Компромісні домовленості парламентарів та Мінфіну в сфері адміністрування податків

Аа Аа

Сьогодні, 11 грудня 2015 року у Верховній Раді зареєстровано спільний проект податкової реформи від депутатів профільного комітету та Міністерства фінансів України за номером 3630, створений за результатами відшукання компромісу між двома пропонованими підходами до реформування Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 (далі – ПК України).

Зупинимось детальніше на згаданих домовленостях:

1. Вирішено виключити з положення пропонованої Міністерством фінансів України статті 37 щодо податкового обов’язку норму про те, що у випадку надання банківської гарантії щодо суми завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, виконання податкового обов’язку здійснюється банком.

2. Конкретизовано положення про те, що у разі встановлення факту неправомірної відмови у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

3. Із загальної частини виключено положення про особливий податковий період для платників податку на прибуток, який передбачав можливість подання декларації до 1 червня року, наступного за звітним.

4. Конкретизовано положення про те, що рішення про продовження процедури адміністративного оскарження може містити посилання на заяву про застосування процедури альтернативного вирішення податкових спорів, зміна спрямована на узгодження норми пропонованого пункту 57.8 статті 57 ПК України.

5. Змінено норму пропонованої статті 66 ПК України щодо обліку платників податків у контролюючих органах. Вказується, що податкова має взяти на облік платника податків у день отримання відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб.

6. Змінено одну з підстав для проведення документальної перевірки платника податків. Запропоновано надати контролюючим органам право проводити документальну перевірку у разі, якщо ним «отримано податкову інформацію, що свідчить про можливі порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства». На наш погляд, формулювання даної підстави є не зовсім вдалим, адже значно «розмиває» коло законодавчих актів, порушення яких дає підстави для проведення документальної позапланової перевірки. Власне, тут ми можемо, скоріше говорити про певну логічну помилку, адже сам по собі Податковий кодекс України жодне інше законодавство не врегульовує, проте ця помилка здатна привести до неоднозначного розуміння положень кодексу і, як наслідок, до неправильного їх застосування.

Що ж стосується інших положень про адміністрування податків, вони залишились у пропонованому Міністерством фінансів варіанті, огляд якого ми вже презентували раніше. Це питання десятикратного збільшення санкцій, механізму альтернативного оскарження податкових спорів, проблеми щодо розгляду заперечень, надання банками періодичної інформації про баланс рахунків платників та інші. З іншими змінами до загальної частини ПК України, велика частина яких була збережена в компромісному варіанті реформи, Ви зможете ознайомитись в наших матеріалах:

Попередня стаття Наступна стаття