Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Податок на прибуток у проекті податкової реформи
}
11.11.2016 Податок на прибуток у проекті податкової реформи

До Парламенту подано проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)». У частині оподаткування податком на прибуток є як косметичні правки, так і нові положення. Зокрема, розширено перелік податкових різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток (далі – ФР), запроваджено мінімально допустимий строк амортизації та податкові канікул для платників податку на прибуток. Далі детальніше про основне по розділах:

  1. Зміни для неприбуткових організацій та довідка для нерезидентів (зміни до пункту 133.4 статті 133 та статті 137 ПК України)
  2. Доповнено ознаку дебіторської заборгованості та розширено визначення дивідендів (зміни до підпунктів 14.1.11 та 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПК України)
  3. Оподаткування податком на прибуток виробників с/г продукції (зміни до статті 134 та статті 137 ПК України)
  4. Зміни до пункту 137.6 статті 137 ПК України
  5. Основні засоби та нематеріальні активи:  податкові різниці та мінімально допустимий строк амортизації (зміни до статті 138 та підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України)
  6. Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) (зміни до статті 139 ПК України)
  7. Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (зміни до статті 140 ПК України)
  8. Оподаткування діяльності страховиків (зміни до підпункту 141.1.3 та 141.1.4 пункту 141.1 статті 141 ПК України) та діяльності з продажу та іншого відчуження цінних паперів (зміни до пункту 141.2 статті 141 ПК України)
  9. Доходи та витрати минулих періодів
  10. «Податкові канікули» повертаються (зміни до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України)

 

Зміни для неприбуткових організацій та довідка для нерезидентів (зміни до пункту 133.4 статті 133 та статті 137 ПК України)

1. Скасована вимога про те, що установчі документи бюджетної установи повинні містити умови про:

  • заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

  • передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

2. Уточнено порядок дій неприбуткової організації у разі недотримання вимог щодо можливості мати статус неплатника податку на прибуток підприємств;

3. Для неприбуткових організацій прямо встановлюється річний податковий (звітний) період.

4. Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації, та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

5. Нерезидент щороку може отримати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку.

 

Доповнено ознаку дебіторської заборгованості та розширено визначення дивідендів (зміни до підпунктів 14.1.11 та 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПК України)

1. Пропонується доповнити пункт «г» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України: заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах або перебували у трудових відносинах з таким кредитором, та період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки;

2. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників), у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

 

Оподаткування податком на прибуток виробників с/г продукції (зміни до статті 134 та статті 137 ПК України)

1. Податковий (звітний) період

За проектом виробники с/г продукції можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.

2. Об’єкт оподаткування

Для с/г виробників, які обирають визначений річний податковий період (пункт 137.4.1 статті 137 ПК України), ФР до оподаткування обчислюється шляхом зменшення ФР до оподаткування за минулий звітний рік на ФР до оподаткування за 1 півріччя такого року та збільшення на ФР до оподаткування за 1 півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до П(С)БО або М(С)ФЗ.

 

Зміни до пункту 137.6 статті 137 ПК України

  • Виключена можливість зменшити податок на прибуток на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відповідно до статті 266 ПК України щодо об’єктів нежитлової нерухомості.

Однак за підсумками 2016 року платники податку повинні враховувати пункт 137.6 статті 137 при визначенні податкового зобов’язання.

 

Основні засоби та нематеріальні активи: податкові різниці та мінімально допустимий строк амортизації (зміни до статті 138 та підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України)

 

1. Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації

ФР збільшується:

ФР зменшується:

  • на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до П(С)БО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;
  • на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до П(С)БО або МСФЗ.
  • на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
  • на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
  • на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не вище суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

При цьому для розрахунку амортизації вартість основних засобів та нематеріальних активів визначатиметься без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

2. Мінімально допустимий строк амортизації

Проект передбачає застосування з 1 січня 2017 року мінімально допустимого строку амортизації під час розрахунку амортизації.

Об’єкт амортизації

Мінімальний строк амортизації

Умови для застосування мінімального строку

Основні засоби 4 групи

2 роки

  • розрахунок амортизації за прямолінійним методом;
  • витрати на придбання таких ОЗ понесені (нараховані) платником податків після 1 січня 2017 року;
  • основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
  • основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року; 
  • основні засоби використовуються  у власній господарській діяльності та не   продаються або не надаються  в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги за надання в оренду майна).

Платник повинен коригувати ФР у тому звітному періоді, в якому об’єкт основних засобів не відповідає умовам для застосування мінімально допустимого строку амортизації.

Передбачаються наступні коригування:

ФР збільшується

ФР зменшується

  • на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових періодів, в яких здійснювалось нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимого строку амортизації основних засобів
  • на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3  статті 138 ПК України за відповідні податкові періоди.

При застосуванні мінімального допустимого строку амортизації положення пункту 138.3 статті 138 ПК України не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.

У разі проведення реорганізації чи виділу право на застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, переходить до правонаступника (-ів) відповідно до частки капітальних інвестицій, що отримані таким правонаступником (-ами) згідно з розподільчими балансом чи передавальним актом.

Проектом доповнено існуючий перелік активів, що не амортизується, наступними позиціями:

  • витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
  • витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення  невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Зміна поняття «невиробничих основних засобів» (зміни до підпункту 138.3.2 пункту 138 статті 138 ПК України)

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, які не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) (зміни до статті 139 ПК України)

Коригування пов’язані із забезпеченням для відшкодування наступних (майбутніх) витрат:

ФР збільшується:

ФР зменшується:

  • на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до П(С)БО та М(С)ФЗ.
  • на суму використання створеного забезпечення (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до П(С)БО та М(С)ФЗ;
  • на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень (резерву)  на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до П(С)БО та М(С)ФЗ.

Коригування, пов’язані з формуванням резерву сумнівних боргів:

ФР збільшується

ФР зменшується

  • на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

 

  • на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до П(С)БО та М(С)ФЗ.;
  • на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1. статті 14 ПК України.

Коригування при формуванні резервів банками та небанківськими фінансовими установами:

ФР збільшується:

  • на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

 

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (зміни до статті 140 ПК України)

ФР збільшується:

ФР зменшується:

  • на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 ПК України.

 

Коригування застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

  • на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки» при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 ПК України;

Коригування застосовуються за результатами податкового (звітного) року;

  • на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та у підпункті 140.5.6 цього пункту та операцій, які визнані контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у:
  1. неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ та неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків,  якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою здійснення  діяльності такого страховика відповідно до закону;
  2. нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб – нерезидентів), що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України

Дане коригування може не застосовуватись платником, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за правилами цін, визначених за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПК України, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».

  • на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг  (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків,  якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою здійснення  діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;
  • на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 43 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу, за винятком безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту;
  • на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 43 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу;
  • на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.
  • на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи;
  • на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування)  та платників єдиного податку;

 

  • Для цілей пункту 140.2 статті 140 ПК України беруться до уваги проценти за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами.

  • Проект передбачає, що коригування за підпунктами 140.5.6 та 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 ПК України можуть не застосовуватись, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за правилами цін, визначених за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Оподаткування діяльності страховиків (зміни до підпункту 141.1.3 та 141.1.4 пункту 141.1 статті 141 ПК України) та діяльності з продажу та іншого відчуження цінних паперів (зміни до пункту 141.2 статті 141 ПК України)

Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 пункту 136.2 статті 136 ПК України,  не включаються.

Коригування для страховика:

ФР збільшується

ФР зменшується

  • на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді за П(С)БО та/або М(С)ФЗ страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, які не впливають на формування  ФР до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою формування, обліку та розміщення страхових резервів, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика у страхових резервах).
  • на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді за П(С)БО та/або М(С)ФЗ страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, які не впливають на формування  ФР до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика у страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою формування, обліку та розміщення страхових резервів, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику  (за вирахуванням частки участі перестраховика у страхових резервах).

Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів:

ФР збільшується

  • на суму від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик),  відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Доходи та витрати минулих періодів

Доходи або витрати при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року та які враховані у складі доходів або витрат відповідно до положень бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування після 1 січня 2015, не підлягають повторному врахуванню при визначенні такого об’єкта та формують різницю, згідно з якою фінансовий результат до оподаткування:

  • зменшується на суму таких доходів;
  • збільшується на суму таких витрат.

«Податкові канікули» повертаються (зміни до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України)

Період дії канікул

до 31 грудня 2021 року

Ставка податку

0 %

Умови перебування

1. Дохід за правилами бухгалтерського обліку не >  3 млн грн за останній річний звітний період;

та

2. Розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є  не < ніж дві мінімальні з/п, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів робіт, послуг) становив до 3 мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують «податкові канікули», не відповідають у звітному періоді умовам перебування, повинні оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 18 %.

Дія «податкових канікул» не поширюється на суб'єктів господарювання, які:

1) утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;

2) здійснюють:

2.1) діяльність у сфері розваг, визначену в підпункті 14.1.46 пункту 14.1 статті 14 розділу I;

2.2) виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;

2.3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;

2.4) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

2.5) фінансову та страхову діяльність (гр. 64 – гр. 66 Секції K КВЕДДК 009:2010),

2.6) діяльність з обміну валют;

2.7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

2.8) операції з нерухомим майном (гр. 68 КВЕДДК 009:2010);

2.9) поштову та кур’єрську діяльність (гр. 53 КВЕДДК 009:2010);

2.10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

2.11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення";

2.12) охоронну діяльність;

2.13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);

2.14) виробництво продукції на давальницькій сировині;

2.15) оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;

2.16) діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

2.17) діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр. 69 КВЕДДК 009:2010).;

2.18) діяльність у сфері інжинірингу (гр. 71 КВЕДДК 009:2010).

Платники податку, зазначені у підпунктах "а", "б", "в" цього пункту, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок із податку в порядку, встановленому пунктом 57.11 статті 57 цього Кодексу, та сплачують податок на прибуток за ставкою 18 % за звітний податковий період, у якому здійснювалося нарахування та виплата дивідендів.

Завершується обговорення проекту ліберального ПК
На сайті Асоціації платників податків України розміщено проект ліберального Податкового кодексу України та коментарі до нього. Ввести в дію цей документ пропонується з 2018 року.
Податкову реформу треба почати з валютних обмежень – опитування
Україні потрібно зайнятись лібералізацією валютних обмежень.
Досвід вільних індустріальних зон у Грузії – огляд
Грузія стає все більш популярним і привабливим для країн СНД та ЄС місцем для інвестицій та експортно-імпортних операцій. 
Податки підвищуватимуть не частіше, ніж раз у 5 років?
Стабільність податкового законодавства є одним з тих принципів, на недотримання якого законодавцем в Україні скаржаться досить часто. Депутат пропонує цей принцип посилити та  внести відповідні зміни до Податкового кодексу України.
Коментарі (0)
?Поставте своє запитання
Популярні податкові теми
Запитання можуть ставити лише зареєстровані користувачі
Вхід/Реєстрація
Поставте Ваше запитання, і ми відправимо відповідь Вам в особистий кабінет найближчим часом.
Відправити