Як зміняться ставки та порядок визначення бази оподаткування ПДФО?

Аа Аа

Верховна Рада України прийняла у другому читанні Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)» (проект № 5368 від 07.11.2016 р.) та Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (проект № 5132 від 15.09.2016 р.).

Обидва закони очікують підпису Президента.

Пропонуємо Вашій увазі огляд змін, які стосуються податку на доходи фізичних осіб.

Оподаткування суми прощеного боргу

Змінено правила сплати податку на доходи фізичних осіб з суми боргу, прощеної кредитором за власним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства.

Так, запропоновано надавати розстрочку зі сплати податкових зобов’язань, якщо кредит, сума якого була прощена, отримувався для придбання житла.

Згідно зі змінами до пункту 164.2.17 статті 164 ПК України платник податків матиме можливість розстрочити податкові зобов’язання на строк до трьох років. Для цього платнику необхідно буде подати податковому органу разом з річною декларацією заяву у довільній формі, яка повинна містити суму прощеного боргу та коротке пояснення обставин, які призвели до необхідності розстрочення податкового зобов’язання. Також до заяви необхідно буде долучити банківські документи, що підтверджують суму анульованого боргу.

Такі зміни сприйматимуться громадськістю позитивно, адже у зв’язку із прощенням боргів за кредитами у платників виникли досить великі податкові зобов’язання, які можуть сплатити не всі. Проте текст Закону в цій частині потребує доопрацювання.

По-перше, змінами передбачено, що «Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня)…». Двадцяте число місяця, наступного за четвертим кварталом, є 20 січня, проте у законопроекті зазначено 20 грудня. Очевидно, що це технічна помилка, проте вона повинна бути виправлена.

По-друге, можливість розстрочення передбачена лише для податкових зобов’язань, які виникли у зв’язку із прощеним боргом за іпотечним кредитом. Кредит є іпотечним при дотриманні двох умов: кредит надано на строк більше 5 років, в заставу прийнято саме те житло, придбання якого здійснювалось за кредитні кошти. Таким чином, якщо строк кредиту на придбання житла менше 5 років та/або він отриманий без застави або в заставі інше майно, то такий кредит не буде іпотечним в розумінні ПК України, а тому особа втрачає право на розстрочення.

По-третє, не уточнено співвідношення даних змін зі статтею 100 ПК України. Пропоновані зміни посилань на дану норму не містять. Таким чином, залишаються відкритими питання, чи реалізація права на розстрочення має заявочний характер (розстрочка надається за заявою та не потребує прийняття рішення про надання розстрочки контролюючим органом) та чи необхідно укладати договір про розстрочення податкових зобов’язань.

Доходи, які не включаються до місячного (річного) оподатковуваного доходу

Розширено коло осіб, надана допомога на лікування яких не включається до оподатковуваного доходу. Так, відповідно до діючого пункту 165.1.19. статті 165 ПК України не включаються до оподатковуваного доходу  кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування лише платника податків. Пропонується не включати до оподатковуваного доходу також кошти, надані на лікування члена сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку. Однак обов’язковою умовою для такого виключення буде документальне підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги.

Зміни також торкнулись включення до оподатковуваного доходу витрат роботодавця на навчання працівника у вищих та професійно-технічних навчальних закладах. Витрати будь-якої юридичної або фізичної особи на навчання іншої фізичної особи не включатимуться до оподатковуваного доходу останньої. Таким чином, пропонується відмінити обов’язок із виконання  фізичною особою трудової функції на підприємстві, яке оплачує навчання, протягом трьох років після закінчення навчання. Більше того, наявність трудових відносин також не вимагатиметься, адже дохід не включатиметься до оподаткованого у випадку сплати за навчання платника податків будь-якою фізичною або юридичною особою. Єдине обмеження – розмір суми, сплаченої за навчання, який становитиме трикратний розмір мінімальної заробітної плати, станом на 1 січня звітного року, за кожний місяць навчання. Сума, що перевищує вказану, підлягатиме оподаткуванню.

Податкова знижка

При застосуванні права на податкову знижку на суму витрат на навчання знято наступні обмеження:

  • податкову знижку можна буде застосовувати на будь-яку суму, що була сплачена за навчання;

  • передбачено можливість застосування права на податкову знижку незалежно від факту отримання заробітної плати особою, суму сплачену за навчання якої використовуватимуть для отримання податкової знижки.

Крім збільшення кола осіб, які зможуть використовувати право на податкову знижку, такі зміни дозволять уникнути проблеми неотримання податкової знижки особою, яка платить за своє навчання. Так попередня редакція статті 166 ПК України передбачала можливість отримати податкову знижку в межах отриманої за звітний рік заробітної плати. В той же час факт отримання особою заробітної плати не дає можливості їй отримати податкову знижку на суму, сплачену за своє навчання у вищих навчальних закладах.

Також передбачено встановлення нового обмеження щодо використання сум, сплачених за навчання в цілях отримання податкової знижки: навчальний заклад, навчання в якому оплачується,  повинен бути вітчизняним.

Порядок сплати ПДФО з доходу, виплаченого готівкою з каси

Збільшено строк сплати податку з доходу, який надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, до трьох днів.

Нагадуємо, що до прийняття змін, законодавство передбачало сплату податку у вищезазначеному випадку протягом банківського дня, що настає за днем нарахування (виплати, надання) доходу.

Оподаткування благодійної допомоги

Звільнено від обов’язку використання допомоги у вигляді коштів протягом 12 календарних місяців осіб, які отримали благодійну допомогу на лікування, право на використання якої становить не більше 24 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги.

Також надано повноваження приймати рішення про продовження строку використання благодійної допомоги заступникам керівників контролюючого органу, а також уповноваженим особам.

Щодо оподаткування наданої благодійної допомоги, змінено види цільового призначення благодійної допомоги платникам податку, визначеним абзацами третім – п'ятим підпункту "а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПК України. До переліку додано допомогу на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностика), що є логічним, адже такі витрати є досить значними при лікуванні.

Оподаткування витрат на відрядження

Змінено порядок оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого законодавством строку.

1)      Якщо для поїздки у відрядження використовувався електронний квиток, то для підтвердження витрат необхідним буде лише електронний квиток та розрахунковий документ про його придбання. Посадковий талон буде потрібен лише у випадку, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту.

2)      Сума добових витрат, які не включатимуться до оподатковуваного доходу, при відрядженнях за кордон становитиме 80 євро на день. Нагадуємо, що до набрання змінами законної сили гранична сума добових витрат, які не включатимуться до оподатковуваного доходу, становить 0,75 мінімальної заробітної плати.

Для визначення суми добових в разі відрядження до країн, в'їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи, необхідно буде підтвердити перебування особи у відрядженні. Документами, які свідчитимуть про перебування особи у відрядженні, можуть бути: відмітки прикордонних служб про перетин кордону, проїзні документи, рахунки на проживання та/або будь-які інших документи, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні.

Зміни до порядку оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна

Передбачається, щоб органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюватиметься укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюватимуть у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі угоди (договори), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

Отже, якщо договір укладатиметься в присутності органів, які реєструють рухоме майно, то обов’язковим буде документ про вартість такого рухомого майна.

Окрім того, обов’язок із звітування про укладені угоди надасть податковим органам додаткову можливість контролю за ринком рухомого майна.

Подача річної податкової декларації

Виключено абзац шостий пункту 179.2 статті 179 ПК України, що означає появу обов’язку подачі річної декларації у випадках отримання доходів, які згідно з розділом IV ПК України підлягали оподаткуванню за ставкою 5 %.

До таких доходів відносяться:

  • дохід від продажу нерухомості;

  • дохід від продажу об’єктів рухомого майна;

  • вартість об’єктів спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Зміни до пункту 179.10 статті 170 ПК України передбачають надати можливість платнику податку звернутись до відповідного контролюючого органу з проханням надати консультативну допомогу з питань, які стосуються заповнення його річної податкової декларації, щоб отримати від контролюючого органу безоплатну послугу з надання консультації за таким зверненням не до 1 березня, а протягом будь-якого часу.

Оподаткування інвестиційного прибутку

Прийняті зміни до ПК України передбачають розрахунок інвестиційного прибутку з урахуванням курсових різниць.

Курсовою різницею для цілей оподаткування ПДФО буде позитивна різниця між офіційним обмінним курсом іноземної валюти до гривні, установлена Національним банком України на день придбання та на день продажу (погашення, іншого відчуження) цінного паперу, якщо такий цінний папір номінований в іноземній валюті.

Окрім того, положення пункту 170.2.1 статті 170 ПК України доповнено обов’язком платника податків подавати річну декларацію, в якій необхідно відобразити загальний фінансовий результат, отриманий протягом звітного року.

До бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб не включатиметься інвестиційний прибуток від операцій з державними цінними паперами.

Державними цінними паперами згідно з новим пунктом 14.1.441 статті 14 ПК України вважатимуться облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику.

Оподаткування іноземного доходу

До прийняття змін пункт 170.11.1 статті 170 ПК України передбачав, що іноземні доходи оподатковуються за ставкою 18 %.

Змінами передбачено доповнення вищенаведеного пункту нормою про оподаткування доходів, визначених пунктом 167.5.2 статті 167 ПК України, за ставкою 5%.

Такими доходами є доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Таким чином законодавець виключив із загального числа іноземних доходів доходи у вигляді дивідендів, які нараховані резидентами – платниками податку на прибуток підприємств.

Така зміна виглядає досить нелогічною з огляду на те, що доходи резидента, отримані від резидента, апріорі не можуть вважатися іноземними. Можливо, це технічна помилка і законодавець хотів зробити посилання на пункт 167.5.4 статті 167 ПК України, де якраз йдеться про доходи, нараховані нерезидентами, однак на даний момент нова редакція пункту 170.11.1 статті 170 ПК України відсилає до пункту 167.5.2 статті 167 ПК України.

Ставка ПДФО з пасивних доходів

Прийнятий Закон передбачає зміну диференціювання пасивних доходів в цілях оподаткування та, відповідно, застосування ставок ПДФО.

За ставкою 5 % будуть оподатковуватись доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

За ставкою у половинному розмірі ставки, встановленої у пункті 167.1 цієї статті (тобто – 9 %), оподатковуватимуться доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

Всі інші пасивні доходи (перелік міститься у пункті 14.1.268 статті 14 ПК України) підлягатимуть оподаткуванню за ставкою 18 %.

Зміна коефіцієнтів у цілях визначення оподатковуваних/неоподатковуваних доходів

Прийнятим Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (законопроект № 5132) внесені зміни до норм Податкового кодексу України, що регулюють питання оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум доходів, що визначені:

- підпунктом «в» підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 ПК України

- підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України

- абзацом 7 та 8 підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 ПК України

- підпунктом 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 ПК України

- абзацом 1  підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України

- підпунктом «б» підпункту 170.7.8 пункту 170.7 статті 170 ПК України

Такі зміни безпосередньо пов’язані зі  зміною розміру мінімальної  заробітної плати, яка є розрахунковою величиною для визначення суми оподатковуваних або неоподатковуваних ПДФО вищевказаних видів доходів.

Враховуючи, що розмір мінімальної заробітної плати збільшено рівно в два рази у порівняні з нинішнім її розміром, законодавець змінив формулу розрахунку оподатковуваних сум, зменшивши відповідні коефіцієнти у 2 рази. Таким чином,  розмір сум оподатковуваних або неоподатковуваних доходів фактично не змінився.

Нова методика визначення оціночної вартості об’єктів нерухомого майна

Крім того, Законом внесені зміни до статті 172 ПК України (порядок оподаткування доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна), зокрема, до пункту 172.3 вказаної статті, яким встановлено порядок визначення ціни договору продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна.

Зміни стосуються впровадження нового механізму визначення оціночної вартості об’єктів нерухомого майна, а саме – електронної системи перевірки показників, які пов’язані з визначенням оціночної вартості об’єктів оподаткування.

Вказана система являє собою інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує перевірку визначеної (розрахованої) оціночної вартості об’єкта нерухомості, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал центрального органу виконавчої влади, який визначається Кабінетом Міністрів України, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Веб-портал центрального органу виконавчої влади – це інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять модуль електронного визначення оціночної вартості з метою її перевірки і база даних, який має забезпечувати створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про об’єкт нерухомості та його вартість, електронне визначення оціночної вартості, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет.

Авторизований електронний майданчик – авторизована центральним органом виконавчої влади, який визначається Кабінетом Міністрів України, інформаційно-телекомунікаційна система, яка забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передавання інформації та документів під час перевірки оціночної вартості об’єкта нерухомості, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет.

Порядок авторизації електронних майданчиків має бути затвердженим спільним рішенням центрального органу виконавчої влади, який визначається Кабінетом Міністрів України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації.

Методика розрахунку та перевірки оціночної вартості об’єктів нерухомого майна має визначатись Кабінетом Міністрів України.

Попередня стаття Наступна стаття

Останні новини:

Огляд податкового законодавства за 16 - 22 жовтня 2017 року

23 Жовтня 2017

Чи може неплатник ПДВ бути управителем майна: пояснює ДФС

23 Жовтня 2017

Особливості відображення у податковій звітності витрат і доходів підприємця на загальній системі оподаткування

23 Жовтня 2017

Як одночасно застосовуються пільговий режим оподаткування та касовий метод обліку з ПДВ?

23 Жовтня 2017

Реєстрація платником акцизного податку у разі здійснення операції із заправки вантажних автомобілів

23 Жовтня 2017

Як відобразити в декларації з ПДВ коригування податкового кредиту при зміні митної вартості товарів?

23 Жовтня 2017

Як сплачується ПДВ у разі отримання від нерезидента послуг зі збільшення об’єму пам’яті електронної скриньки?

23 Жовтня 2017

ДФС наголошує, що перелік оподатковуваних об’єктів нерухомості в Податковому кодексі є невичерпним

20 Жовтня 2017