Стали відомі ключові положення проекту про податок на виведений капітал

Основна новела законопроекту про податок на виведений капітал (далі – ПВК) полягає у запровадженні оподаткування прибутку, розподіленого у формі дивідендів чи прирівняних до них платежів, та відмові від податку на репатріацію.

Про це йдеться у фінальній презентації Мінфіну законопроекту, яку опублікував у Fb Олег Гетман.

Відповідно до проекту розподіл дивідендів між юридичними особами – платниками податку на виведений капітал цим податком не оподатковуються. За ставкою 15 % ПВК оподатковується розподіл дивідендів між юридичною особою – нерезидентом України та юрособою – платником ПВК (податок на репатріацію – 0). За такою ж ставкою ПВК оподатковується розподіл дивідендів за участю юрособи – платника ПВК та фізичної особи (ПДФО в цьому випадку складає 0).

Прирівняні до дивідендів платежі оподатковуються ПВК за ставкою 20 %. Такими операціями є операції юридичної – особи платника ПВК:

- безоплатне надання майна неплатнику ПВК;

- інвестиції у статутний фонд неплатників ПВК (з правом зменшення податку);

- виплата роялті в окремих випадках, в сумах перевищення ліміту;

- донарахування за трансфертним ціноутворенням;

- придбання товарів та послуг у пов’язаних осіб, що використовують спрощену систему оподаткування;

Якщо відповідні товари чи послуги були придбані у непов’язаної особи, то ПВК такі операції не оподатковуються.

Суб’єкти господарювання, що використовують спрощену систему оподаткування та здійснюють з нерезидентами операції, що є об’єктом оподаткування ПВК, мають сплатити ПВК за відповідною базою оподаткування.

- виплата фінансової допомоги неплатнику ПВК, не повернутої протягом 12 місяців (з правом зменшення податку);

- виплати у межах договорів страхування або перестрахування на користь страховиків-нерезидентів (у деяких випадках).

Виняток у цьому випадку становлять виплати, що перераховуються у межах договорів страхування або перестрахування ризику, укладених безпосередньо зі страховиками та перестраховиками - нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

- проценти, сплачені на адресу нерезидентів - пов’язаних осіб (у деяких випадках).

Сплата процентів нерезиденту юрособою – платником ПВК може оподатковуватись за двома різними ставками:

1) 5 % - пов’язана особа - нерезидент, за умови що розмір залучених кредитів позик перевищує власний капітал більш ніж в 1,5 рази (5 разів – для фінансових установ та компаній, що здійснюють лізингову діяльність);

2) 20 %:

А) пов’язана особа - нерезидент, за умови що розмір залучених кредитів позик перевищує власний капітал більше ніж у 3,5 раза (5 разів – для фінансових установ та компаній, що здійснюють лізингову діяльність);

Б) нерезидент, що зареєстрований у низькоподатковій юрисдикції.

Зауважте, до пов’язаних осіб прирівнюються особи, сукупний розмір отриманих кредитів від яких перевищує розмір власного капіталу більше ніж у 1,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять винятково лізингову діяльність, — більш ніж у 5 разів).

Звітність щодо податку на виведений капітал є квартальною та подається лише у випадку, якщо здійснена операція, що є об’єктом оподаткування ПВК.

Окрім того, перехідними положеннями проекту визначається збільшення порогу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ до 3 млн грн.

Також банківському сектору дають можливість залишитись платниками податку на прибуток до 2020 р.

Сума дивідендів, що виплачується за 2013 - 2017 рр., не оподатковується ПВК у межах обсягу оподаткованого прибутку, з якого раніше був сплачений податок на прибуток.

Нагадуємо, в Мінфіні завершується робота над законопроектом про податок на виведений капітал, який Уряд має представити ВР до 01 липня 2017 р. На днях повинно було відбутись фінальне засідання робочої групи. Наразі від Мінфіну немає остаточної інформації щодо завершення роботи над проектом.

Попередня стаття Наступна стаття