Перша позитивна практика для власників викрадених автомобілів

Як відомо, на сьогодні Податковий кодекс України не врегульовує питання оподаткування транспортним податком об’єкти оподаткування, які вибули з володіння власника внаслідок їх викрадення. При цьому, як роз’яснює ДФС, власник такого автомобіля повинен сплачувати транспортний податок до моменту зняття його з реєстрації в органах внутрішніх справ. Проте така процедура є складною та об’ємною і може бути довготривалою, а в цей час платнику буде нараховуватись податок.

Нещодавно окружний адміністративний суд вперше у судовій практиці по транспортному податку у своєму рішенні у справі № 820/11337/15 висловив правову позицію з питання оподаткування викрадених автомобілів. Незважаючи на переважно негативну для платників тенденцію щодо цього питання, суд ухвалив постанову на користь платника податку.

Задовольняючи позов власника викраденого автомобіля про неправомірність нарахування йому транспортного податку, суд виходив з того, що внаслідок викрадення транспортного засобу, позивач позбавляється об'єкту оподаткування, а тому розрахунок транспортного податку повинен бути здійснений по дату фактичного володіння транспортним засобом.

При обґрунтуванні правомірності такого висновку суд посилається на підпункт 267.6.5. пункту 267.6 статті 267 ПК України, відповідно до якого у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

При цьому суд звертає увагу на факт звернення платником до правоохоронних органів з відповідною заявою, яку було зареєстровано та внесено в ЄРДР відповідно до витягу з ЄРДР.

Таким чином, правова позиція суду засновується на тому, що викрадення автомобіля означає втрату об’єкта оподаткування, тобто перехід об’єкта оподаткування від одного власника до іншого, відповідно до чого, сума транспортного податку, яка підлягає сплаті,  розраховується пропорційно кількістю місяців, під час яких автомобіль фактично перебував у володінні законного власника. При цьому судом також враховується документальне підтвердження платником факту викрадення автомобіля від органів внутрішніх справ.

Варто зазначити, що така позиція суду може піддатися критиці, адже відповідно до механізму адміністрування транспортного податку фактична втрата об’єкту оподаткування не є безпосередньою підставою звільнення платника від сплати податку (значення для контролюючих органів має сам факт реєстрації автомобіля), а підпункт 267.6.5 ПК України, на який суд посилається в обґрунтування своєї позиції, стосується переходу права власності на автомобіль шляхом його законного відчуження, а не викрадення.

Попередня стаття Наступна стаття