Щодо податкових розрахунків у період санації підприємства

Аа Аа

 

Податковий кодекс України (далі – Кодекс) незначною мірою торкається  сфери ліквідації підприємств, які перебувають у процедурі банкрутства.

Ця процедура регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого є специфічними стосовно інших нормативно-правових актів.

Разом з тим у вказаному Законі не відбиті податкові умови стадій банкрутства, тому підприємства, які працюють у цій процедурі, продовжують користуватися окремими роз’ясненнями та поясненнями Державної фіскальної служби України.

Таким чином, пропонуємо Вам ознайомитися з індивідуальною податковою консультацією Державної фіскальної служби України від 05.09.2017 № 1811/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, у якій надано роз’яснення щодо низки питань, які стосуються порядку оподаткування та зарахування податків до бюджету в період дії терміну санації підприємства.

1. Яким чином здійснюється оподаткування ПДВ операції боржника з постачання товарів (основних засобів, нематеріальних активів прав вимог, тощо), а саме нерухомих об’єктів та рухомого майна платника, які пропонуються до відчуження для цілей погашення його заборгованостей перед кредиторами відповідно до плану санації?

Пунктом 46 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу передбачено тимчасове, до 01 січня 2020 року, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції платника податку - боржника з постачання товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно зі статтею 6 Закону України "Про відновлення, платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі – Закон "Про відновлення платоспроможності") з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платник податку - боржник не застосовує норми пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу щодо нарахування податкових зобов’язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням.

При виникненні питання про можливість формування податкового кредиту контрагентом за операцією з придбання товарів (послуг), звільнення від оподаткування ПДВ яких передбачено пунктом 46 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, то, враховуючи те, що при здійсненні операцій звільнених від оподаткування, ПДВ не нараховується, за такими операціями відсутні підстави для формування податкового кредиту та збільшення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), що розраховується за формулою, визначеною пунктом 201.3 статті 201 Кодексу.

2. Яким чином відобразити  в декларації з податку на прибуток отримані доходи від реалізації нерухомих об’єктів та рухомого майна платника (реалізація основних засобів здійснюється згідно з планом санації) для цілей України, зокрема щодо варіантів погашення його заборгованостей перед кредиторами відповідно до плану санації, зважаючи на пункт 39 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України?

Якщо відповідно до III розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний і податковий період, не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у зв’язку з розформуванням резервів внаслідок реструктуризації ним зобов’язань відповідно до плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно зі статтею 6 Закону "Про відновлення платоспроможності" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації, якщо оподаткування таких резервів за податковий період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік у такій безперервній сукупності років. У подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування, починаючи з такого року, шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

 Як зазначено у пункті 39 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу на період дії закону щодо фінансової реструктуризації платник податку на прибуток підприємств:

1) зменшує фінансовий результат до оподаткування:

на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок списання йому податкового боргу, анулювання (прощення) та/або розстрочення (відстрочення) його зобов’язань відповідно до положень пункту 37 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу та закону щодо фінансової реструктуризації;

на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень, що регулюється нормами пункту 139.3 статті 139 Кодексу;

2) збільшує фінансовий результат до оподаткування на одну третю частини суми доходів, визнаних у зв’язку зі зменшенням (розформуванням) резервів, на яку зменшувався його фінансовий результат до оподаткування згідно з підпунктом 1 цього пункту, у кожному з трьох років, наступних за роком, у якому було погоджено план реструктуризації згідно із законом щодо фінансової реструктуризації або затверджено план санації згідно зі статтею 6 Закону "Про відновлення платоспроможності" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;

3) не змінює фінансового результату до оподаткування:

на суму використаного резерву внаслідок анулювання (прощення) зобов’язання на умовах плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно зі статтею 6 Закону "Про відновлення платоспроможності" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;

на суму доходів та витрат, не зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, що визнаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок реструктуризації зобов’язань на умовах плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно зі статтею 6 Закону "Про відновлення платоспроможності" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації.

Таким чином, підприємству надається можливість коригувати фінансовий результат до оподаткування на різниці щодо фінансової реструктуризації у разі дотримання вимог Закону "Про відновлення платоспроможності".

3. Які особливості функціонування електронного рахунку СЕА ПДВ в період дії плану санації, а саме: чи має право підприємство використовувати кошти із санаційного рахунку для розблокування СЕА ПДВ, маючи при цьому заборгованість за ЄСВ в сумі 2055,9 тис. грн та ПДВ у сумі 1 356,2 тис. грн (згідно з підписаним планом санації) та враховуючи пункт 9 статті 6 Закону "Про відновлення платоспроможності" (мораторій на всі вимоги кредиторів (погашення заборгованості з санаційного рахунку), що відсутні в списку плану санації)?

У пункті 2001.2 статті 2001 Кодексу визначається, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ.

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 Кодексу.

Відповідно до пункту 201.3 статті 201 Кодексу платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, визначеною цим же пунктом.

ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Також визначається,  що платник податку має право отримувати в ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Казначейство подає ДФС у розрізі платників податку інформацію про суми поповнення електронних рахунків та залишків на таких рахунках.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Кодексу за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200, 209 Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Варто зазначити, що відповідно до визначеного вище Кодексом та постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (із змінами та доповненнями) не передбачено винятків щодо функціонування електронного рахунку системи електронного адміністрування ПДВ у період дії плану санації.

 

4. Яка черговість погашення заборгованості по ЄСВ, ПДФО, земельному податку, податку на прибуток та інших податках, відповідно до графіка задоволення вимог кредиторів та відображення сплачених (зарахованих) сум у картці платника податків. Дані щодо стану заборгованості за цими податками просимо відобразити станом на 31.07.2017.

ДФС коментує, що відповідно до пункту 87,9 статті 87 Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти згідно з черговістю його виникнення боргу незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку здійснюється зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Направлення коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 

 

Попередня стаття Наступна стаття