Огляд трудового та пенсійного законодавства за вересень 2017 року

Позиція Верховного Суду України щодо звільнення працівника у разі вчинення працівником прогулу без поважних причин (Постанова ВСУ від 13.09.2017 у справі № 6-1412цс17)

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір (пункт 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України). Прогул – це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше 3-х годин (безперервно або в цілому).

Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше 3-х годин протягом робочого дня.

Невихід на роботу у зв'язку із самовільним використанням працівником відпустки, відгулів за відпрацьовані раніше дні, залишення роботи без попередження власника або уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення працівника.

 

Новий Закон України «Про освіту»

Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII опублікований у газеті «Голос України» за 27.09.2017 і набирає чинності 28.09.2017 за винятком окремих його положень, які запрацюють протягом 2018-2019 рр.

Стосовно оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників, то вона буде визначатися відповідно до статті 61 цього Закону.

1. Посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі 3-х мінімальних заробітних плат.

Посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менше ніж на 10 %.

Найменший посадовий оклад науково-педагогічного працівника встановлюється на 25 % вище посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії.

Кожен наступний посадовий оклад науково-педагогічного працівника підвищується не менше ніж на 10 % від попереднього.

Схеми посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних навчальних закладів затверджуються КМУ з урахуванням норм вищезазначеного Закону.

Вимоги до мінімального посадового окладу запрацюють з 2018 року. Разом з тим Уряду доручено забезпечити до 2023 року поетапну реалізацію положення частини другої статті 61 цього Закону, передбачивши при цьому щорічне збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до 4-х прожиткових мінімумів для працездатних осіб пропорційно до розміру збільшення доходів Держбюджету порівняно з попереднім роком, і затвердити відповідні схеми посадових окладів (ставок заробітної плати).

2. Науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів освіти встановлюються доплати за наукові ступені і вчені звання.

3. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам встановлюються щомісячні надбавки за вислугу років у розмірах:

• більше 3-х років – 10 %;

• більше 10-ти років – 20 %;

• більше 20-ти років – 30 % посадового окладу.

4. Педагогічний працівник, який пройшов сертифікацію, отримує щомісячну доплату в розмірі 20 % посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом терміну дії сертифіката. Норма почне працювати з 01.01.2019.

5. Заклад освіти має право за рахунок власних надходжень та інших джерел, не заборонених законодавством, встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії та інші види заохочень.

6. Керівник закладу освіти відповідно до законодавства, установчих документів та колективного договору вправі встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії за використання в освітньому процесі іноземних мов, сучасних технологій, реалізацію інноваційних проектів тощо.

7. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам за рахунок власних надходжень закладів освіти може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови надання такої допомоги визначаються установчими документами закладів освіти або колективним договором.

8. Також гарантовані:

• виплата педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов'язків;

• виплата педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.

Після набрання чинності зазначеним Законом розмір заробітної плати педагогічних та науково-педагогічних працівників не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують займати відповідні посади, виконувати відповідні обов'язки і зберігають відповідну кваліфікаційну категорію.

 

Роз’яснення Мінсоцполітики щодо розрахунку днів під час випробувального терміну

Час простою і хвороби не враховується у випробувальний термін, вагітність скасовує випробування, змінний графік не змінює терміни випробування, а звільнення за угодою сторін можливо під час випробувального терміну.

Саме таких ситуацій надані пояснення фахівцем Мінсоцполітики на сторінках видання «Праця i зарплата» № 42 (1006), які розмістило на своєму сайті ГУ Держпраці в Хмельницькій області.

Чи можна продовжити працівнику випробувальний термін у зв'язку з тим, що на підприємстві оголошений простій з організаційних причин (відсутність обсягу робіт)?

Якщо під час простою працівник не працював (не виконуються трудові обов'язки за посадою), робота за укладеним трудовим договором в період простою не зараховується до строку випробування.

Чи можна встановити робочому випробувальний термін тривалістю три місяці у зв'язку з тим, що він працює згідно з графіком: одна доба робоча, три доби вихідні – адже в місяць він працює тільки вісім діб?

Незалежно від кількості робочих днів згідно з графіком роботи у період випробування тривалість випробування для робітників не може перевищувати одного місяця.

При прийнятті на роботу жінці було встановлено випробувальний термін. Через деякий час вона повідомила про вагітність. Чи можна її звільнити як таку, що не пройшла випробування?

Звільнення вагітної жінки, яка не пройшла випробування, заборонено законодавством. У цьому випадку роботодавець зобов'язаний вжити заходів щодо переведення вагітної жінки з її згоди на іншу роботу або щодо її працевлаштування в іншого роботодавця.

 

Проект Закону «Про Державний бюджет України»

На сьомій сесії VIII скликання Верховної Ради України 15 вересня 2017 року був зареєстрований проект Закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за № 7000, поданий Кабінетом Міністрів України.

Проект Держбюджету на 2018 рік передбачає підвищення з 1 січня мінімальної заробітної плати – до 3723 гривень.

«Установити у 2018 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня – 3723 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня – 22,41 гривні», – зазначається в оновленому проекті, опублікованому на парламентському порталі.

Окрім цього, у проекті Держбюджету на 2018 рік йдеться про те, що:

у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року — 1700 гривень, з 1 липня — 1777 гривень, з 1 грудня — 1853 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року — 1492 гривні, з 1 липня — 1559 гривень, з 1 грудня — 1626 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року — 1860 гривень, з 1 липня — 1944 гривні, з 1 грудня — 2027 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2018 року — 1762 гривні, з 1 липня —- 1841 гривня, з 1 грудня — 1921 гривня;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року — 1373 гривні, з 1 липня — 1435 гривень, з 1 грудня — 1497 гривень.

 

Пенсійна реформа

Верховна Рада України протягом пленарних днів 19-21 вересня 2017 року мала розглянути у другому читанні законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (№ 6614).

На жаль, цього не відбулося.

Законопроектом № 6614 передбачаються нові підходи до пенсійного забезпечення: зарахування до страхового стажу періодів для деяких категорій громадян, а саме: для приватних підприємців – окремі періоди здійснення підприємницької діяльності, для військовослужбовців – період строкової служби, для матерів - періоди здійснення догляду за дітьми, для студентів – період навчання у вищих навчальних закладах. Запроваджується автоматичний перерахунок пенсій та введення в дію накопичувальної системи пенсійного страхування з 1 січня 2019 року.

«Пенсійна реформа має забезпечити підвищення розмірів пенсій для 10 мільйонів українських пенсіонерів», - йдеться у заяві голови Комітету.

Як повідомила прес-служба Апарату Верховної Ради України 28 вересня 2017 року, Голова Верховної Ради України сподівається, що наступного пленарного тижня Парламент завершить розгляд законопроектів щодо судової реформи і розгляне та ухвалить закони, необхідні для здійснення пенсійної реформи.

Нагадаємо, що мінімальна гарантована пенсія в разі схвалення пенсійної реформи становитиме 1 452 грн, за повідомленням Людмили Денисової, голови Комітету ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

За умови схвалення народними депутатами пенсійної реформи з 1 жовтня для призначення та перерахунку пенсій буде застосовуватися прожитковий мінімум станом на 1 грудня 2017 року.

Також, як зазначила голова Комітету, згідно з реформою надаються гарантії для інвалідів з дитинства, дітей-інвалідів, пенсіонерів, які не мають повного стажу, і осіб, які не мають права на пенсію та які отримують зараз 949 грн. Кількість таких громадян на сьогоднішній день – близько 1 млн. Розмір пенсії для них збільшиться на 45 % і становитиме 1373 грн.

У реформі прописано, що з 2019 року індексація буде відбуватися автоматично. Непотрібно буде приймати окремі рішення Уряду або Верховній Раді України: на 50 % від зростання споживчих цін і на 50 % від зростання середньої заробітної плати за один календарний рік. А з 2021 року – за три попередніх календарних роки.

За повідомленням сайта Комітету ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Попередня стаття Наступна стаття