Проект нового КАСУ: можливості та виклики для сторін і суддів

Вже зовсім згодом Україна може отримати новий Кодекс адміністративного судочинства, проект якого, як і двох інших процесуальних кодексів, зараз знаходиться у парламенті. Попри певні побоювання, експерти, серед яких і судді адміністративної юрисдикції, стверджують, що проект містить низку позитивних моментів.

 «Цей документ є взірцевим, бо містить ті положення, над якими деякі європейські країни тільки задумуються», - говорить Наталя Блажівська, суддя Вищого адміністративного суду України, відкриваючи круглий стіл «Новели проекту Кодексу адміністративного судочинства», який 27 квітня 2017 р. проходив в Києві. Цю думку продовжує і колега Н.Блажівської – суддя ВАСУ Тетяна Стрелець, яка зауважує, що «ми вперше підходимо до того, що цивільне, господарське та адміністративне судочинство будуть фактично однаковими». Більше того, суддя висловлює припущення, що саме ЦПК та ГПК будуть наближені до КАСУ, а не навпаки. «Так, - говорить вона, - «заперечення на позов» назвали «відзивом», але я не погоджусь з побоюваннями колег стосовно того, що адміністративний процес наблизили до господарського».

Позицію щодо прогресивності проекту поділяють і інші учасники круглого столу, які поряд з цим висловлюють значні сподівання на новий склад Верховного Суду і перегляд ним деяких спірних позицій теперішнього ВСУ. Сподівання цілком логічні, адже наразі планується, що документ, яким буде затверджено нові редакції трьох процесуальних кодексів (проект №6232 – ред.), набирає чинності з дня початку роботи новосформованого Верховного Суду.

Правові експерти

Проект КАСУ передбачає можливість застосування у процесі експертизи у сфері права. Зокрема, відповідно до проекту учасником судового засідання є також експерт у сфері права, яким є особа, що має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі такого експерта та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.

Учасники судового засідання мають право подати висновок експерта у галузі права у наступних випадках:

1) застосування аналогії закону чи аналогії права;

2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Аналізуючи таке визначення Сергій Верланов, партнер АО «Саєнко Харенко» робить висновок, що експерт у галузі права може бути як фахівцем з національного, так і з міжнародного права.

Що ж стосується допуску експерта, то це питання повинен буде вирішити суд, провівши своєрідний тест, формула і критерії якого будуть вироблені на практиці. Втім, адвокат вважає, що цей процес можна уявити собі вже і зараз. Експерт згідно з проектом повинен відповідати як мінімум двом кваліфікаційним ознакам – мати науковий ступінь і бути визнаним фахівцем у галузі права. «Перше перевіряється досить легко, однак хто такий «визнаний фахівець у галузі права?», - запитує С. Верланов. На його думку тут можна скористатись тестом на допустимість доказів та вирішити по відношенню до експерта питання власне допустимості та належності. Що стосується допустимості, пояснює адвокат, то тут слід орієнтуватись на певні формальні речі щодо визнаності науковця - публікації у фахових міжнародних журналах, виступи в пресі, викладання у вишах, участь у професійних проектах, історичні довідки про участь такої особи як експерта раніше тощо. В частині належності же варто орієнтуватись на те, що дослідження вказаного експерта, його кваліфікація, науковий ступінь мають бути належними, релевантними стосовно предмета експертизи.

Якщо питання призначення експертизи за іноземним правом є умовно досить простим, то призначення такої експертизи за національним правом може виявитись трохи складнішим процесом. Це обумовлено, зокрема, тим фактом, що тут мова йтиме про застосування аналогії закону чи аналогії права. І це є досить важким питанням, говорить юрист. Втім, такий фільтр в частині національного права, зазначає С.Верланов, очевидно, що є необхідним для того, щоб убезпечити суд від зловживань з боку сторін та є досить логічним з огляду на принцип римського права відповідно до якого кожен юрист сам повинен знати право.

Слід також звернути увагу на той момент, що висновок експерта у галузі права не є доказом, він має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду. Суд може послатися в рішенні на висновок експерта як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Суддя - медіатор

Новий досвід після прийняття нового КАСУ очікує на суддів, які зможуть спробувати себе у ролі посередника між сторонами. Мова йде про передбачене проектом КАСУ врегулювання спору за участі професійного судді. Таку можливість Лариса Зуєва, суддя Одеського апеляційного адміністративного суду, називає дуже прогресивною: «Чи могли б ми уявити кілька років тому, що сторони зможуть зустрітись з професійним суддею, в провадженні якого перебуває їхня справа, не в судовому засіданні, без атрибутів судової влади та без технічної фіксації? Тоді це здавалось би нереальним, а зараз така норма прописана в проекті КАСУ». Поряд з тим суддя нагадує, що це не медіація в класичному її розумінні, це один з альтернативних способів врегулювання спорів.

Механізм застосування наступний. Під час підготовчого засідання суддя повинен запропонувати сторонам вирішити свій спір за участі судді. У разі надходження відповідних заяв від сторін суддя зупиняє провадження у справі. Врегулювання спору в такому форматі не може тривати довше 30 днів.

Безпосередньо врегулювання спору здійснюється у формі спільних та (або) закритих нарад.   Що стосується закритих нарад, то такі зібрання проводяться за ініціативою судді з кожною із сторін окремо. Під час закритих нарад суддя може звертати увагу сторони на судову практику в аналогічних спорах, пропонувати можливі шляхи мирного врегулювання.

Л.Зуєва також звертає увагу учасників круглого столу на той факт, що розробники проекту КАСУ потурбувались і про стимулювання сторін до врегулювання спору за участю судді. Якщо сторони врегулювали свій конфлікт у такий спосіб, то позивач зможе розраховувати на повернення 50% сплаченого судового збору.

Суддя вважає, що така норма проекту є надзвичайно позитивною, і може допомогти не лише розвантажити суди та забезпечити сторонам можливість швидко отримати рішення, а й дозволить покращити імідж судової влади. Окрім того, говорить Л.Зуєва, такий механізм врегулювання спору виключає корупційну складову, оскільки сторони про все домовляються самі, а суддя лише їм допомагатиме.

Трошки юрисдикційного дьогтю

Попри всі ті плюси, які розробники проекту КАСУ заклали в нього, є і ті норми, які викликають незадоволення. Зокрема, Олександр Пасенюк, Президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, зазначає, що в проекті залишились підходи чинного КАСУ в частині можливості приватної фізичної / юридичної особи бути відповідачем в адміністративному суді.

Зокрема, дозволяються позови суб’єктів владних повноважень у справах про примусове видворення іноземців, примусовий розпуск об’єднань громадян, обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання тощо. Однак, зазначає суддя, застосування адмінсудами будь-яких примусових заходів до громадян є нонсенсом. «Особливо тоді, коли це стосується реалізації права громадян на мирні зібрання, яке передбачене Конституцією України», - говорить О.Пасенюк, відзначаючи недопустимість покладення на адміністративну юстицію інших функцій, окрім як захисту людини у спорах з владними структурами. Окрім того, на думку О.Пасенюка, проект містить ще більш небезпечне положення, яке свідчить про збереження тенденції до розширення підстав звернення до суду з боку владних структур. Зокрема, мова йде про таку підставу як «в інших випадках, коли право звернення до суду суб'єкту владних повноважень надано законом». «Можливо варто було б обмежитись хоча б Кодексом?» – запитує О.Пасенюк.

Йому в цьому питанні опонує Михайло Смокович, заступник голови Вищого адміністративного суду, який зазначає, що зараз нема можливості «підтягнути» КАСУ до відповідних європейських практик. Це обумовлено в першу чергу чинним законодавством. «Держава наразі не довіряє настільки своїм органам влади, щоб їхні рішення виконувались в примусовому порядку, тож суд повинен перевіряти певні питання», - говорить він, наводячи як приклад заборону мирних зібрань лише за рішенням суду. І якщо це питання, на думку М.Смоковича, не містить у собі загроз, то є інша категорія спорів, яка може суттєво завадити роботі Великої палати Верховного Суду. Справа в тому, що за чинним КАСУ справами щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради, Президента, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфкомісії суддів, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів займається ВАСУ як суд першої інстанції. Проект нового КАСУ цих підходів не змінює і передбачає відповідно їх розгляд Касаційним адміністративний судом, який діятиме у складі нового ВС. Апеляція в цих справах за задумом розробників має лягти на плечі Великої палати ВС. Це і турбує заступника голови ВАСУ, адже у Великій палаті працюватиме лише 21 суддя. На його думку ці судді просто не справляться, або ж не матимуть часу на інші свої функції. В обґрунтування цього тезису він зазначає, що за минулий рік у ВАСУ було 500 справ такої категорії. Тож щоб не завантажувати Велику палату ВС такою роботою суддя пропонує «опустити» ці спори на рівень Київського апеляційного адміністративного суду, забезпечивши тим самим адекватні можливості для апеляційного оскарження рішення.

 

P.S. Варто зазначити, що проект №6232, яким, зокрема, пропонується викласти у новій редакції КАСУ, наразі не виносився на розгляд парламенту. Тож всі зауваження та пропозиції, які є юридичної спільноти, ще мають шанси знайти своє відображення у новому Кодексі адмінсудочинства.

 

 

Наталія Шнир, TaxLink

Попередня стаття Наступна стаття

Останні новини:

Огляд податкового законодавства за 16 - 22 жовтня 2017 року

23 Жовтня 2017

Чи може неплатник ПДВ бути управителем майна: пояснює ДФС

23 Жовтня 2017

Особливості відображення у податковій звітності витрат і доходів підприємця на загальній системі оподаткування

23 Жовтня 2017

Як одночасно застосовуються пільговий режим оподаткування та касовий метод обліку з ПДВ?

23 Жовтня 2017

Реєстрація платником акцизного податку у разі здійснення операції із заправки вантажних автомобілів

23 Жовтня 2017

Як відобразити в декларації з ПДВ коригування податкового кредиту при зміні митної вартості товарів?

23 Жовтня 2017

Як сплачується ПДВ у разі отримання від нерезидента послуг зі збільшення об’єму пам’яті електронної скриньки?

23 Жовтня 2017

ДФС наголошує, що перелік оподатковуваних об’єктів нерухомості в Податковому кодексі є невичерпним

20 Жовтня 2017