Оновлено порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами

12 Січня 2016 (0)
Аа Аа

Міністерство фінансів Наказом від 21 жовтня 2015 року № 916 затвердило новий Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, який забезпечує врегулювання спорів з контролюючими органами в досудовому порядку. Новий Порядок набрав чинності з 12 січня 2016 року і замінив собою попередній, який був затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України.

Основною метою Наказу є забезпечення практичного застосування положень Податкового кодексу України щодо подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, а саме статей 191, 55, 56 Податкового кодексу України, статті 24 Митного кодексу України, з урахуванням вимог Закону України «Про звернення громадян».

Новим порядком були усунуті неузгодженості з Податковим кодексом України у частині поширення тридцятиденного терміну для адміністративного оскарження податкових зобов’язань. В той час, як раніше норма Наказу № 848 вказувала про тридцятиденний строк оскарження для податкових повідомлень-рішень, якими контролюючі органи визначали зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Наразі ж було додано положення про транспортний податок та плату за землю.

Було дещо змінено і вимоги до оформлення заяв про оскарження. Вказано, що платник податків не повинен подавати відомості щодо неповідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня. В новий порядок вводиться також вимога про те, що скарги на рішення та на дії контролюючих органів повинні викладатися та подаватися окремо.

Проте затвердження нових правил щодо адміністративного оскарження рішень, дій та/або бездіяльності контролюючих органів не вирішило деяких спірних питань, що містив у собі Наказ № 848. Наприклад, в пункті 3 розділу VIII залишилася наступна норма: «При розгляді скарги платника податків під час адміністративного оскарження можуть враховуватись податкові консультації, а також узагальнюючі податкові консультації, надані такому платнику податків контролюючим органом». На наш погляд, формулювання «можуть враховуватись» є не зовсім вдалим і, залишаючи контролюючому органу можливість на власний розсуд враховувати положення податкових консультацій при адміністративному оскарженні, в певній мірі не враховує особливості положень статті 53 Податкового кодексу України.

Безумовно, податкова консультація не є прямим наказом або вказівкою до дії. Це означає, що платник податків може застосовувати норми права як відповідно до положень консультації, так і на власний розсуд. При цьому Кодекс наділяє платника правом на оскарження відповідної консультації у разі, якщо, на цього думку, вона суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Тому застосовувати до платника податку норми консультації, відповідно до положень якої він не діяв, або яку він вважає такою, що суперечить вимогам законодавства, було б неправильно. Проте норма Порядку сформульована у вигляді загального правила для всіх випадків, не виділяючи окремо ситуації, коли платник податку діяв в межах наданої йому консультації.

Враховуючи положення статті 53 ПК України, згідно з яким не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, навіть якщо остання суперечить нормам податкового законодавства, на наш погляд, потрібно було б окремо говорити про обов’язок контролюючого органу враховувати положення  податкової консультації, в межах якої діяв платник податків.

Також Міністерство фінансів України не затвердило в новому порядку норму про те, що повторні звернення до одного і того самого органу доходів і зборів від однієї і тієї самої особи з одного і того самого питання не розглядаються, якщо перше таке звернення було вирішено по суті.

Новий Порядок більш деталізує підстави, за яких контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково, не здійснюючи, як то було раніше, відсилання до пунктів 56.3 та 56.6 статті 56 ПК України. Серед підстав залишення скарги без розгляду виділяються такі:

  • непідписання скарги особою, яка подала скаргу, чи її представником або недодання до скарги належним чином оформлених та завірених документів, які підтверджують повноваження представника на її підписання;
  • подання скарги з пропуском строку, крім випадків, передбачених пунктом 102.6 статті 102 ПК України:
  • надіслання скарги до контролюючого органу, який не уповноважений її розглядати;
  • надіслання заяви про відкликання скарги (відмову від скарги) повністю чи частково до прийняття рішення по скарзі;
  • оскарження до суду рішення контролюючого органу;
  • подання платником податків раніше скарги до контролюючого органу з того ж самого питання.

Новим Наказом контролюючому органу було надано право виправляти допущені при оформленні рішення про результати розгляду скарги описки чи арифметичні помилки, не змінюючи при цьому суть такого рішення, без необхідності подання для цього заяви особи. Проте не окреслюються строки направлення листа, в якому зазначається зміст виправлених помилок.

Усі інші положення, які містилися в попередньому Порядку, залишилися без змін.

Наказ був опублікований 12 січня 2016 року в № 2 «Офіційного віснику України» і з цього ж дня набрав чинності.

Попередня стаття Наступна стаття