Які зміни чекають на платників рентної плати?

Проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні), зареєстрованого у Верховній Раді України від 07.11.2016 р. №5368, пропонуються наступні зміни до:

рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин,

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

рентної плати за спеціальне використання води;

рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

Крім того, проектом Міністерства фінансів України пропонуються зміни до Розділу XVIII у частині визначення особливостей справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в умовах дії угоди про розподіл продукції.

 

Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин

Введення нової категорії платників рентної плати користування надрами для видобування корисних копалин

 

Проектом Міністерства фінансів України Податковий кодекс України доповнюється підпунктом 252.1.6: «Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, які виконують роботи для виконання яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр».

Таким чином, ініціатори законопроекту вважають за доцільне зобов’язати суб’єктів господарювання сплачувати рентну плату, за умови здійснення робіт, що підлягатимуть погодженню з Державною службою геології та надр України. Наразі до компетенції Державної служби геології та надр України не належать повноваження щодо надання будь-яких погоджень[1]. Для реалізації цієї норми на практиці необхідно також внести зміни до суміжних нормативно-правових актів. Які саме роботи необхідно буде погоджувати у проекті змін до ПК України не зазначено.

 

Щодо об’єкта рентної плати користування надрами для видобування корисних копалин

 

Ввівши нову категорію платників рентної плати з прив’язкою до робіт, для виконання яких необхідно отримання погодження Державної служби геології та надр України, проектом визначається об’єкт оподаткування підпунктом 252.3.3: «обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт для виконання яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів».

Оскільки наразі Державна служба геології та надр України не наділена повноваженнями з погодження виконання робіт суб’єктами господарювання, то не відомо, чи будуть встановлені ліміти видобутої корисної копалини у результаті здійснення такої господарської діяльності.

 

Виключено положення абзаців 3, 4 пункту 252.8 статті 252 ПК України, якими визначається особливий порядок встановлення фактичних цін реалізації руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд. Які наслідки виключення відповідних норм?

 

Наразі у пункті 252.8 статті 252 ПК України містяться положення про використання фактичних цін реалізації руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд, що дорівнює середній ціні однієї тонни товарної продукції, що визначається Міністерством економічного розвитку та торгівлі з урахуванням світових комерційних оглядів цін на відповідну продукцію, перерахованої у гривні за курсом НБУ станом на 1 число місяця, наступного податкового періоду (у даному випадку кварталу). Проте фактично такий обов’язок Мінекономрозвитку не здійснює, оскільки Кабінетом Міністрів України не затверджена Постанова «Про затвердження Методики визначення фактичної ціни реалізації для руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд». Зважаючи на таку неузгодженість, платники рентної плати, що видобувають або реалізують руди металів, урановмісні руди використовують загальний порядок визначення фактичних цін реалізації, тобто ті, які отримані платниками від здійснення господарських операцій з відчуження корисних копалин протягом податкового періоду. При цьому, відповідно до підпункту 252.9.1  пункту 252.9 статті 252 ПК України, враховуються витрати на: 1) доставку; 2) обов’язкове страхування вантажів; 3) митні платежі у разі реалізації продукції за кордон.

Виключивши відповідні положення з ПК України, платники рентної плати, що видобули руди чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісні руди, визначатимуть фактичні ціни реалізації товарної продукції у разі вчинення господарських операцій з відчуження у межах податкового періоду в загальному порядку без можливих будь-яких майбутніх змін.

 

Розширений перелік витрат, що включаються при розрахунку доходу, отриманого від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства

 

Проектом визначається, що суму доходу від конкретного виду товарної продукції можна буде зменшити не тільки на витрати, понесені у зв’язку із доставкою відповідного виду товарної продукції споживачу, а й внаслідок здійснення операцій з перепродажної підготовки, у тому числі пакування, фасування (бутелювання).

 

Зміни до порядку застосування коригуючого коефіцієнту

 

У пункті 252.22 статті 252 ПК України виключаються абзаци 2-4, що означає наступне:

величина коригуючого коефіцієнту може виражатися у довільному вигляді, усувається прив’язка до десяткового дробу з чотирма знаками;

усувається правило застосування коефіцієнту у розмірі одиниці (1) до ставок руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд, якщо застосовуваний коефіцієнт менше одиниці;

Міністерство економічного розвитку та торгівлі звільняється від обов’язку щомісяця до 10 числа наступного звітного (податкового) періоду розміщувати визначену величину коригуючого коефіцієнта на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та подавати відповідну інформацію Міністерству фінансів України та центральному органу державної податкової служби.

 

Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України

Змінено орган, уповноважений контролювати повноту переліку користувачів радіочастотного ресурсу України

 

Згідно із запропонованими змінами Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, подаватиме перелік користувачів радіочастотного ресурсу України центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, тобто ДФС України. Наразі НКДРЗІ подає відповідний перелік Міністерству фінансів України. Різниця між положенням підпункту 254.5.1 пункту 254.5 статті 254 чинного ПК України та зареєстрованого проекту полягає також у тому, що погодження форми переліку радіокористувачів здійснюватиметься не центральним органом з регулювання у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв'язку (наразі такий орган не створений), а НКРЗІ.

 

Уточнено момент, з якого суб’єкт вважається платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

 

Проектом податкової реформи уточнюється, що початковим моментом виникнення податкового зобов’язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом для платників, які не отримують ліцензію на користування радіочастотним ресурсом, є дата видачі першого дозволу на користування РЕЗ та ВП у відповідному регіоні за умови застосування єдиної ставки.

Порядок визначення дати початку користування радіочастотним ресурсом України у разі отримання дозволу на експлуатацію РЕЗ та ВП відповідно до запропонованого проекту Мінфіну можна поділити на декілька етапів:

відповідно до загального правила визначення початкової дати користування здійснюється з дати видачі дозволу на експлуатацію;

у разі якщо у платника рентної плати є декілька дозволів, що надані користувачу в межах одного регіону, в яких передбачається однакова потужність пристроїв, що означає застосування однакової ставки, то початкова дата користування визначається з дня отримання першого з дозволів;

у разі наявності у платника декількох дозволів у межах одного регіону, однак показники потужностей для пристроїв є різними, що означає застосування різних ставок, то початкова дата користування смугами радіочастот здійснюється для кожного дозволу в індивідуальному порядку.

 

Рентна плата за спеціальне водокористування

Змінюється перелік платників рентної плати

 

Вторинні водокористувачі не будуть платити рентну плату, оскільки вони перестають бути платниками податку. Таким чином, сплачувати рентну плату за спеціальне використання води будуть тільки первинні водокористувачі та суб’єкти господарювання, які використовують воду для потреб:

гідроенергетики;

водного транспорту;

рибництва.

 

Зміни об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання води

 

Пропонується виключити положення про «з урахуванням обсягу втрат води в системах водопостачання». Така редакція пункту 255.3 статті 255 ПК України узгоджується з виключенням вторинних водокористувачів як платників рентної плати, а тому й доцільність визначення втрат води у мережах водопостачання відпадає, оскільки податкове навантаження з рентної плати покладатиметься на первинних водокористувачів та суб’єктів господарювання, що здійснюють визначену ПК України господарську діяльність.

Відповідно до запропонованих змін первинні водокористувачі та суб’єкти господарювання, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва не зможуть визначати обсяги втраченої води в системах водопостачання при встановленні фактично використаної води та розрахунку податкового зобов’язання з рентної плати за спеціальне використання води.

 

Особливості сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів

Проектом Мінфіну пропонується внести положення до статті 257 ПК України, яким визначити, що рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачуватиметься платниками щоквартально рівними частинами відповідно до лімітів спеціальних дозволів. Сплата рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів наростаючим підсумком не здійснюється для випадків, передбачених пунктами «а» та «б» підпункту 256.11.6 пункту 256.11 статті 256 ПК України, тобто коли:

лісокористувачі, які до отримання лісорубних та лісових квитків внесли рентну плату в каси суб’єктів лісових відносин;

лісокористувачі, які сплачують рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

 

Щодо особливостей справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в умовах дії угоди про розподіл продукції (до ст. 338 ПК України)

Відповідно до проекту Мінфіну сплата рентної плати буде здійснюватися до розподілу продукції за договором про розподіл продукції та не враховуватиметься у складі продукції, що підлягає розподілу.

 

Змінено порядок декларування:

Крім того змінено порядок подання декларації з рентної плати за угодою про розподіл продукції. Податкові декларації подаватимуться не за місцем податкового обліку інвестора угоди про розподіл продукції, а окремо за кожним спеціальним дозволом та/або окремою ділянкою надр.

 


[1] Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174.

Попередня стаття Наступна стаття

Останні новини:

У Києві обговорили перспективи законодавчого врегулювання питань поштового імпорту: проблематика та шляхи вирішення

24 Жовтня 2017

Технічні моменти подання пояснень та копій документів у випадку блокування реєстрації ПН/РК

24 Жовтня 2017

Мінфін став автором нових змін до системи блокування ПН/РК

24 Жовтня 2017

Судова реформа, боротьба зі скрутками, процедурний аспект адміністрування податків та інші актуальні питання на Форумі з непрямого оподаткування

24 Жовтня 2017

Огляд податкового законодавства за 16 - 22 жовтня 2017 року

23 Жовтня 2017

Чи може неплатник ПДВ бути управителем майна: пояснює ДФС

23 Жовтня 2017

Особливості відображення у податковій звітності витрат і доходів підприємця на загальній системі оподаткування

23 Жовтня 2017

Як одночасно застосовуються пільговий режим оподаткування та касовий метод обліку з ПДВ?

23 Жовтня 2017