Трансфертне ціноутворення за проектом податкової реформи Мінфіну

Топ-3 зміни в трансфертному ціноутворенні:

  1. Скасування вартісних критеріїв контрольованих операцій.
  2. Запровадження нових форм документації з трансфертного ціноутворення (спрощена документація, мастер-файл, звіт у розрізі країн).
  3. Запровадження компенсаційного коригування.

Визначення контрольованих операцій

Вартісні критерії

Згідно з законопроектом, скасовуються вартісні критерії для визначення контрольованих операцій. Чинне законодавство передбачає наступні пороги: 50 млн гривень річного доходу платника та 5 млн гривень обсягів операцій з одним контрагентом.

Таким чином, контрольованою за проектом є будь-яка операція, вчинена з нерезидентом – пов’язаною особою або нерезидентом, зареєстрованим у державах (на територіях), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок), встановлена законодавством, на 7 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні.

Пов’язані особи

Проект передбачає збільшення відсоткової частки володіння корпоративними правами для цілей визначення пов’язаності осіб. Зокрема, у випадку безпосереднього володіння – 25 %  (замість 20%, як передбачено чинним законодавством), а в разі опосередкованого володіння корпоративними правами – 50 % (а не 20 %) у кожній наступній юридичній особі для визнання усіх осіб у ланцюгу пов’язаними.

Мінфін пропонує також виключити положення про визнання осіб пов’язаними за ознакою надання кредитів (позик) або поворотної фінансової допомоги, а також гарантування таких операцій.

Операції через комісіонерів-нерезидентів

З прийняттям проекту скасовується норма про визнання контрольованими зовнішньоекономічних операцій з продажу товарів через комісіонера-нерезидента.

Нерезиденти з низькоподаткових юрисдикцій

За чинним законодавством, визначальним критерієм так званих низькоподаткових юрисдикцій є наявність в Переліку, який затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням критеріїв, передбачених в Податковому кодексі. Зокрема, наразі однією з таких умов є ставка податку, на 5 і більше відсоткових пунктів нижча за ставку податку на прибуток в Україні.

Проектом пропонується позбавити Кабмін повноваження затвердження вказаного Переліку, а для визначення контрольованих операцій матиме значення загальна ставка корпоративного податку у державах, де зареєстрований нерезидент.

Таким чином, контрольованою операцією вважатиметься операція з нерезидентом, зареєстрованим у державах (на територіях), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок), встановлена законодавством, на 7 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні.

 

Порівняльний аналіз

Характеристики порівняння

За текстом проекту, з тексту ПК України виключаються всі характеристики, за якими порівнюється контрольована операція з неконтрольованою операцією. Це, однак, не означає, що такі характеристики не застосовуватимуться, оскільки вони і є критеріями порівняльного аналізу для визначення співставних операцій.

Групування операцій

Законопроектом пропонується запровадити так званий принцип групування, який передбачає можливість об’єднання операцій, у тому числі з різними контрагентами, для застосування методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» (у тому числі для розрахунку показників рентабельності).

Принцип групування застосовується у разі, якщо такі операції є настільки тісно взаємопов’язаними чи є продовженням одна одної, або мають безперервний чи ритмічний характер, що не можуть бути оцінені окремо. До таких операцій, зокрема, але не виключно, можуть належати:

  • виконання окремих довгострокових договорів на придбання (продаж) товарів (робіт, послуг), зокрема, за якими операції здійснюються протягом усього звітного періоду;
  • передача (отримання) прав на використання нематеріальних активів;
  • придбання (продаж) серії тісно пов’язаних продуктів (наприклад, товари однієї виробничої лінійки).

Визначення рентабельності окремої операції

Проектом запроваджується норма, згідно з якою для визначення операційних витрат та доходів, які безпосередньо пов’язані з окремою контрольованою операцією, використовується найбільш обґрунтований механізм розподілу, який  відповідає суті контрольованої операції та характеру понесених витрат чи отриманих доходів.

Така норма, однак, не встановлює чіткого регулювання порядку визначення рентабельності окремої контрольованої операції, проте дає певну свободу дій та відправну точку для аргументації своєї позиції.

Діапазон рентабельності

Під час визначення діапазону рентабельності дозволяється використовувати інформацію за період, у якому здійснена контрольована операція, та за два або три попередні роки. В останньому випадку розраховується середньозважене значення відповідного показника рентабельності за всі такі роки для кожної зіставної операції (зіставної юридичної особи).

За чинним законодавством, не уточнюється, за які періоди використовується інформація.

Співставні компанії

Новелою проекту є також норма про використання інформації щодо співставних компаній, які не здійснюють операції з пов’язаними особами, у випадку відсутності або недостатності інформації щодо співставних неконтрольованих операцій.

Порівняння операцій за контрагентом-нерезидентом

Проектом встановлюється умова для вибору нерезидента стороною, фінансовий показник рентабельності якої порівнюється, а саме – надання фінансової звітності такого нерезидента разом з документацією про трансфертне ціноутворення. За чинним законодавством така вимога відсутня.

 

Методи

Метод ціни перепродажу

Передбачено, що за методом ціни перепродажу порівнюються показники валової рентабельності від перепродажу товарів (а не «результат перепродажу», як встановлено чинним законодавством).

Метод «витрати плюс»

В проекті уточнено, що метод «витрати плюс» полягає у порівнянні рентабельності відповідної бази витрат (зокрема, валової рентабельності собівартості), понесених прямо чи опосередковано під час операцій з продажу товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції, з аналогічним показником рентабельності витрат, понесених прямо чи опосередковано під час продажу товарів (робіт, послуг) у зіставних неконтрольованих операціях. За чинними нормами, передбачено порівняння надбавок на витрати.

Застосування інших методів

Підпунктом 39.5.2.12 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 ПК України у чинній редакції встановлено заборону застосовувати методи, не передбачені статтею 39 ПК України.

Проектом же навпаки прямо передбачено право платника застосовувати інші методи за умови, що застосувати методи, передбачені ПК України, неможливо з огляду на факти та обставини здійснення контрольованої операції. Зокрема, за методами оцінки, що передбачені у нормативно-правових актах з оцінки майна.

 

Звіт та документація

 

Положення проекту

Аналіз змін

Суб’єкти, які зобов’язані надавати документи

Строк та умови подачі

Звіт про контрольовані операції

Суб’єкт, який здійснює контрольовані операції.

До 1 травня року, наступним за звітним (календарним) роком

Фактично чинними нормами передбачена подача звіту усіма суб’єктами, які здійснюють контрольовані операції. Строк подачі не змінено.

Документація з трансфертного ціноутворення

Якщо річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 20 млн гривень

Протягом 30 робочих днів з дня отримання запиту ДФС України про надання документації

За чинними нормами запит може бути направлений будь-якому суб’єкту, який здійснює контрольовані операції. Водночас, контрольовані операції можуть бути лише у суб’єктів, річний дохід яких перевищує 50 млн гривень.

Строк подачі змінено з місяця на 30 робочих днів.

Спрощена документація з трансфертного ціноутворення

У випадку здійснення контрольованих операцій з придбання (продажу) послуг з низькою доданою вартістю

За бажанням платника на запит ДФС України про надання документації з трансфертного ціноутворення.

Чинним законодавством не передбачено такої форми документації

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (мастер-файл)

Якщо було подано документацію або спрощену документацію з трансфертного ціноутворення.

 

Протягом 30 робочих днів з дня отримання запиту ДФС України про надання глобальної документації.

Чинним законодавством не передбачено такої форми документації

Звіт у розрізі країн

Платники податків – материнські компанії міжнародних груп (або платники податків, що належать до міжнародних груп, які уповноважені материнською компанією подавати даний звіт), якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи за фінансовий рік, що передує звітному, дорівнює або більший 750 мільйонів євро.

Протягом дванадцяти місяців після закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою.

Чинним законодавством не передбачено такої форми документації

 

Передбачено впровадження додаткових вимог до документації:

  1. Опис економічних умов діяльності, включаючи аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);
  2. Опис бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);
  3. Опис операції з придбання (продажу) послуг:

В документації опис операцій з придбання послуг повинен містити обґрунтування очікуваної економічної вигоди від придбання послуг. При цьому, послуга вважається економічно вигідною у тому випадку, якщо в зіставних умовах платник податків був би готовий придбати таку послугу в непов’язаних осіб.

Для операцій із придбання (продажу) послуг платник податків повинен надати опис та обґрунтування алгоритму розподілу витрат, якщо послуги надаються кільком особам.

Водночас, пропонується виключити норму про опис порівняльного аналізу контрольованої та співставних неконтрольованих операцій.

Спрощена документація

Для операцій з придбання (продажу) послуг з низькою доданою вартістю передбачено право подавати спрощену документацію з трансфертного ціноутворення. Критерії віднесення послуг до послуг з низькою доданою вартістю пропонується передбачити в статті 14 ПК України, а саме:

  • допоміжні за своєю природою;
  • не є частиною основної діяльності отримувача послуг;
  • не вимагають використання унікальних чи цінних нематеріальних активів та не сприяють створенню таких активів;
  • не передбачають суттєвих ризиків та не ведуть до виникнення суттєвих економічних ризиків.

Серед прикладів – послуги з ведення бухгалтерського обліку, внутрішнього аудиту, управління дебіторською та кредиторською заборгованістю,  управління персоналом, підтримка у сфері інформаційних технологій (крім послуг з розробки програмних продуктів), юридичних та податкових питань, адміністрування та документообігу.

Спрощена документація складається в довільній формі та повинна містити:

  • обґрунтування, що послуга має низьку додану вартість;
  • обґрунтування очікуваної та фактичної економічної вигоди від придбання цієї послуги;
  • опис алгоритму розподілу витрат (або їх комбінації) та обґрунтування алгоритму розподілу витрат;
  • підтвердження застосованої рентабельності на рівні 5% (при цьому, розрахунок діапазону цін (рентабельності) не вимагається окрім випадків коли такі послуги з низькою доданою вартістю надаються як пов’язаним так і непов’язаним особам у зіставних умовах);
  • копії договорів на придбання (продаж) послуг;
  • розрахунок загальної суми витрат, понесених для надання послуг для усіх споживачів;
  • розрахунок суми витрат, понесених для надання послуг для споживача, із застосуванням економічно обґрунтованого алгоритму розподілу витрат (комбінації алгоритмів).

Проектом також передбачається ряд послуг, щодо яких платник не може подавати спрощену документацію з трансфертного ціноутворення. Це, зокрема, послуги, надання яких є основним напрямком діяльності, послуги з науково-дослідних розробок (у тому числі з розробки програмних продуктів), з виробництва продукції, маркетингові послуги, фінансові операції, послуги зі страхування та перестрахування.

Платник може також надати спрощену документацію і для інших операцій, окрім послуг з низькою доданою вартістю, проте в такому разі рентабельність на основі відповідної бази витрат повинна дорівнювати 5 %.

Мастер-файл

ДФС України, отримавши від платника документацію з трансфертного ціноутворення, може направити запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (мастер-файл) або інформацію, яка має міститися у мастер-файлі згідно з цим підпунктом.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (мастер-файл) – сукупність документів або єдиний документ, складений в довільній формі, що має містити інформацію про:

  • організаційну структуру групи компаній;
  • опис господарської діяльності групи;
  • інформацію про нематеріальні активи;
  • інформацію про фінансові операції між компаніями групи;
  • фінансовий стан групи, що включає в себе консолідовану фінансову звітність за звітний період (за наявності) та інші.

Звіт у розрізі країн

Звіт у розрізі країн подається:

  • платниками податків – материнськими компаніями міжнародних груп (або платниками податків, що належать до міжнародних груп, які уповноважені материнською компанією подавати цей звіт);
  • якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи за фінансовий рік, що передує звітному, дорівнює або більший 750 мільйонів євро;
  • протягом дванадцяти місяців після закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою.

Цей звіт повинен містити таку інформацію в розрізі кожної країни, у якій зареєстрована компанія (компанії) групи:

  • сума доходів від продажу товарів (робіт, послуг) окремо пов’язаним та непов’язаним особам;
  • сума прибутку до оподаткування;
  • податок на прибуток підприємств (корпоративний податок), сплачений у звітному році;
  • розмір статутного капіталу компанії (компаній);
  • сума нерозподіленого прибутку на кінець звітного року;
  • балансова вартість матеріальних активів, якими володіє компанія (компанії), крім грошових коштів та їх еквівалентів, нематеріальних та фінансових активів;
  • основні види діяльності компанії (компаній) та інше.

Мова та переклад

Мастер-файл та звіт в розрізі країн дозволяється подавати англійською, при цьому переклад українською не потребує засвідчення. У випадку розбіжностей перевага надається тексту англійською мовою.

 

Перевірки контрольованих операцій

Підстави проведення перевірок контрольованих операцій

У проекті передбачено нова підстава проведення перевірки – вчинення контрольованих операцій та подання документації з трансфертного ціноутворення.

Таким чином, перевірка контрольованих операцій може проводитися і за відсутності порушень платником законодавства, лише за фактом здійснення операцій, що підпадають під визначення контрольованих.

Проектом пропонується скасувати як підставу проведення перевірки виявлення за результатами моніторингу невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».

Підстави проведення перевірок контрольованих операцій

За чинними нормами

За проектом

надсилання повідомлення контролюючим органом відповідно до підпункту 39.5.1.2 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 ПК України

(у зв’язку з виявленням контрольованих операцій, по яких не подано звіт)

проведення платником податків контрольованих операцій та надання документації з трансферного ціноутворення

виявлення за результатами моніторингу контрольованих операцій невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»

неподання платником податків або подання з порушенням вимог ПК України звіту про контрольовані операції або документації з трансфертного ціноутворення (спрощеної документації з трансфертного ціноутворення), глобальної документації з трансфертного ціноутворення (мастер-файлу), звіту у розрізі країн

неподання платником податків або подання з порушенням вимог ПК України звіту про контрольовані операції або документації з трансфертного ціноутворення

 

 

Повторна перевірка та перевірка контрагентів

Згідно з проектом, скасовується норма про заборону перевірки контрагента, якщо уже було проведено перевірку цієї ж контрольованої операції. У перехідних положеннях передбачено, що така норма діє щодо операцій, здійснених до 1 січня 2015 року. Такий же строк встановлено щодо використання матеріалів, отриманих за результатом податкового контролю щодо контрольованих операцій контрагентами.

Натомість в проекті пропонується включити нову норму про заборону проведення повторної перевірки контрольованої операції, щодо якої уже було проведено перевірку.

 

Коригування для цілей трансфертного ціноутворення

Самостійне коригування

Положення про самостійне коригування залишаються без змін.

Пропорційне коригування

З Податкового кодексу України пропонується виключити порядок проведення пропорційного коригування, залишивши тільки посилання на міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування. Таким чином, пропорційне коригування можливе у випадках та на умовах, визначених такими угодами.

Зворотне коригування

Проектом передбачено виключення положень про зворотне коригування. Це є логічним, оскільки зворотне коригування було можливим у випадках здійснення операцій з резидентом, які за чинним законодавством не є контрольованими.

Компенсаційне коригування

Проектом запроваджується компенсаційне коригування, яке полягає у визначенні грошових зобов’язань, які виникають у однієї сторони контрольованої операції перед іншою стороною контрольованої операції. Таке коригування є правом платника, яке можна реалізувати:

  • протягом звітного та/або  календарного року, наступного за звітним, але
  • не пізніше подання документації з трансферного ціноутворення щодо контрольованих операцій, за якими проводилося таке компенсаційне коригування, за відповідний звітний період.

Результат компенсаційного коригування відображається в обліку та у фінансовій звітності платника, проте не є зміною ціни товарів (робіт, послуг) у контрольованих операціях.

Якщо в результаті проведення компенсаційного коригування у платника податків виникає:

  • збільшення фінансового результату до оподаткування, таке збільшення для цілей оподаткування визнається в сумі фактичного компенсаційного коригування.

Якщо це призводить до заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, використовується медіана діапазону цін (рентабельності). В такому випадку різниця між показниками рентабельності (з врахуванням фактично проведеного компенсаційного коригування) та медіаною діапазону цін (рентабельності) підлягає самостійному коригуванню.

  • зменшення фінансового результату до оподаткування, таке коригування проводиться до значень, що не перевищують або не є нижчими за рівень медіани діапазону цін (рентабельності) в залежності від того, що призведе до зниження суми податку.

У проекті передбачено, що контролюючий орган не має права проводити коригування цін (рентабельності) в межах компенсаційного коригування і здійснювати донарахування відповідних податкових зобов’язань за умови:

  • проведення та належним чином відображення платником податків компенсаційного коригування;
  • наявності документації з трансферного ціноутворення, складеної відповідно до положень ПК України.
Попередня стаття Наступна стаття