Фінансовий лізинг автомобіля: хто платить транспортний податок?

У разі передачі у фінансовий лізинг легкового автомобіля, зареєстрованого в Україні згідно з чинним законодавством, платником транспортного податку виступає юридична особа - лізингодавець транспортного засобу.

До такого висновку на своєму веб-сайті дійшло Головне управління ДФС у Житомирській області.

Представники контролюючого органу зазначили, що фінансовий лізинг (оренда) є господарською операцією, яка здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з Податковим кодексом України (далі – ПК України) і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу (підпункт «б» підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

При цьому ПК України містить критерії віднесення лізингу (оренди) основних засобів до фінансового:

- об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 % його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

- балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 % первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

- сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її ;

- майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами,  крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Як висновок, представники контролюючого органу вказали, що у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг (оренду) передається право користування, а не право власності, тому платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є орендодавець (юридична чи фізична особа  - власник транспортного засобу).

Тобто контролери мотивували свою позицію орендною природою правовідносин, що виникають при укладенні договору фінансового лізингу та відповідно не спричиняють переходу права власності на автомобіль. Адже відповідно до статті 267 ПК України платником транспортного податку є саме особа - власник транспортного засобу.

Однак хочемо додати, що паралельно з правовідносинами фінансового лізингу автомобіля сторони також можуть передбачити в такому договорі перехід права власності на об’єкт лізингу. Адже, як уже зазначалося вище, перехід права власності на об’єкт лізингу від орендодавця до орендаря є одним із критеріїв віднесення лізингу до фінансового. Проте, зважаючи на орендну природу правовідносин договору фінансового лізингу, перехід права власності може бути передбаченим додатковою правовою конструкцією – шляхом включення умови про викуп автомобіля відповідно до положень цивільного законодавства про купівлю-продаж. У зазначеному випадку такий договір буде кваліфікуватись як змішаний відповідно до статті 628 ЦК України, адже поєднуватиме елементи договору фінансового лізингу та договору купівлі-продажу.

В окресленому вище випадку, очевидно, паралельно з моментом переходу права власності на автомобіль відбувається і перехід податкового обов’язку з транспортного податку. При цьому відповідно до пункту 267.6.5 статті 267 ПК України податок обчислюється попереднім та новим власником пропорційно до кількості місяців звітного року, протягом яких кожен з них володіє об’єктом оподаткування.

 



 

 

 

 

Попередня стаття Наступна стаття