Огляд законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо усунення неузгодженостей»

16 Листопада 2015 (0)
Аа Аа

ПОНЯТТЯ

Резидент

Для узгодження поняття «резидент» у законопроекті містяться пропозиції щодо виключення норми про звуження вказаного терміну у Розділі ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПК України тільки до платників податку на прибуток. Варто зазначити, що пропоновані зміни не стосуються подібного положення щодо Розділу IV ПК України.

Проте, Розділ ІІІ ПК України містить положення щодо оподаткування резидентів без уточнень щодо їх статусу та організаційно-правової форми. Таким чином, виключення вказаної норми призведе до множинності тлумачень окремих норм. Мова йде, зокрема, про обов’язок зі сплати резидентом податку на прибуток при виплаті доходу нерезиденту (підпункт 141.4.2 ПК України).

 

[скрыть]

 

 

Зміни у деякі поняття щодо оподаткування податком на прибуток підприємств

  1. Більшість термінів для цілей оподаткування приведено до розуміння положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
  2. Надано визначення окремим термінам: невиробничим матеріальним активам, основним засобам, малоцінним необоротним матеріальним активам, невиробничим малоцінним необоротним матеріальним активам.
  3. Встановлено, що переоцінка основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що проведена відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності не враховується для цілей оподаткування. Тобто, на формування об’єкта оподаткування впливатиме лише амортизація первісної вартості відповідних активів згідно з положеннями ПК України, переоцінка ж активів на об’єкт оподаткування не впливатиме.

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Перевірка бухгалтерського обліку

На сьогодні податкові органи мають право перевіряти дотримання платником податків національних стандартів бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 20.1.43 пункту 20.1 статті 20 ПК України). У законопроекті № 3422 пропонується  позбавити  податкові органи  таких повноважень.

Варто зазначити, що попри такі зміни, за податковим  органом  залишиться право, згідно з підпунктом 20.1.44 пункту 20.1 статті 20 ПК України, проводити перевірку правильності та повноти визначення доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до вказаних стандартів.

Погодження фінансових планів

За чинними нормами ПК України, контролюючий орган уповноважений погоджувати фінансові плани таких суб’єктів:

  • державні підприємства;
  • акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання з часткою державної власності;
  • їх дочірні підприємства.

Законопроектом пропонується виключити норму щодо погодження контролюючими органами фінансових планів вказаних підприємств, проте залишити певний контроль за їх виконанням. Таким чином, у разі прийняття законопроекту, контролюючі органи будуть уповноважені лише проводити моніторинг виконання показників розрахунків з бюджетом та державними цільовими фондами, затверджених фінансовими планами.

 

АДМІНІСТРУВАННЯ

Застосування мінімальних ставок місцевих податків

Місцеві податки встановлюються місцевими радами, проте деякі з них є обов’язковими, а тому справляються навіть без рішення місцевої ради за мінімальною ставкою, передбаченою в ПК України. Це, зокрема, єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Проте, в процесі внесення змін до Кодексу виникло помилкове посилання, що призвело до абсурдної ситуації: необов’язкові місцеві податки (які встановлюються на розсуд місцевої ради) мають обов’язково справлятися, навіть якщо не було прийнято відповідного рішення.

Законопроектом пропонується усунути такі неточності і встановити, що лише обов’язкові податки мають справлятися за мінімальною ставкою, якщо інше не було передбачено рішенням місцевої ради.

Відповідальність

За законопроектом, у випадку неподання податкової звітності про суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) або подання з порушенням платник не підлягатиме відповідальності. Наразі штраф за таке діяння – 510 грн., а у випадку повторного вчинення – 1020 грн. (пункт 119.2 статті 119 ПК України).

 

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Сплата авансових внесків

  1. Конкретизовано, який дохід включається до річного доходу від будь-якої діяльності, який береться за основу для встановлення необхідності коригування фінансового результату на податкові різниці:
  • дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
  • інші операційні доходи;
  • фінансові доходи;
  • інші доходи.
  1. Встановлений обов’язок сплати щомісячних авансових внесків з доходу для платників, які отримують дохід від діяльності з проведення лотерей.
  2. Встановлено, що збільшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, яке відбулося внаслідок застосування податкового компромісу, не змінює суми щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, розрахованих в податкових деклараціях, показники яких уточнені при застосуванні процедури податкового компромісу.

Платники податку

1. Зміни при визначенні фінансового результату до оподаткування виробниками сільськогосподарської продукції, які обрали річний звітний період 1 липня – 30 червня.

Відповідно до законопроекту, таким платникам доведеться спочатку зменшити фінансовий результат за поточний звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшити фінансовий результат до оподаткування  за перше півріччя наступного звітного року.

При цьому, такі платники складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя поточного звітного року, за поточний звітний рік та за перше півріччя наступного звітного року.

2. Виключено Національний банк з переліку платників податків

Коригування фінансового результату на податкові різниці

Збільшено кількість податкових різниць, що збільшують та зменшують фінансовий результат.

Збільшення фінансового результату (+)

Зменшення фінансового результату  (-)

Різниці, пов’язані з амортизацією активів

  1. - суму  бухгалтерських витрат, на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи нематеріальних активів.
  1. було віднесено суми уцінки основних засобів та нематеріальних активів або від зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів, то у межах таких сум   на суму дооцінки або вигід від відновлення корисності таких активів   в розмірі,  уцінки основних засобів та нематеріальних активів або від зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів,  що  попередньо  були включені до складу  бухгалтерських витрат. .

 

невиробничі основні засоби та невиробничі нематеріальні активи не підлягають амортизації. Витрати за ними визнаються у момент продажу за їх первісною вартістю шляхом зменшення фінансового результату на таку вартість.

Коригування фінансового результату при створенні резервів

 

 - на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів при списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам безнадійної, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України,  в межах раніше сформованого резерву сумнівних боргів.

Така різниця не передбачена у чинній редакції ПК України, у зв’язку з чим здійснюється збільшення фінансового результату на суму сформованого резерву за підпунктом 139.2.1 ПК України, проте не здійснюється зменшення фінансового результату у зв’язку з використанням резерву на списання безнадійної заборгованості. Внаслідок чого виникає ситуація, коли сума, витрачена на списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів, підлягає оподаткуванню. Законопроект виправляє цю ситуацію та зменшує фінансовий результат на суму списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів.

 

  1. - на суму дебіторської заборгованості, яка в звітному періоді відповідає ознакам безнадійної, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1. статті 14 ПК України, та була віднесена на витрати в бухгалтерському обліку в попередніх періодах.

Коригування фінансового результату при здійсненні фінансових операцій

  1. на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги особам, що не є платниками податку.

 

 - на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих на користь осіб, що не є платниками податку, згідно з цивільно-правовими договорами.

 

  1. - на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості у сумі, на яку зменшувався податок на прибуток.

 

Також були внесені наступні зміни щодо коригування фінансового результату:

  1. Виправлено технічні помилки та додано до норм статей посилання на міжнародні стандарти фінансової звітності.
  2. Збільшено перелік активів, що не підлягають амортизації для цілей оподаткування. Такими активами є: земельні ділянки; автомобільні дороги загального користування; природні ресурси; гудвіл; невиробничі основні засоби; невиробничі малоцінні необоротні матеріальні активи; невиробничі нематеріальні активи; бібліотечні фонди, збереження Національного архівного фонду України, музейні фонди.
  3. Змінено мінімально допустимі строки амортизації деяких основних засобів.
  4. Виключено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері телебачення і радіомовлення, відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення” з переліку суб’єктів, що не застосовують коригування на суму витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента.

Обчислення податку на прибуток

Законопроектом конкретизовано порядок врахування податку на майно при сплаті податку на прибуток.

Так, якщо залишок суми податку на майно, відмінне від земельної ділянки, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, то така сума не переноситься на зменшення податку на прибуток в наступних податкових (звітних) періодах.

Оподаткування окремих видів діяльності та операцій

Законопроектом змінено категорію “нерезиденти, що мають офшорний статус”, під яким слід розуміти нерезидента, що розташований на території офшорних зон. Перелік офшорних зон встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Облік під час реорганізації юридичних осіб.

Проектом закону пропонується врегулювати порядок врахування правонаступником основних засобів та нематеріальних активів юридичної особи, що припиняється у зв’язку з реорганізацією. Такі основні засоби та нематеріальні активи включаються до відповідних груп за залишковою вартістю, яка визначена на дату затвердження передавального акту з урахуванням статті 138 ПК України та амортизації.

Також,  від’ємне значення об’єкта оподаткування звітного періоду, що обліковувалось у платника податку, що припиняється, на дату затвердження передавального акта, зменшує фінансовий результат до оподаткування правонаступника.

 

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Зміни щодо окремих видів доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу

Пасивні доходи

Законопроектом виправляється неточність в частині зазначення в переліку пасивних доходів, які (як виняток) не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, сум процентів на державні цінні папери (в той час, як цей вид доходів включений в спеціальну норму Кодексу, що встановлює перелік неоподатковуваних доходів).

Зміни щодо порядку сплати (перерахування) податку до бюджету відокремленими підрозділами юридичної особи

Пропонується включити до Кодексу норму, відповідно до якої суми податку на доходи у вигляді процентів на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці, що нараховуються юридичною особою за відокремлений підрозділ, який не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок з таких доходів,  мають перераховуватись до державного бюджету за місцезнаходженням такої юридичної особи.

Нагадаємо, що за загальним правилом суми податку на доходи на користь фізичних осіб, нараховані відокремленим підрозділом або  юридичною особою за відокремлений підрозділ, перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)

Вноситься уточнення про те, що при оподаткуванні доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) самозайняті особи не відносяться до осіб, відносно яких платник податку-орендодавець є особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету.

Наведене уточнення має суттєве значення, оскільки в чинній на сьогоднішній день редакції статті Кодексу використовується термін «суб’єкт господарювання», що не охоплює такої категорії платників податків як особи, що провадять незалежну професійну діяльність.

Оподаткування за нульовою ставкою доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним таких об’єктів спадщини як грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося.

Законопроектом пропонується обмежити коло спадкоємців, дохід яких від отримання спадщини на зазначені вище грошові заощадження оподатковується за нульовою ставкою, виключно членами сім’ї спадкодавця будь-якого ступеня споріднення.

Наразі, до таких осіб належать будь-які спадкоємці незалежно від того, чи є вони членами сім’ї спадкодавця.

 

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

База оподаткування

Податки і збори, які не входять до бази оподаткування ПДВ

Пропонується додатково не включати до договірної ціни при визначенні бази оподаткування ПДВ суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, що сплачуються суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі відповідно до підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України за адвалорними ставками.

Постачання товарів, ввезених платником на митну територію України

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, не зможе бути нижчою митної вартості таких товарів.

Звітні періоди 

Крім платників єдиного податку, право на застосування квартального податкового періоду для ПДВ, матимуть також і платники податків, які за пунктом 16 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, оподатковуються податком на прибуток за ставкою  0 відсотків.

До таких платників належать особи, які відповідають наступним критеріям:

-  щорічний обсяг їхніх доходів протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) задекларовано в сумі, що не перевищує 3 мільйонів гривень;

- заробітна плата (дохід) працівників такого платника, нарахована за кожний місяць звітного періоду, є не меншою, ніж дві мінімальні заробітні плати;

- середньооблікова кількість працівників протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів) не перевищувала 20 осіб.

 

АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

Ставка податку з роздрібного продажу

Пропонується виключити положення, що місцева рада визначає ставку акцизного податку з роздрібних продажів у розмірі 5 %, а встановити її в такому розмірі в ПК України.

Маркування імпортованих алкогольних напоїв

Пропонується врегулювати проблему щодо маркування імпортних алкогольних напоїв. У чинній редакції передбачено, що вважають немаркованими алкогольні напої з марками, на яких суми акцизу не відповідають чинним на дату розливу. Водночас нарахування та сплата акцизного податку при імпорті здійснюється на дату митного оформлення, а не розливу.

 

ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування господарські (присадибні) будівлі, які перебувають у власності фізичних осіб. Такі об’єкти не будуть оподатковуватися за умови, якщо власники не використовуватимуть їх з метою одержання доходів (надання в оренду, лізинг, позичку, використання у підприємницькій діяльності).

Нагадаємо, що господарськими (присадибними) будівлями можуть бути сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси та інші допоміжні приміщення.

Також пропонується змінити формулювання неоподатковуваних об’єктів нежитлової нерухомості – малих архітектурних форм, на більш точне поняття тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення.

Нагадаємо, що малі архітектурні форми не є об'єктами для здійснення підприємницької діяльності, оскільки відповідно до статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» вони є елементами об'єктів благоустрою. Саме тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення використовуються для здійснення підприємницької діяльності відповідно до частини 2 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Передбачається, що органи місцевого самоврядування подаватимуть до контролюючих органів відомості стосовно пільг не тільки щодо об’єктів житлової нерухомості, а й стосовно пільг щодо об’єктів нежитлової нерухомості. Однак розробниками законопроекту не до кінця було усунуто помилку, оскільки існуюча норма передбачає, що відомості подаватимуться до контролюючого органу за місцезнаходженням саме об'єкта житлової нерухомості, без врахування об'єктів нежитлової нерухомості, що може призвести до певних неузгодженостей правового регулювання.

Контролюючий орган не надсилатиме ППР новому власнику придбаного протягом року майна. Це означає, що платники оподатковуватимуть таке новопридбане майно у загальному порядку – фізичні особи отримуватимуть ППР від контролюючого органу до 1 липня наступного за звітним року, а юридичні особи самостійно сплачуватимуть податок з такого об'єкту на підставі поданої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Усі інші зміни мають суто технічний характер з метою підвищення рівня юридичної техніки.

 

ТРАНСПОРТНИЙ ПОДАТОК

Законопроектом пропонується визначити як об’єкт оподаткування транспортним податком автомобілі з року випуску яких минуло не більше 5 років. Таким чином, прив’язка не до строку використання, який досить складно визначити, а до строку з моменту випуску.

 

СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ

Уточнення щодо оподаткування фінансових посередників

Цим законопроектом було уточнено абзац «6» підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України, а саме те, що не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи –підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами та аварійними комісарами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами та аджастерами.

Законодавці уточнили, що у цілях цього підпункту:

а) під терміном «сюрвейєр» розуміється фізична або юридична особа, яка здійснює обстеження об'єкта перед прийняттям його на страхування та після настання страхового випадку, а також з'ясовує причини страхової події;

б) під терміном «аджастер» розуміється фізична або юридична особа, яка бере участь у вирішенні питань з урегулювання заявлених претензій страхувальника у зв'язку з настанням страхового випадку, а також здійснює оцінку збитків після страхового випадку та визначає суму страхового відшкодування, що підлягає виплаті, виходячи із зобов'язань страховика.

 

Оподаткування дивідендів

Проектом уточнено норму щодо порядку оподаткування дивідендів, що виплачуються юридичними особами власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку). Так, як на сьогодні існує певна колізія стосовно цього питання. Чинною нормою передбачено, що дивіденди оподатковуються згідно з Розділом ІІІ ПК України, разом з тим, даний розділ не передбачає порядку оподаткування дивідендів. Оподаткування дивідендів передбачено пунктом 57.11 статті 57 ПК України. Відповідно законодавці уточнили, дивіденди, що виплачуються особами власниками корпоративних прав (засновниками платників єдиного податку), оподатковується згідно з Розділами ІІ і ІV ПК України.

 

РЕНТНА ПЛАТА ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ

Законопроектом пропонується виключити положення щодо застосування коригуючого коефіцієнта до ставок руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд у розмірі 1 у випадках, якщо такий коефіцієнт менший за одиницю.

Також передбачено розрахунок амортизації для цілей рентної плати за правилами, визначеними у Розділі ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПК України.

 

УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОТВОРЧОЇ ТЕХНІКИ

Зміни, передбачені законопроектом, передбачають також певні уточнення та виправлення описок, які, як правило, не вплинуть на правове регулювання, проте покращать законодавчу техніку. Наприклад, термін «звичайні ціни» пропонується замінити на «ціни, які відповідають принципу "витягнутої руки"».

Також передбачено усунення перехідних положень, які вже не діють, а також посилань на статті, які були виключені при внесенні змін до ПК України.

Попередня стаття Наступна стаття