Огляд податкового законодавства за 01-07 лютого 2016 року

08 Лютого 2016 (0)
Аа Аа

Депутати прийняли зміни до Митного кодексу України щодо створення передумови для нової моделі ринку природного газу

4 лютого 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу». Реєстраційний номер Закону наразі відсутній, законопроект був зареєстрований під № 3074.

Цим Законом в Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі – МК України) внесено нові поняття:  заміщення природного газу (бекхол); оперативний балансуючий рахунок (ОБР); обсяг балансування природного газу (для цілей ОБР); балансуючий обсяг між точками входу і точками виходу; а також передбачено особливості митного контролю та митного оформлення таких операцій.

Законом доповнено частину 2 статті 232 МК України такого змісту:

 

«2. Митний контроль та митне оформлення обсягів природного газу за операцією з заміщення природного газу (бекхолу) здійснюється відповідно до заявленого митного режиму на підставі документів, передбачених пунктом 5 частини першої статті 335 цього Кодексу, а також акту приймання-передачі природного газу між перевізниками-операторами газотранспортних систем України та суміжної іноземної держави (окремо по кожному пункту приймання-передачі газу) та/або перевізником-оператором газотранспортної системи України та оператором газосховища, що містить інформацію про обсяги природного газу за операцією бекхолу.

Порядок здійснення митного контролю за обсягами природного газу за операцією бекхолу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Під операцією бекхолу розуміється операція, при якій приймання-передача природного газу здійснюється шляхом документального оформлення зустрічних потоків:

природного газу, який знаходиться в суміжних газотранспортних системах,  – перевізниками-операторами газотранспортних систем України та суміжної іноземної держави по кожному пункту приймання-передачі газу окремо без його переміщення трубопровідним транспортом через митний кордон України;

природного газу, який знаходиться у газотранспортній системі та/або знаходиться у газосховищах України під митним контролем, – перевізником-оператором газотранспортної системи України та оператором газосховища без його фізичного закачування/відбору в/з газосховища.

Відповідальність за декларування обсягів природного газу за операцією бекхолу несе декларант. Органи доходів і зборів не відшкодовують будь-які майнові претензії осіб, які мають повноваження стосовно відповідних обсягів природного газу.

Законом також доповнено статтю 232 МК України частинами третьою і четвертою.

Згідно з доповненнями, «митне оформлення природного газу, переміщеного трубопровідним транспортом через митний кордон України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) здійснюється на підставі даних актів приймання-передачі природного газу між сторонами зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та оперативного балансового рахунку (ОБР) за звітний період (місяць), між перевізниками-операторами газотранспортних систем України та суміжної іноземної держави».

Законом також передбачено, що митне оформлення у відповідний митний режим балансуючих обсягів природного газу здійснюється протягом 30 днів після закінчення дії угоди (договору) між сторонами зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Нагадуємо, що цей Закон слугує для проведення відповідності норм МК України до Закону України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 року № 329-VIII.

 

Зміни до Податкового кодексу України щодо реструктуризації іпотечних кредитів громадян

3 лютого 2016 року у Верховній Раді України був зареєстрований, розроблений Кабінетом Міністрів України законопроект № 4004, що передбачає реструктуризацію іпотечних кредитів громадян, отриманих в іноземній валюті. Після цього урядовці вирішили врегулювати податкові важелі та зареєстрували законопроект № 4005 про внесення змін до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПК України). З основними положеннями першого, Ви можете ознайомитись на офіційному сайті Мінфіну.

Законопроект про внесення змін до ПК України полягає у наданні певних податкових преференцій платникам, чиї іпотечні кредити були реструктуризовані. Зокрема, пропонується встановити, що сума анульованої кредитором заборгованості у порядку, передбаченому вищезгаданим Законом, не вважається додатковим благом платника податків та, відповідно, не включається до розрахунку його загального оподатковуваного доходу.

Як зазначає автор, законопроект спрямований на створення дієвого механізму з врегулювання проблемних питань, пов’язаних із погашенням заборгованості. Однак, в цілому зазначені законопроекти викликають сумніви щодо їх доцільності в сучасних економічних реаліях і наштовхують на думку, чи не є вони черговим популістським кроком, спрямованим хоч якось підтримати падаючу з шаленими темпами популярність уряду. Нагадаємо, що раніше Президент вже ветував аналогічний Закон щодо реструктуризації іноземних боргів.

 

Пропозиції щодо призупинення індексації нормативної грошової оцінки земель

2 лютого 2016 року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект № 3872 від 2 лютого 2016 року, що передбачає призупинення індексації нормативної грошової оцінки (надалі – НГО) земель терміном на 2 роки.

Зокрема, автори законопроекту пропонують встановити на 2016 – 2017 роки коефіцієнт індексації НГО на рівні 1. Такі пропозиції призведуть до тимчасового «замороження» розміру НГО, яка, відповідно до приписів податкового законодавства, підлягає щорічній індексації на коефіцієнт, що визначається за індексом споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнти індексації НГО

 

Відповідно до чинного законодавства

Пропонується встановити

на 2016 рік

1,43

 

1

на 2017 рік

1,12*

1

*- за прогнозами Мінекономіки

Законопроект спрямований на підтримку промислових виробників шляхом зменшення фіскального навантаження, створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного промислового сектору, зменшення рівня цін на продукцію.

 

Депутати пропонують встановити до 2020 року мораторій на скасування спеціального режиму ПДВ для сільгосппідприємств

3 лютого 2016 року у Верховній Раді України був зареєстрований проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення до 2020 року мораторію на скасування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість сільгосппідприємств» № 4003.

Відповідно до пояснювальної записки законопроектом вносяться наступні зміни до ПК України:

1) відновлюється звільнення від  оподаткування операцій з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД;

2) повертається право на автоматичне відшкодування ПДВ аграріям;

3) відновлюється відкриття рахунків в системі електронного адміністрування податку, призначених для перерахування на спеціальні рахунки замість додаткового окремого перерахування коштів до Державного бюджету;

4) у формулі обчислення сум податку для реєстрації податкових накладних в  Єдиному реєстрі податкових накладних  виключено такий елемент,  як овердрафт – суму середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені;

5) замість перерахування до Державного бюджету позитивної різниці між сумою податкових зобов’язань звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду пропонується залишити раніше чинну систему збереження коштів у розпорядженні сільгосппідприємств;

6) встановлюється мораторій на скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ сільськогосподарських підприємств до 2020 року.

 

Чергові пропозиції на підтримку аграріїв

29 січня 2016 року у Верховній Раді України був зареєстрований проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, в тому числі сільгоспвиробників» за № 3851. Як ми вже встигли звикнути, законопроект спрямований на виправлення та «підчищення» наслідків так званої «податкової реформи», введеної в дію Законом про внесення змін до ПК України від 24 грудня 2015 року, у найбільш проблемній сфері – адмініструванні ПДВ.

Зокрема, пропозиції нардепів стосуються таких аспектів:

1. Спеціальний режим для аграріїв

Так, автор законопроекту пропонує відновити до 1 січня 2018 року дію спеціального режиму оподаткування ПДВ діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

2. Ставки податку

Пропонується розширити перелік операцій, до яких застосовується пільгова ставка у розмірі 7 %, операціями з постачання найбільш важливої та необхідної населенню сільськогосподарської продукції.

3. Податковий кредит

Податковий кредит не може бути сформований за такими податковими накладними:

Зараз

Пропонується встановити

що містять помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД

що визначають суми податку за операціями, що не є об'єктом оподаткування податком або що звільнені від оподаткування

що містять помилки в обов’язкових реквізитах, які заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов’язань

що містять помилки у податковому номері платника податку, покупця та/або продавця

Таким чином, ми бачимо, що автори законопроекту конкретизували помилки у податковій накладній, які не дають змоги платнику сформувати на її підставі податковий кредит. Зокрема, замість абсолютно неточного формулювання «помилки, що не дають змогу ідентифікувати» пропонується встановити більш конкретне «помилки у податковому номері», що унеможливить зловживання з боку контролюючих органів. Для контролюючих органів пропонується встановити заборону скасування податкового кредиту за формальними ознаками.

4. Бюджетне відшкодування ПДВ

Бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється за допомогою:

Зараз 

Пропонується встановити

Реєстру заяв платників, що мають право на автоматичне бюджетне відшкодування

Єдиного реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування

Реєстру заяв платників, що не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування

Тобто, автори законопроекту, з метою дотримання встановленого ПК України принципу рівності платників податків, пропонують замість 2 реєстрів заяв утворити єдиний публічний реєстр заяв про відшкодування ПДВ.

5. Відповідальність

Встановлення мораторію на застосування фінансових санкцій до платників – суб’єктів спеціального режиму за помилки у податкових деклараціях, в яких відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування.

Нагадаємо, що кілька днів тому у Верховній Раді України вже був зареєстрований майже ідентичний законопроект, з аналізом якого Ви можете ознайомитись у нашому огляді.

 

Пропозиції щодо соціального захисту інвалідів з числа ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС

29 січня 2016 року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект № 3845 від 29 січня 2016 року, яким пропонується надати податкові пільги одній з найбільш соціально незахищених категорій громадян – інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Зокрема, законопроект передбачає звільнення від оподаткування ПДФО пенсій зазначеної категорії осіб, незалежно від їх розміру.

Нагадаємо, що на цьому тижні на розгляд Верховної Ради України також були винесені пропозиції народних депутатів щодо звільнення від оподаткування ПДФО пенсій інвалідів, осіб, які втратили годувальника та непрацездатних сімей. З аналізом цих пропозицій Ви можете ознайомитись в нашому огляді.

  

Роз’яснення Державної фіскальної служби України 

Стосовно

Зміст Листа

Назва

Оподаткування податком на прибуток

Податковий орган роз’яснив, що платник, який не мав базового показника для нарахування щомісячних авансових внесків за підсумками попереднього року, а за підсумками кварталу наступного року отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали цього звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань незалежно від значення об’єкта оподаткування за звітні періоди – перше півріччя та 9 місяців.

Лист ДФСУ № 1560/6/99-99-19-02-02-15 від 27.01.2016 р. щодо подання звітності з податку на прибуток

 

Державна фіскальна служба роз’яснила особливості оподаткування податком на прибуток діяльності страховиків. Так, було зазначено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток страховика, що оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, є фінансовий результат до оподаткування, визначений за правилами бухгалтерського обліку, який формується, у тому числі з урахуванням доходів та витрат від страхування, відкоригований на різниці. Одночасно дохід за договорами страхування оподатковується за ставкою, встановленою підпунктом 136.2.1 пункту 136.2 статті 136 Кодексу. При цьому нарахований страховиком податок на дохід є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.

Лист ДФСУ № 1559/6/99-99-19-02-02-15 від 27.01.2016 р. щодо оподаткування доходів страховиків

Податківці звернули увагу на те, що необхідною умовою для застосування положень міжнародних договорів щодо звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки є надання нерезидентом довідки, яка підтверджує його податковий статус.  У разі виплати членських внесків на користь нерезидента підлягає утриманню податок в розмірі 15 відсотків їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.

Лист ДФСУ № 1557/6/99-99-19-02-02-15 від 27.01.2016 р. щодо особливостей оподаткування податком на прибуток операцій з виплати членських внесків нерезиденту – міжнародній організації

Фіскальна служба зазначила, що  у разі подання підприємствами декларацій з податку на прибуток підприємств за 2015 рік та ліквідаційного балансу щомісячні авансові внески, сплачені у 2015 році, у тому числі у грудні місяці, враховуються у зменшення податкових зобов’язань у деклараціях за 2015 рік. Отже, підприємства, що припиняються у процесі реорганізації, повинні скласти податкові декларації з податку на прибуток за 2015 рік. При цьому останнім періодом для сплати щомісячних авансових внесків є грудень 2015 року. Крім того, такі підприємства повинні самостійно здійснити розрахунки з бюджетом.

Лист ДФСУ № 1558/6/99-99-19-02-02-15 від 27.01.2016 р. щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток та подання декларацій з податку на прибуток підприємствами, що припиняються шляхом злиття

Як зазначається у листі, якщо підприємство здійснює платежі, які згідно з правилами бухгалтерського обліку визнаються роялті і відповідно включаються до складу витрат, а для цілей оподаткування податком на прибуток такі платежі не підпадають під визначення роялті, то підприємство не формує різниці для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток відповідно до підпункту 140.5.5 – 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Кодексу.

Лист ДФСУ № 1555/6/99-99-19-02-02-15 від 27.01.2016 р. щодо коригування фінансового результату до оподаткування на деякі витрати та при виплаті роялті

 

Оподаткування ПДВ

Податковий орган зазначив, що операції з постачання товарів/послуг у рамках проекту МТД та в межах затвердженого плану закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються виконавцями проектів МТД за кошти МТД, звільняються від оподаткування ПДВ. При придбанні виконавцем проекту МТД у Постачальника товарів/послуг у рамках таких проектів ціна товарів/послуг визначається без ПДВ, тому Постачальник за такими операціями податкові зобов’язання не визначає і до бюджету не сплачує.Разом з тим, законодавством не передбачено можливості відшкодування за рахунок коштів бюджету сум ПДВ, сплачених у складі вартості придбаних товарів/ послуг, що використовуються для виконання в Україні проектів МТД згідно з Угодою.

Лист ДФСУ № 1393/6/99-99-19-03-02-15 від 26.01.2016 р. щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг, що придбаваються під час реалізації проекту міжнародної технічної допомоги

 

Податківці зазначили, що платник податку, який експортує самостійно виготовлений товар за ціною нижче собівартості, на дату оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною, складає податкову накладну. Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. У рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані. При цьому, враховуючи те, що обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, не формує вартості експортованого товару, нульова ставка до такого обсягу не застосовується, а тому в податковій накладній з позначкою «17» визначається сума ПДВ за ставкою 20 відсотків. Податкова накладна, складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, відображається в рядку 1 розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ.

Лист ДФСУ № 1388/6/99-99-19-03-02-15 від 26.01.2016 р. щодо порядку оподаткування ПДВ операції з експорту товарів у 2015 році за ціною, нижчою за собівартість

 

Фіскальна служба роз’яснила порядок оподаткування різноманітних мотиваційних виплат або бонусів продавцем покупцеві, наприклад, за точність закупівельних прогнозів, виконання узгодженого плану закупівель, дотримання асортименту товарів. Податківці зазначили, що оскільки такі виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукції, їх слід розглядати як оплату маркетингових послуг. Зважаючи на це, такі виплати оподатковуються ПДВ. При цьому, базою оподаткування є сума отриманих виплат. 

Лист ДФСУ № 1207/6/99-99-19-03-02-15 від 22.01.2016 р. щодо отримання покупцем – резидентом винагороди (бонусу) від продавця – нерезидента та покупцем – нерезидентом від продавця – резидента за досягнення відповідних показників та виконання плану придбання

 

Податківці зазначили, що якщо згідно з умовами ліцензійного договору передбачено надання користувачу (ліцензіату) права від власника (ліцензіара) на використання програмного забезпечення (у тому числі компонентів до нього) без можливості продажу такого програмного забезпечення або здійснення відчуження в інший спосіб та/або умови використання не обмежені функціональним призначенням програмного забезпечення (у тому числі компонентів до нього) і його відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання, то отримання власником (ліцензіаром) платежу від користувача (ліцензіата) як винагороди за надання вказаного права для цілей оподаткування податком на додану вартість визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Лист ДФСУ № 1353/6/99-99-19-03-02-15 від 25.01.2016 р. щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з надання права на використання програмного забезпечення на умовах ліцензійного договору

 

Оподаткування транспортним податком

Податківці зазначили про зміни в адмініструванні транспортного податку, що набрали чинності з 1 січня. Зокрема, такі зміни торкнулися об’єкта оподаткування, яким є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. (1378 грн. м. з. п. х 750 м. з. п. = 1 033 500 грн.) та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно). Також внесеними змінами врегульовано питання оподаткування викраденого автомобіля.

Більш детально з цими та іншими змінами, Ви можете ознайомитись в нашому аналітичному матеріалі.

Лист ДФСУ № 2374/7/99-99-17-04-01-17 від 26.01.2016 р. «Про зміни в адмініструванні транспортного податку»

 

Єдиного податку

Податківці зазначили, що зважаючи на те, що акти податкового законодавства, за загальним правилом, не мають зворотної дії в часі, то платники єдиного податку, чий дохід в минулому році перевищив 5 млн грн, не зобов’язані в цьому році переходити на загальну систему оподаткування. Тобто, юридичні особи, якими прийнято рішення про перехід з 01.01.2016 р. на спрощену систему оподаткування та подано до контролюючого органу за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік з обсягом доходу більше 5 млн грн, мають право застосовувати спрощену систему оподаткування.

Лист ДФСУ № 2280/7/99-99-15-03-01-17 від 25.01.2016 р. «Про застосування спрощеної системи оподаткування юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи»

Попередня стаття Наступна стаття