Пленум ВАСУ висловив позицію щодо сплати судового збору

12 Лютого 2016 (0)
Аа Аа

05.02.2016 р. Пленум Вищого адміністративного суду України прийняв постанову № 2, якою суддям рекомендовано враховувати Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII. Цією постановою Пленум ВАС України:

- рекомендує визначати судовий збір у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень за ставкою, передбаченою для спорів майнового характеру. Водночас чинне законодавство вказані вимоги як майнові не кваліфікує, та завданням адміністративного судочинства відновлення порушених прав на майно не визначає.

- вказує на відсутність необхідності повторної сплати збору при пред’явленні нового позову, якщо судове провадження за первинним позовом було втрачено до закінчення судового розгляду та не підлягало відновленню у встановленому процесуальним законом порядку.

- рекомендує визначати подання органу Державної фіскальної служби України, передбаченого статтею 1833 КАС України, об’єктом справляння судового збору та застосовувати при його поданні ставки, встановлені для позовної заяви. Тим самим суд фактично встановлює нові правила, адже Закон України «Про судовий збір» не лише не визначає подання об’єктом справляння судового збору, але і взагалі не оперує вказаним поняттям.

- зазначає про необхідність сплати судового збору за подання апеляційної, касаційної скарги чи заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України суб’єктами владних повноважень, якщо такі суб’єкти були звільнені від його сплати на час подання позовної заяви.

- підтверджує незалежність розміру судового збору за зверненнями до суду апеляційної чи касаційної інстанції, Верховного Суду України у справах з майновими вимогами від оспорюваної суми;

- стверджує про те, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору та відстрочення його сплати.

- вказує на необов’язковість наявності на документах про сплату судового збору помітки кредитної установи: «Зараховано в дохід бюджету ___ грн (дата)» та можливість використання для сплати судового збору будь-якого засобу платежу (у тому числі ресурсу, розміщеному на офіційному веб-порталі «Судова влада України»).

- при визначенні кількості вимог немайнового характеру рекомендує враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов’язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

- деталізує порядок здійснення суддею перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Така перевірка здійснюється за допомогою комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», у якій ведеться реєстр підтвердження оплат із Державного казначейства України для автоматичного і ручного з’ясування платіжних документів, які надійшли до Державного казначейства України із картками заведеного судового збору.

- рекомендує не повертати судовий збір у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України (у зв’язку з необґрунтованістю касаційної скарги та відсутністю необхідності перевірки матеріалів справи). Проте такий підхід вищої судової інстанції прямо суперечить ст. 7 Закону України «Про судовий збір», що не встановлює виключень при вирішенні питання про повернення судового збору у зв’язку з відмовою у відкритті касаційного провадження.

Попередня стаття Наступна стаття