Реформа ПДВ у 2017 році: пропозиції Мінфіну

10 Листопада 2016 (0) #ПДВ #Податкова реформа
Аа Аа

7 листопада 2016 року був зареєстрований розроблений Мінфіном проект Закону № 5368 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)» (надалі – законопроект), який стосується попередньо обіцяної податкової реформи на наступний 2017 рік.

Експерти TaxLink пропонують Вам ознайомитись зі змінами, які пропонуються законопроектом до порядку адміністрування ПДВ.

 

РЕЄСТРАЦІЯ ПЛАТНИКА ПДВ

1. Законопроектом уточнюється, що якщо заява про реєстрацію платником ПДВ здійснюватиметься одночасно із проведенням державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, то відповідні реєстраційні документи подаватимуться державним реєстратором до контролюючого органу вже після проведення процедури державної реєстрації.

2. Крім того, КМУ пропонує уточнити, що реєстрація платником ПДВ може бути анульована, у випадку подання декларації (податкового розрахунку), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів та послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту (за діючою редакцією ПК України підставою для анулювання реєстрації платником ПДВ за цим положенням є лише відсутність постачання/придбання товарів).

 

ОБ’ЄКТ ТА БАЗА ОПОДАТКУВАННЯ ПДВ

У законопроекті уточнено, що безоплатна передача права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) на товари, які передаються на умовах товарного кредиту, є об’єктом оподаткування ПДВ, вважатиметься об'єктом оподаткування ПДВ.

Разом з тим, вищезазначене положення не змінюватиме порядку адміністрування ПДВ, оскільки воно повністю відповідає чинній станом на сьогодні правозастосовчій практиці (роз’яснення із інформаційно-довідкового ресурсу "ЗІР" (категорія 101.06).

 

ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ

1. Не вважатимуться об’єктом оподаткування ПДВ операції з переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора), із збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінансового лізингу, за умови, якщо лізингодавцем (первинним кредитором) при передачі лізингоодержувачу такого об’єкта фінансового лізингу були нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов’язання з податку.

2. Уточнено, що для відмови від пільги у вигляді звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, платнику ПДВ необхідно буде подати відповідну заяву до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації до настання звітного періоду, в якому такий платник не передбачає використання зазначеної пільги, і така пільга не буде застосовуватись із першого звітного періоду, зазначеного у заяві.

Нагадуємо, що за чинною редакцією ПК України пільга не застосовується з першого числа звітного періоду, у якому така заява подана.

3. Уточнено, що від ПДВ звільняються усі види освітньої діяльності, які постачаються вищими навчальними закладами, у тому числі для здобуття іншої вищої та післядипломної освіти.

Нагадуємо, що чинна редакція ПК України не відповідає вимогам законодавства, яке регулює правовідносини в освітній сфері, оскільки вищезазначена пільга надається вищими навчальними закладами I – IV рівнів акредитації, хоча рівні акредитації вищих навчальних закладів скасовані. Отже, щоб у контролюючих органів не виникали питання щодо можливості застосування такої пільги, запропонована редакція законопроекту усуває цю проблему.

4. Продовжено до 1 січня 2019 року строк дії пільги у вигляді звільнення від оподаткування операції з постачання та імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.

5. Уточнено, що під час здійснення операцій з постачання боржником товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами, передбачених пунктом 46 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, податкові зобов’язання за пунктом 198.5 статті 198 та статті 199 ПК України не нараховуються.

6. Імпорт та постачання для цілей АТО товарів за кодом УКТ ЗЕД 5407 10 00 00 звільнятиметься від ПДВ не лише, якщо такі товари використовуються для виготовлення бронежилетів (як за чинною редакцією ПК України), але й при виготовленні шоломів. Нагадуємо, що аналогічні зміни також запропоновані Законопроектом № 5127.

 

ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ ТА ПОДАТКОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

1. Законопроектом встановлюється, що сума від’ємного значення з ПДВ, юридичної особи, яка реорганізовується, підлягатиме перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника такої особи у періоді, наступному після підписання передавального акту або розподільчого балансу.

2. Відповідно до положень законопроекту скасовується норма чинної редакції ПК України, відповідно до якої помилки у обов’язкових реквізитах податкової накладної, які дозволяють ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

З другого боку, у законопроектом прописано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування, що будуть складені і зареєстровані 1 липня 2017 року буде для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, можна дійти висновку, що за законопроектом будь-які помилки у реквізитах податкової накладної/розрахунку коригування, складеної і зареєстрованої від 01 січня 2017 року (дата вступу законопроекта в силу) до 01 липня 2017 року знову будуть підставою для скасування покупцю  податкового кредиту. Проте з 01 липня 2017 року факт реєстрації такої накладної (в тому числі й з помилками у реквізитах) буде достатньою підставою для формування податкового кредиту для покупця.

3. У випадку, якщо реєстрація податкової накладної буде зупинена, протягом цього періоду зупиняється й строк для формування податкового кредиту (365 днів), встановлений пунктом 198.6 статті 198 ПК України. 

4. Податкові зобов’язання за пунктом 198.5 статті 198 ПК України не нараховуватимуться, якщо основні виробничі або невиробничі засоби були ліквідовані поза волею платника ПДВ (внаслідок дії обставин непереборної сили, викрадення, знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватись за первісним призначенням).

5. Уточнено, що якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи лише частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, то необхідно буде проводити коригування саме податкових зобов’язань з ПДВ, а не податкового кредиту, як зазначено у діючій редакції ПК України.

Запропонована зміна є логічною, оскільки у вищезазначеному випадку платнику необхідно донарахувати податкові зобов’язання та скласти і зареєструвати зведену податкову накладну.

 

КАСОВИЙ МЕТОД

Продовжено термін застосування касового методу (до 1 січня 2019 року) платниками ПДВ, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Крім того, до цього касовий метод до 1 січня 2019 року також застосовуватимуть платники ПДВ, які надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Отже, до 2019 року у постачальників комунальних послуг та електроенергії податкові зобов’язання з ПДВ виникатимуть на дату фактичної сплати поставленої ними послуги/електроенергії, що є позитивною зміною, зважаючи на подорожчання тарифів та виникнення заборгованості у значної частини населення зі сплати комунальних платежів та електроенергії.  

 

БЮДЖЕТНЕ ВІДШКОДУВАННЯ

1. Законопроектом пропонується скасувати діючі на сьогоднішній день дві «черги» платників ПДВ для отримання бюджетного відшкодування та запровадити єдиний публічний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі – Реєстр).

Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (далі – Заяви) включатимуться до Реєстру автоматично протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

У такому ж хронологічному порядку, відповідно до черговості внесення таких заяв до Реєстру, здійснюватиметься також бюджетне відшкодування ПДВ. 

Дані такого Реєстру, крім інформації щодо банківського рахунка платника ПДВ, підлягатимуть публічному розміщенню на офіційному веб-сайті ДФС України.

Включені до діючих Реєстрів заяви по неповерненому, станом на 1 січня 2017 року, бюджетному відшкодуванню, у хронологічному порядку їх надходження будуть перенесені у новий єдиний Реєстр до 10 січня 2017 року.

2. Крім того, по неповерненому, станом на 1 січня 2017 року, ПДВ, яке було заявлене до бюджетного відшкодування до 1 лютого 2016, буде сформований Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (надалі – Тимчасовий реєстр), що буде вестись у порядку, аналогічному до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Такий Тимчасовий реєстр повинен бути сформований до 1 лютого 2017 року у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Відшкодування узгоджених сум ПДВ буде здійснюватись на наступний операційний день, що настає за днем відображення такої суми податку у Тимчасовому реєстрі.

3. Також у законопроекті змінені строки для проведення камеральної перевірки по заявленому до бюджетного відшкодування ПДВ. Так, за запропонованими змінами термін для проведення такої перевірки (30 календарних днів) вираховуватиметься не з дати отримання податкової декларації, як за чинною редакцією ПК України, а за останнім днем граничного строку її подання, і лише якщо такі документи були надані пізніше, – то  за днем їх фактичного подання.

4. Законопроектом скасовується мораторій на проведення документальної перевірки по заявленим сумам від’ємного значення з ПДВ до бюджетного відшкодування. Рішення про проведення документальної перевірки повинно бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку для проведення камеральної перевірки і проводитиметься вона протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана після спливу граничного терміну, – то за днем її фактичного подання.

5. Крім того, Законопроектом виключається положення ПК України, відповідно до якого у випадку виявлення контролюючими органами під час перевірки заниження платником ПДВ суми бюджетного відшкодування, вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, і контролюючий орган зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

6. Після узгодження суми бюджетного відшкодування на наступний робочий день інформація про таке узгодження відображатиметься у Реєстрі і протягом п’яти операційних днів перераховуватиметься Держказначейством на поточний банківський рахунок платника ПДВ.

Отже, за запропонованими змінами не потрібно буде, щоб контролюючий орган подавав до Держказначейства висновок, який за діючою редакцією ПК України є підставою для перерахування суми бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника, та непередання якого на сьогоднішній день є причинами численних судових спорів по відшкодуванню ПДВ (додатково про це читайте тут).

 

СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ПДВ (СЕА)

1. Законопроектом пропонується чітко прописати, що платники не можуть сплачувати узгоджену суму ПДВ до бюджету безпосередньо зі своїх поточних рахунків.

Таким чином, Мінфін має на меті усунути практику, за якою платники податків перераховували кошти до бюджету не з електронного рахунку в СЕА, а безпосередньо зі свого банківського рахунку, так як діюча редакція ПК України не мстить прямої заборони про це (детальніше про причину такої зміни читайте у матеріалі «Сплата ПДВ в обхід СЕА»).

2. Якщо платник ПДВ реорганізується, то його реєстраційний ліміт, сформований на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника, буде враховуватися при обчисленні реєстраційної суми його правонаступника.

3. Надмірно сплачені грошові зобов’язання повертатимуться на електронний рахунок платника податків. Якщо на момент подання заяви про повернення таких коштів реєстрацію платників ПДВ буде анульовано, то такі кошти перераховуватимуться на поточний рахунок платника.

4. Законопроектом передбачається, що ДФС України необхідно буде  подати  до Держказначейства реєстри для перерахування податку до бюджету у випадку подання платником ПДВ до контролюючих органів уточнюючого розрахунку. Для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах, ДФС і надалі направлятиме коригуючі реєстри.

5. Якщо при поданні податкової декларації платник ПДВ вказав податкові зобов'язання з ПДВ, не підтверджені зареєстрованими податковими накладними, а також узгодження сум донарахованих податкових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, такий платник податку матиме право зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні та розрахунки коригування до них на суму, що дорівнює різниці між значенням показника ∑Перевищ та сумою податкового боргу, що виник за податковими зобов’язаннями з цього податку після 1 липня 2015 року, з одночасним зменшенням значення показника ∑Перевищ на суму зареєстрованих відповідно до цього пункту податкових накладних та розрахунків коригування до них.

6. Залишок коштів на електронному рахунку в СЕА після перерахування відповідної суми ПДВ до бюджету підлягатиме перерахуванню лише на поточний рахунок платника ПДВ.

7. 20 січня 2017 року реєстраційна сума платників ПДВ буде збільшена на суму, яка протягом 2016 року була повернута із бюджету як надмірно сплачена на електронний рахунок платника ПДВ.   Крім того, вищезазначена сума за заявою платника зможе бути повернена на поточний рахунок платника, відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 ПК України.

Таке рішення авторів законопроекту пояснюється тим, що з 2016 року надмірно сплачена сума грошових зобов’язань поверталася виключно на електронний рахунок в СЕА, але не бере участі у розрахунку реєстраційного ліміту платника. (детальніше про це читайте у матеріалі «Надмірно сплачені податки, повернуті на електронний рахунок платника ПДВ, не відображаються у реєстраційній формулі»).

Разом з тим законопроектом не передбачені відповідні зміни до статті 200-1 ПК України, які б повністю усунули вищезазначену проблему. Так, надмірно сплачені грошові зобов’язання з ПДВ і надалі перераховуватимуться на електронний рахунок в СЕА, але не впливатимуть на значення реєстраційної суми.

 

ПОДАТКОВІ НАКЛАДНІ ТА РОЗРАХУНКИ КОРИГУВАННЯ ДО ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ

1. Законопроектом пропонується, щоб код УКТ ЗЕД у податковій накладній вказувався не лише при постачанні підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, але й при здійсненні будь-яких оподаткованих ПДВ операціях.

Крім того, передбачається, що до 31 грудня 2017 року не будуть застосовуватись штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.3 статті 120-1 ПК, за помилки, допущені у податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Разом з тим, за аналізом норм законопроекту, такі помилки можуть бути підставою для скасування податкового кредиту, якщо податкова накладна створена та зареєстрована до 01 липня 2017 року.

2. Уточнено, що напис у податковій накладній «Без ПДВ» платнику податків необхідно буде проставляти при здійсненні операцій, звільнених від оподаткування ПДВ за будь-яким положенням ПК України або міжнародним договором.

Нагадуємо, що відповідно до чинної редакції пункту 201.3 статті 201 ПК України такий напис роблять лише при здійсненні операцій, звільнених від ПДВ за статтею 197 ПК України.

3. Податкова накладна та розрахунок коригування до неї, які складені та зареєстровані в ЄРПН після 1 липня 2017 року, будуть достатньою підставою для формування податкового кредиту та не потребуватимуть будь-якого іншого додаткового підтвердження.

4. Змінені строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них, а саме:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 день (включно) календарного місяця – до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній день (включно) календарного місяцядо 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.

Таким чином, законопроектом фактично збільшено строки для реєстрації податкових накладних, оскільки за чинною редакцією такий строк становить 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

5. Крім того, Мінфін пропонує чітко встановити загальний строк, протягом якого платник може зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, а саме 365 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Обрахунок вищезазначеного строку зупиняється при зупиненні реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування.

Нагадуємо, що контролюючі органи, ігноруючи положення пункту 198.6 статті 198 ПК України, вважають, що податкові накладні можуть бути зареєстровані лише протягом 180 днів (детальніше про це читайте у матеріалі «Строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них»).

6. Законопроектом також встановлюється процедура зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН.

Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та для її блокування є відповідність у платника ПДВ сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для такого зупинення/блокування. При цьому, сам законопроект вищезазначених критеріїв для оцінки ступеня ризиків платника ПДВ не містить, такі критерії будуть встановлюватись Мінфіном окремо.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування контролюючий орган не повідомлятиме про таке рішення платника ПДВ. Про вищезазначене рішення платник зможе дізнатись при здійсненні спроби реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, отримавши другу квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (надалі – Квитанція).

Платник ПДВ зможе протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких в ЄРПН зупинена, подати до контролюючого органу заяву про припинення процедури зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Така заява розглядатиметься відповідною комісією, яка й зможе прийняти рішення про  припинення процедури зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.  

7. Збільшено строк, протягом якого контролюючий орган має право провести податкову перевірку контрагента платника ПДВ, стосовно якого таким платником була подана скарга про відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригуванняз 15 до 90 календарних днів з дня надходження вищезазначеної заяви.

8. Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, які були складені до 1 лютого 2015 року, а також розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) – платнику ПДВ, підлягатимуть реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Вищезазначене правило не застосовуватиметься до розрахунків коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) – платника ПДВ, які підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ СКЛАДАННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ ТА РОЗРАХУНКІВ КОРИГУВАННЯ

Змінено підхід до притягнення до відповідальності платника ПДВ за статтею 120-1 ПК України. Зокрема, законопроектом пропонується встановити такі види правопорушення:

- пункт 120-1.1несвоєчасна реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування. На відміну від чинної редакції ПК України, штрафні санкції за цей вид правопорушення також не застосовуватимуться і до податкових накладних/розрахунків коригування, складених щодо операцій, звільнених від оподаткування ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою, а також, якщо реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН було зупинено.

- пункт 120-1.2відсутність реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, протягом строку, встановленого статтею 201 ПК України, зазначених у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу.

Разом з тим, штрафна санкція не застосовуватиметься до податкової накладної, яка: не підлягає наданню отримувачу (покупцю); складена на постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою; реєстрація яких зупинена; у разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПК України з питань своєчасності реєстрації в ЄРПН таких документів.

Крім того, цим пунктом передбачається встановлення кваліфікованого складу правопорушення, яке полягатиме у відсутності реєстрації в ЄРПН вищезазначених податкової накладної та/або розрахунку коригування після спливу строку, що дорівнює 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податку податкового повідомлення.

- пункт 120-1.3 – допущення будь-яких помилок у обов’язкових реквізитах податкової накладної/розрахунку коригування.

 

ПОДАТКОВИЙ ПЕРІОД

За законопроектом для всіх платники ПДВ звітним періодом буде календарний місяць.

Нагадуємо, що діюча стаття 202 ПК України дозволяє певній категорії платників застосувати також квартальний податковий період. 

 

СПЕЦІАЛЬНИЙ РЕЖИМ ОПОДАТКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

З 2017 року спеціальний режим оподаткування ПДВ сільськогосподарських підприємств, передбачений статтею 209 ПК України (надалі – спеціальний режим), застосовуватися не буде.

Крім того, з осіб, які застосовували спеціальний режим, не стягуватимуться  штрафні санкції та пеня за заниження ними податкового зобов’язання з ПДВ або завищення бюджетного відшкодування, які виникли внаслідок порушення порядку розподілу податкового кредиту, визначеного підпунктом 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 ПК України, за звітні (податкові) періоди з 1 січня 2016 року по 1 січня 2017 року.

Попередня стаття Наступна стаття

Останні новини:

У Києві обговорили перспективи законодавчого врегулювання питань поштового імпорту: проблематика та шляхи вирішення

24 Жовтня 2017

Технічні моменти подання пояснень та копій документів у випадку блокування реєстрації ПН/РК

24 Жовтня 2017

Мінфін став автором нових змін до системи блокування ПН/РК

24 Жовтня 2017

Судова реформа, боротьба зі скрутками, процедурний аспект адміністрування податків та інші актуальні питання на Форумі з непрямого оподаткування

24 Жовтня 2017

Огляд податкового законодавства за 16 - 22 жовтня 2017 року

23 Жовтня 2017

Чи може неплатник ПДВ бути управителем майна: пояснює ДФС

23 Жовтня 2017

Особливості відображення у податковій звітності витрат і доходів підприємця на загальній системі оподаткування

23 Жовтня 2017

Як одночасно застосовуються пільговий режим оподаткування та касовий метод обліку з ПДВ?

23 Жовтня 2017