Податок на майно

21 Грудня 2015 (0)
Аа Аа

Транспортний податок

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» передбачає низку новацій, що стосуються адміністрування транспортного податку. Зокрема, автори законопроекту пропонують вирішення виявлених практикою проблем справляння цього податку, що стосуються визначення об’єкта оподаткування, сплати податку з викрадених автомобілів, покращення взаємодії платників та контролюючих органів.

 

Об’єкт оподаткування

  • Запроваджено вартісний критерій – середньоринкова ціна автомобіля становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Середньоринкова вартість визначається Міністерством економічного розвитку та торгівлі України за методикою, затвердженою  Кабінетом Міністрів України, виходячи з таких технічних характеристик автомобіля: марка, модель, рік випуску, тип двигуна, об’єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач, пробіг легкового автомобіля та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Така новела є  досить позитивною та дозволить  в певній мірі позбавити такий податок  характеру  «податку на вікна».   Однак при цьому не вводиться  чіткої  дати,  на яку саме має здійснюватися   обрахунок  такої вартості:   на дату   складення податкового повідомлення-рішення  податковим органом,  подачі   декларації  чи  станом на 1  січня   відповідного  звітного року.

  • 5-річний період використання автомобіля замінено на 5-річний період з дати його випуску;
  • виключено положення щодо врахування об’єму двигуна. 

Фактично тепер цей показник  матиме значення   при  визначенні  середньоринкової вартості  автомобіля.

 

Наслідки досягнення автомобілем 5-річного строку використання під час звітного податкового періоду

У такому випадку податок сплачується за період  з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому строк використання транспортного засобу досяг (досягне) 5 років.

Водночас,  враховуючи що  цей податок  за своєю природою є річним платежем, законопроект оминає увагою  факт  зниження  вартості  автомобіля   посеред звітного  року.

 

Оподаткування викраденого автомобіля

  • транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного  заволодіння легковим автомобілем;
  • необхідне документальне підтвердження факту викрадення документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом;
  • у разі повернення автомобіля податковий обов’язок власника відновлюється з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду, копію якої платник зобов’язаний надати контролюючому органу протягом 10 днів з моменту отримання.

Юридична особа при викраденні автомобіля, що є об’єктом оподаткування, подає уточнюючий розрахунок:

а) протягом 30 календарних днів з дня  внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань – при викраденні;

б) протягом 30 календарних днів з дня  складення постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду – при поверненні викраденого автомобіля.

Проект Закону не передбачає конкретної процедури повідомлення фізичною особою контролюючих органів про факт викрадення об’єкту оподаткування. Проте передбачена авторами законопроекту процедура звірок таких платників із контролюючими органами щодо об’єкта оподаткування може стати таким механізмом взаємодії фізичної особи – платника із контролюючими органами при викраденні автомобіля.

 

Звірки даних із контролюючим органом

  • доступні лише фізичній особі платнику;
  • звіряються дані щодо:  об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку;
  • при виявленні розбіжностей між даними платника і контролюючого органу, і документального підтвердження даних платником – перерахунок суми податку у новому ППР. Попереднє ППР скасовується (відкликається).

 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Новий законопроект змін до Податкового кодексу України в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, базується на положеннях проекту податкової реформи, розробленої Міністерством фінансів України.

Серед таких змін:

  • введення поняття рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад та надання їм усіх повноважень місцевих рад щодо встановлення ставок, пільг і самого податку;
  • скасування   права місцевих рад збільшувати розмір пільги, на яку зменшується база оподаткування. Тобто, розмір пільги може бути лише таким, що вказаний у Кодексі, що дорівнює 60 кв. м для квартир, 120 кв. м для жилих будинків і 180 кв. м для різних типів об’єктів житлової нерухомості – без відповідних змін;
  • місцеві ради не визначатимуть розмір неоподатковуваної площі, тобто така пільга скасовується і не застосовуватиметься при обчисленні суми податку;
  • збільшення розміру максимальної граничної ставки податку до 3-х відсотків розміру мінімальної заробітної плати, замість 2-х відсотків;
  • звільнення від оподаткування господарських (присадибних) будівель, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
  • додаткова сплата 25000 грн податку на рік за кожен об’єкт житлової нерухомості загальною площею більше ніж 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку);
  • контролюючий орган не надсилатиме податкове повідомлення-рішення новим власникам після отримання інформації про перехід права власності.

Серед іншого, розробники законопроекту пропонують замінити поняття неоподатковуваних об’єктів оподаткування «малих архітектурних форм» на «тимчасові споруди торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення» з метою узгодження цього поняття із чинним законодавством.

Нагадаємо, що малі архітектурні форми не є об'єктами для здійснення підприємницької діяльності, оскільки відповідно до статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» вони є елементами об'єктів благоустрою. Саме тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення використовуються для здійснення підприємницької діяльності відповідно до частини 2 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Ці зміни було запропоновано ще у законопроекті Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо усунення неузгодженостей» № 3422 від 06.11.2015.

Водночас запропоновані зміни не скасовують діючий формальний підхід щодо оподаткування квадратних метрів замість світової практики оподаткування ринкової вартості  нерухомості, та   дещо некоректну методику розрахунку податку.

Попередня стаття Наступна стаття