. Хто б міг знати, що працівник, надаючи візитівку, не представляє свого роботодавця, а рекламує себе? Податківці не полінувалися навіть процитувати визначення реклами з Закону України «Про рекламу», щоб уже не залишалося сумнівів. Можна навіть подумати, що ДФС натякає, що роботодавець не просто передає товар працівнику, а … надає послуги з реклами такого працівника.

Браво юридичній думці, тлумаченню норм і правозастосуванню! 

Попередня стаття Наступна стаття