Огляд податкового законодавства за 18-24 січня 2016 року

25 Січня 2016 (0)
Аа Аа

Змінено порядок взаємодії органів державної влади при поверненні платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань

22 січня набрав чинності Наказ Міністерства фінансів України від 15 грудня 2016 року № 1146 «Про затвердження Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань» (далі – Порядок).

Цей Порядок зазнав таких основних змін:

 

1. Скорочено строки розгляду заяви платника:

  • заява передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації заяви платника в органі ДФС;
  • ДФС передає висновок відповідному місцевому фінансовому органу для погодження не пізніше ніж за дев'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків;
  • погоджений місцевим органом висновок повинен бути переданий назад до відповідного органу ДФС – не пізніше наступного робочого дня після погодження висновку (погодження відбувається протягом 2 робочих днів).

2. Визначено дію порядку в Донецькій і Луганській областях: у разі припинення діяльності відповідних місцевих фінансових органів, орган ДФС передає висновки для погодження місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам міських рад.

3. Впроваджено звірки з даними інформаційних систем:

  • у разі, коли висновок підготовлено на частину суми вказаної платником у заяві, у день його направлення до органу Казначейства, орган ДФС направляє платнику письмове повідомлення з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем;
  • якщо вказана у заяві платника сума за даними інформаційних систем в повному обсязі відсутня як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує та направляє платнику письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем.

Окрім вищенаведених системних нововведень, положення Порядку зазнали і точкових змін, зокрема в аспекті визначення нового джерела коштів для повернення помилково та/або надміру сплачених сум, введення нових обов’язкових реквізитів заяви платника та інші зміни, з якими Ви можете детальніше ознайомитись за посиланням.

 

Пропозиції народних депутатів на підтримку українського кінематографу

Приймаючи зміни до Податкового кодексу України, які набрали чинності з 1 січня 2016 року, законодавцями не було збережено тимчасового пільгового режиму оподаткування ПДВ для суб’єктів господарювання, які займаються постачанням послуг з демонстрування, розповсюдження та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених та/або субтитрованих державною мовою на території України, що було закріплено в Перехідних положеннях ПК України.

Цим законопроектом пропонується відновити пільговий режим на постійній основі шляхом включення відповідних положень до основної частини ПК України. Зокрема, пропонується звільнити від оподаткування ПДВ суб’єктів, що здійснюють операції з:

  • постачання національних фільмів та їх виробництва;
  • постачання, виробництва і тиражування іноземних фільмів, озвучених або субтитрованих українською мовою;
  • дублювання, озвучення або субтитрування українською мовою;
  • демонстрації, розповсюдження або публічного сповіщення вищевказаних фільмів.

Ще однією пропозицією є запровадження тимчасового, до 01 січня 2021 року, пільгового режиму оподаткування ПДВ для операцій із ввезення на митну територію України кінематографічних товарів.

Як зазначає автор законопроекту, відповідні нововведення забезпечать збільшення питомої ваги частки української кінопродукції на ринку та його рентабельності.

 

Зареєстровано законопроект щодо сприяння розвитку громадської та благодійної діяльності

Так, законодавцями пропонується внести зміни до Податкового кодексу України в аспекті зменшення податкового навантаження на найбільш неприбуткові організації, а також лібералізувати норми щодо здійснення податкових вирахувань (тобто зменшення бази оподаткування) з доходу або прибутку при оподаткуванні податком на прибуток або податком на доходи фізичних осіб у разі безоплатної передачі коштів або майна неприбутковим організаціям.

Запропоновані нововведення стосуються:

  • Податок на прибуток – збільшення фінансового результату на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, які на дату перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг відповідали умовам, визначеним ПК України, встановленим для неприбуткових організацій, у розмірі, що перевищує 10 відсотків (проти сьогоднішніх 4 %) оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
  • Податок на доходи фізичних осіб – зменшення оподатковуваного доходу фізичної особи на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків (проти сьогоднішніх 4 %)  суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
  • Податок на додану вартість:

- звільнення від оподаткування операцій з постачання товарів та послуг неприбутковим організаціям;

- звільнення від оподаткування операцій із ввезення товарів на митну територію України неприбутковими організаціями;

- у випадку використання таких товарів всупереч цілям, завданням та напрямам діяльності, визначених установчими документами, неприбуткова організація зобов’язана нарахувати податкове зобов’язання з податку на додану вартість за такими товарами, виходячи з їх митної вартості.

Прийняттям цього законопроекту планується стимулювати розвиток в Україні громадянського суспільства шляхом масового поширення ідей благодійництва та розвитку сектору неприбуткових організацій.

 

Зареєстровано проект щодо спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства

21 січня 2016 року у Верховній Раді України було зареєстровано Проект Закону «Про внесення змін до пункту 1 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році щодо спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства» № 3792.

Даним Проектом пропонується встановити, що норми щодо спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також ставки єдиного податку для платників четвертої групи набирають чинності з 1 січня 2019 року.

 

Зареєстровано законопроект щодо сприяння розвитку інноваційної діяльності

У Верховній Раді України 21 січня 2016 року був зареєстрований законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння інноваційної діяльності» № 3797.

Згідно з пояснювальної записки Законопроектом пропонується встановити, що інноваційним підприємствам дозволяється прискорена амортизація основних фондів і встановлюється щорічна двадцятивідсоткова норма прискореної амортизації основних фондів групи 3. При цьому амортизація основних фондів групи 3 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Крім того, законопроектом передбачено, що тимчасово, до 1 січня 2026 року, за умови, що інноваційне підприємство існує не більше восьми років та інвестує в науково-дослідні та дослідно –конструкторські роботи не менше ніж 15 % загальних витрат, таке підприємство у перші три роки в межах реалізації ним інноваційного проекту звільняється від сплати податку на прибуток підприємств, а наступні два роки в межах реалізації інноваційного проекту – сплачує 50 % діючої ставки податку на прибуток підприємств. А також тимчасово, до 1 січня 2026 року, інноваційні підприємства сплачують  плату за землю  за ставкою у розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування.

 

Депутати пропонують уточнити ставки податку на доходи фізичних осіб

21 січня 2016 року у Верховній Раді України зареєстрували Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення розміру ставок податку на доходи фізичних осіб» № 3800.

Законопроектом пропонується встановити, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить подвійний розмір ставки, визначеної абзацом першим пункту 167.1 ПК України, бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшів, призів у лотерею) на користь резидентів або нерезидентів, тобто 36%.

Як виняток грошові виграші у спортивних змаганнях (крім винагород спортсменам - чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам, визначених у підпункті "б" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 ПК України) оподатковуються за ставками, визначеними у пункті 167.1 ПК України (18 %).

Ставка податку може становити 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених ПК України.

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 0 % бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у підпункті 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом.

 

Пропозиції щодо відновлення пільгового режиму працівникам дипломатичної служби при розмитненні транспортних засобів

Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України» від 

10 квітня 2014 року № 1201-VII виключено пункт 11 частини десятої статті 374 Митного кодексу України, яким були встановлені пільги працівникам дипломатичної служби при розмитненні транспортних засобів, придбаних ними під час довготермінового відрядження за кордоном. Натомість, законопроектом пропонується запровадити вдосконалений механізм надання таких пільг із збалансованою системою відповідних стимулів та обмежень.

Законопроектом передбачається звільнення від оподаткування митними платежами при ввезенні (пересиланні) на митну територію України власних транспортних засобів працівників дипломатичної служби України, придбаних ними під час перебування за кордоном у довготермінових відрядженнях та проходження дипломатичної служби строком не менше двох років (одного року - у державах з важкими кліматичними умовами; раніше - загальна норма - один рік) при поверненні в Україну, якщо вони були придбані не менш ніж за півтора роки до завершення строку такого відрядження (півроку - у випадку проходження дипломатичної служби у державах з важкими кліматичними умовами).

При цьому для реалізації даної пільги важливими є такі умови:

  • працівник дипломатичної служби повинен бути власником автомобіля;

  • вартість автомобіля не має перевищувати 30 відсотків від суми, що виплачується працівнику дипломатичної служби у зв’язку з перебуванням у довготерміновому  відрядженні або проходженням дипломатичної служби за кордоном;

  • автомобіль повинен бути придбаним працівником дипломатичної служби не менш ніж за півтора роки до завершення строку відрядження або проходження дипломатичної служби (півроку – у випадку проходження дипломатичної служби у державах з важкими кліматичними умовами);

Прийняття даного законопроекту, за вказівкою його авторів, сприятиме забезпеченню належного виконання закордонними дипломатичними установами України покладених на них завдань завдяки мобілізації власного автотранспорту працівників цих установ для виконання ними своїх службових обов’язків.

 

Зареєстровано проект щодо уточнення класифікації податків

21 січня 2016 року у Верховній Раді України було зареєстровано Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення класифікації податків» № 3802.

Законопроектом пропонується віднести рентну плата за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до місцевих податків.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття даного Законопроекту забезпечить стимулювання суб’єктів господарювання до видобування природного газу та відповідно підвищення рівня наповнення місцевих бюджетів та Державного бюджету України за рахунок сплачених податків.

 

Найважливіші роз’яснення Державної фіскальної служби України

Стосовно

Зміст

Назва

ПДВ

Державна фіскальна служба роз’яснила особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2015 року. Так, перерахунок здійснюється в 2 етапи. Спершу здійснюється перерахунок сум податку, включених до складу податкового кредиту протягом першого півріччя (січень – червень) 2015 року, та визначається сума податку, на яку слід збільшити або зменшити податковий кредит, сформований протягом цього періоду (січень – червень). За результатами другого півріччя здійснюється перерахунок не податкового кредиту, а сум податкових зобов’язань, нарахованих протягом другого півріччя (липень – грудень) 2015 року на підставі пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, та визначається сума податкових зобов’язань, на яку слід збільшити або зменшити податкові зобов’язання, сформовані протягом цього періоду.

Лист ДФСУ № 1082/10/28-10-06-11 від 14.01.2016 р. «Щодо проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2015 року»

 

Фіскальна служба зазначила, що у разі здійснення операцій з постачання підакцизних товарів, сума акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до бази оподаткування податком на додану вартість. При цьому у податковій накладній відображається, зокрема, окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару. Відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не передбачено.

Лист ДФСУ № 27773/10-28-10-06-11 від 29.12.2015 р. «Включення до бази оподаткування податком на додану вартість суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів»

Податківці висловили свою думку щодо адміністративної відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН: оскільки відсутність факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН за умови відображення сум податку на додану вартість за такою податкової накладною у податкових зобов’язаннях (розділ І податкової декларації з податку на додану вартість) звітного податкового періоду не впливає на декларування платниками податку податкових зобов’язань з податку на додану вартість за відповідний звітний період, то порушення строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН не буде порушенням порядку ведення податкового обліку.

Лист ДФСУ № 1534/10/28-10-06-11 від 21.01.2016 р. щодо адміністративної відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН

 

Податок на прибуток підприємств

Податківці зазначили про особливості оподаткування договорів про спільну діяльність. Так, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як висновок, контролюючий орган зазначив, що, оскільки розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПК України не містить положень щодо окремого обліку результатів спільної діяльності без створення юридичної особи, починаючи з 01.01.2015 року договори про спільну діяльність не є окремими платниками податку на прибуток підприємств.

Лист ДФСУ № 1382/10/28-10-06-11 від 20.01.2016 р. щодо оподаткування договору про спільну діяльність

Контролюючий орган роз’яснив особливості порядку коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резерву сумнівних боргів, визначеного нормами статті 139 ПК України. Так, податківці зазначили, що фінансовий результат до оподаткування зменшується лише тоді, коли здійснюється коригування у бік зменшення резерву сумнівних боргів, і на цю суму збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування, який визначений у фінансовій звітності, не підлягає зменшенню на суму списаної заборгованості.

Лист ДФСУ № 689/10/28-10-06-11 від 12.01.2016 р. «Щодо оподаткування податком на прибуток»

 

Державна фіскальна служба зазначила про основні нововведення щодо адміністрування податку на прибуток, що вступили в силу з 1 січня 2016 року.

Зокрема податківці вказали на такі основні аспекти:

  • щоквартальне декларування податку на прибуток;
  • відміна щомісячних авансових внесків з податку на прибуток;
  • вимоги для об'єднань та асоціацій об'єднань співвласників багатоквартирних будинків з метою визначення їх неприбутковими організаціями;
  • зменшення податку на прибуток на суму нарахованого податку на нерухоме майно;
  • коригування фінансового результату на доходи від участі в капіталі та дивіденди;
  • нові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування на період дії закону щодо фінансової реструктуризації.

Детальніше про зміни в оподаткуванні податком на прибуток Ви можете дізнатись за посиланням.

Лист ДФСУ № 1626/7/99-99-19-02-02-17 від 18.01.2016 р. «Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2016 році»

 

ПДФО

Податківці зазначили, що сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку у випадку відсутності при закордонному відрядженні працівника відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

В аспекті оподаткування податком на прибуток контролюючий орган зазначив, що для підтвердження витрат на придбання електронного авіаквитка для відрядження працівників підприємства потрібні такі документи: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій або безготівковій формі; роздрук на папері частини електронного авіаквитка з вказаним маршрутом; оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира.

Лист ДФСУ № 1501/10/28-10-06-11 від 21.01.2016 р. щодо закордонного відрядження працівників.

 

Спрощена система оподаткування

Контролюючий орган зазначив, що суб’єкти господарювання – фізичні особи – платники єдиного податку, які в 2015 році отримали доходи понад 5 млн грн, але не перевищили обсяг доходу 20 млн грн, не втрачають право застосовувати спрощену систему оподаткування в 2016 році. Якщо ж дохід перевищить 5 млн грн вже у 2016 році, то такі платники зобов’язані будуть перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим кварталом в якому трапилось таке перевищення.

Податківці обґрунтовують свою позицію тим, що нормативно-правові акти, за загальним правилом не мають зворотної дії в часі, а отже, і прийнятий нещодавно закон, що вносив зміни до ПК України не може поширювати свою дію на відносини, що виникли в минулому році.

Детальніше – за посиланням.

Лист ДФСУ № 1867/99-99-17-02-02-17 від 20.01.2016 р. «Про застосування спрощеної системи оподаткування»

 

Цей лист викликав значний суспільний резонанс, оскільки у ньому податківці фактично вказали, що з першого січня 2016 фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, обсяг доходу яких у 2015 році перевищив 5 млн гривень, втратили право перебувати на спрощеній системі оподаткування. Зазначене вище роз’яснення фіскальних органів напряму суперечить положенням ПК України, Конституції України та будь-яким правилам правозастосування.
 

За кілька днів у своєму листі ДФС висловила абсолютно протилежну позицію.

 

Детальніше – за посиланням.

Лист ДФСУ № 1527/7/99-99-17-02-02-17 від 18.01.2016 р. «Про окремі зміни у законодавстві щодо спрощеної системи оподаткування»

 

Податок на нерухомість

Фіскальна служба нагадала, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов’язковими згідно з нормами ПК України, такі податки до прийняття рішення справляються, виходячи з норм ПК України із застосуванням їх мінімальних ставок (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України). Таким чином, якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення ставок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то мінімальною ставкою такого податку є «0» відсотків.

Лист ДФСУ № 27682/10-28-10-06-11 від 23.12.2015 р. «Сплата податку на нерухоме майно, у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення ставок»

 

РРО

Роз'яснюючи особливості застосування РРО у 2016 році, податківці зазначили, що підприємство має право після 01.01.2016 року використовувати в діяльності зареєстровані до 01.01.2015 року моделі РРО за умови продовження строку первинної реєстрації відповідної моделі РРО. Для продовження строку первинної реєстрації моделі, включеної до Державного реєстру, строк первинної реєстрації якої не закінчився, заявник подає уповноваженій організації не пізніше ніж за місяць до закінчення строку копії сертифіката відповідності моделі обов'язковим вимогам нормативних документів (із зазначенням складових частин реєстратора), атестат виробництва або сертифікат на систему управління якістю, видані відповідно до законодавства.  

Лист ДФСУ № 27701/10-28-10-06-11 від 28.12.2015 р. «Використання РРО після 01.01.2016 року»

ЄСВ

 

Фіскальна служба надала роз’яснення щодо нарахування єдиного внеску працівнику, який працює неповний робочий день. Податківці вказали на право роботодавця нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

Однак роботодавець розраховує суму ЄВ, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника незалежно від того, що працівник працював неповний робочий день.

Лист ДФСУ № 27684/10-28-10-06-11 від 22.12.2015 р. «Застосування понижуючого коефіцієнту, коли здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати»

 

У зв’язку із набранням чинності змін у законодавстві, з 1 січня 2016 року Державна фіскальна служба висловила свою позицію щодо наявної колізії в нормах Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449 щодо термінів сплати сум пені та штрафів.

Контролюючий орган зазначив, що до приведення Інструкції у відповідність до норм Закону 2464, територіальні органи ДФС повинні використовувати форми рішень про застосування штрафних санкцій, передбачені Інструкцією, та обов’язково повідомляти платника єдиного внеску про зміну термінів сплати такого рішення та підстави такої зміни.

Повідомлення про зміну термінів сплати рішення про застосування штрафних санкцій вручається (надсилається) платнику єдиного внеску одночасно з рішенням.

Лист ДФСУ № 1261/7/99-99-17-03-01-17 від 15.01.2016 р. щодо зміни термінів сплати штрафних санкцій платниками єдиного внеску

 

Попередня стаття Наступна стаття